Постанова № 41630537, 19.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 876/2466/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.,

представника позивача Посікіри Р.Р.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі № 813/8194/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Сервіс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 09.08.2013 року №0000592200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000592200 від 09.08.2013 року.

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області дану постанову оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правого договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. В процесі проведення перевірки встановлено, що у контрагентів позивача власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги, а представник відповідача підтримала їх.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Бізнес-Сервіс» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Один Два Три», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ БТК «Євробуд», ТзОВ БК «АТР Груп» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ПП «Один Два Три» за серпень 2010 року, ПП «Юридична фірма «Фортеця» за червень-липень 2011 року, ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за січень-лютий 2012 року, ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за листопад-грудень 2011 року, ТзОВ БТК «Євробуд» за вересень-жовтень 2011 року, ТзОВ БК «АТР Груп» за квітень-серпень 2011 року на загальну суму 74 815,00 грн. (в т.ч. за ІІІ квартал 2010 року - 433,00 грн., ІІ квартал 2011 року - 14 464,00 грн., ІІІ квартал 2011 року - 27 982,00 грн., за ІV квартал 2011 року - 23 137,00 грн., за січень 2012 року - 2 654,00 грн., за лютий 2012 року - 6 145,00 грн.), що відображено в акті перевірки від 22.07.2013 року № 861/2200/31507644.

На підставі встановлених порушень, після розгляду заперечень на акт перевірки, 09.08.2013 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000592200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 89 904,00 грн. (за основним платежем 74 815,00 грн., за штрафними санкціями - 15 089,00 грн.).

За наслідком адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує нормам Податкового кодексу України.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі від 02.06.2011 року №742/11/13 -11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З врахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правого договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В процесі проведення перевірки встановлено, що у ПП «Один Два Три», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Компанія АРТ Груп» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ТзОВ «Бізнес-Сервіс».

Висновки акту перевірки щодо здійснення ПП «Один Два Три», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Компанія АРТ Груп» діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам в цілях мінімізації сплати ними податків додатково підтверджується інформацією зібраною в ході розслідування кримінальної справи №41/0279 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, в також за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Зокрема, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, переслідуючи корисливу мету пов'язану із незаконним збагаченням, шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету реально діючими суб'єктами господарювання сприяв шляхом придбання низки підприємств, зокрема ПП «Один Два Три», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Компанія АРТ Груп», та перереєстрацію їх в органах державної влади на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

При цьому, зібрана інформація підтверджує, що вказані особи, в т.ч. і їх директори, які рахувалися засновниками та службовими особами даних підприємств не мали відношення до їх фінансово-господарської діяльності, оскільки отримували від ОСОБА_3 фінансову винагороду за формальне перебування на посаді засновників та службових осіб, а також за підписання первинних бухгалтерських та звітних документів. На даний час дана кримінальна справа перебуває на розгляді в Шепетівському міськрайонному суді Хмельницької області.

Крім того, згідно представлених позивачем актів виконаних робіт видно, що в них не конкретизовано зміст послуг, що були надані, не визначено обсяги наданих послуг та не вказано яким чином розрахована їх вартість, не надано товарно-транспортних накладних, що засвідчують факт перевезення товару від постачальника до покупця, сертифікати якості та відповідності.

У договорі про виконання робіт по виготовленню проектно-технічної документації, монтажу та налагодженню автоматизованої установки охоронної та пожежної сигналізації №014/11 (а.с.97) та у договорі про виконання роботи по монтажу системи загазованості №043/11 (а.с.217) взагалі не вказано дату укладення таких договорів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Колегія суддів зазначає, що первинних документів щодо господарських відносин з ПП «Один Два Три», ПП «Юридична фірма «Фортеця», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», ТзОВ «Компанія АРТ Груп» позивачем не надано. А ті документи, які позивач надав, але вже в ході судового розгляду в суді першої інстанції, складені всупереч вимог чинного законодавства. Зокрема, у договорі про зобов'язання організувати виконання робіт по монтажу сигналізації загазованості №122/09/11 від 20 від 20.09.2011 року не вказано номер будинку, в якому проводились відповідні роботи, а зазначено лише вул. Стрийська м. Львів (а.с.121).

Крім того, відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила перевезення), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5 Правил перевезення товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший

Однак, документів, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів і підтверджували б факт виконання цивільно-правових зобов'язань, позивачем не надано.

У листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що дослідженню підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення тих чи інших дій, які становлять зміст господарської операції, наприклад: наявність кваліфікованого персоналу, наявність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товару тощо.

У контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні можливості для вчинення спірних господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі № 813/8194/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Сервіс" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді: Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга