Ухвала суду № 41630989, 18.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1116/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 за період березень-жовтень 2011 року та щодо оформлення результатів (висновків) такої перевірки, визнання неправомірними дій щодо коригування показників податкової звітності ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року, а також зобов'язання Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2014р. адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування показників податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відкоригувати відомості інформаційної системи «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (АІС «Аудит») про стан показників фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 10.07.2014р. Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі податкова інспекція, не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а лише дублюючи зміст заперечень проти позову, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 24.03.2014р. №154, у період з 27.03.2014р. по 02.04.2014р. старшим державним ревізором інспектором відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) з питань взаємовідносин з ПП «ГАММА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30047509) за період з березня по жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №723/14-04-17-02-00/НОМЕР_1 від 04.04.2014р.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) здійснених ПП «ГАММА-ПЛЮС» за період з березня по жовтень 2011 року платнику податків самозайнятій особі ОСОБА_2, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, а також встановлено відсутність поставок самозайнятою особою ОСОБА_2 товарів, надання послуг (виконання робіт), умовно придбаних у ПП «ГАММА-ПЛЮС» за період з березня по жовтень 2011 року платникам податків, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

В матеріалах справи відсутні відомості про визначення позивачу контролюючим органом на підставі акту №723/14-04-17-02-00/НОМЕР_1 від 04.04.2014р. будь-яких грошових зобов'язань. При цьому, на підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було здійснено коригування в інформаційній системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (АІС «Аудит») про стан показників фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року.

Задовольняючи позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в частині вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року, а також зобов'язання Державну податкову інспекцію у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області поновити показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, не доведено правомірності вчинених дій щодо коригування в інформаційній базі даних показників податкової звітності ФОП ОСОБА_2 без прийняття контролюючим органом жодних рішень щодо визначення позивачу податкових зобов'язань. Колегія суддів погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду від 22 серпня 2012 року в межах вимог апеляційної скарги податкової інспекції, тобто в частині вимог, які задоволено оскаржуваним судовим рішенням.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, колегія суддів приходить висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи та не заперечується сторонами, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області податкових повідомлень-рішень не приймала.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Більше того, у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене, також, виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Внесена в бази даних інформація щодо невизнання задекларованих позивачем показників може бути використана при перевірці його контрагентів, а розбіжності в автоматизованій системі сприятимуть погіршенню ділової репутації позивача та можуть негативно впливати на господарську діяльність.

Оскільки у даному випадку жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то суд першої інстанції правильно поновив порушене право позивача шляхом визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування показників податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відкоригувати відомості інформаційної системи «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (АІС «Аудит») про стан показників фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з податку на додану вартість за березень-жовтень 2011 року.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області посилається на те, що акт перевірки №723/14-04-17-02-00/НОМЕР_1 від 04.04.2014р. не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому дії податкового органу щодо зазначення в акті перевірки будь-яких висновків не породжують для позивача юридичних наслідків. Колегія суддів не бере до уваги такі твердження апелянта та не надає їм відповідної правової оцінки, оскільки в частині вимог щодо оскарження дій контролюючого органу щодо формування висновків акту перевірки позов ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення і постанова суду в цій частині останнім не оскаржена.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.