Постанова № 41630383, 28.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2014 року 11:40 № 826/14325/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд :

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо винесення податкових повідомлень-рішень №578/26-59-17-01, №579/26-59-17-01, №580/26-59-17-01, №581/26-59-17-01 та №582/26-59-17-01 від 05.12.13р.;

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо винесення податкової вимоги 18.04.2014 року №5203-25;

скасувати податкові повідомлення-рішення №578/26-59-17-01, №579/26-59-17-01, №580/26-59-17-01, №581/26-59-17-01 та №582/26-59-17-01 від 05.12.13р винесені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;

скасувати податкову вимогу від 18.04.2014 року №5203-25 винесену ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу не було вручено документів про початок проведення перевірки, а надані позивачем документи щодо витрат не були враховані при визначенні об'єкту оподаткування. При цьому позивач посилається на те, що документи щодо витрат були надані до відповідача разом із супровідним листом від 11.10.2013р.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що позивачем жодних документів до перевірки надано не було, позивачем було допущено перевищення розміру доходів та не отримано свідоцтво платника податку на додану вартість у встановлений строк. Відповідач спростовує отримання документів та зазначає про те, що надана копія супровідного листа позивача містить копію відбитку штампа, який не відповідає закріпленому за відповідним структурним підрозділом відповідача.

12 листопада 2014 року судом було отримано заяву, за змістом якої представником позивача було надано суду оригінали документів та заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому оригінала супровідного листа від 11.10.2013р. суду надано не було.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим, на підставі приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) зареєстрований як фізична особа-підприємець Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.06.2006 року та взятий на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) як платник податків.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію позивача його адресою визначено - АДРЕСА_1. Дана адреса є адресою реєстрації позивача, що підтверджується відомостями адресно - довідкового бюро ГУДМС України у м.Києві, наданими на запит відповідача, та зазначена в якості адреси позивача в позові та в документах, наданих позивачем.

Наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.09.2013 №824 було вирішено з 08.10.2013р. провести позапланову документальну перевірку позивача тривалістю п'ять робочих днів, про що позивачу було направлено повідомлення від 27.09.2013 №1085/1726-59-17-01/23.

Отримання даного повідомлення не спростовується позивачем, натомість позивач стверджує, що ним було супровідним листом від 11.10.2013р. надано документи та повідомлено про зміну місцезнаходження. В якості додатку до позовної заяви позивачем додано копію супровідного листа, засвідчену позивачем. З аналізу даної копії судом вважає, що однозначно стверджувати про належність відбитку штемпеля відповідачу та зміст цього відбитку не вбачається за можливе.

Відповідачем спростовується обставина отримання будь - яких документів від позивача. При цьому відповідачем надано службову записку начальника загального відділу адміністративно - господарського управління відповідача, за змістом якої стверджується, що штемпель на копії не відповідає зразкам, які закріплені за відділом.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29 вересня 2014 року у позивача було витребувано, зокрема, оригінали доданих до позовної заяви документів.

12 листопада 2014 року судом було отримано заяву, за змістом якої представником позивача було надано суду оригінали документів та заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому оригінала супровідного листа від 11.10.2013р. суду надано не було.

Зазначена обставина позбавляє суд можливості вважати підтвердженою обставину подання позивачем документів відповідачу, а з огляду на диспозитивність судового процесу - витребовувати у позивача оригінал листа для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 вищезазначеного кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновків, що податковою адресою позивача у даній справі слід вважати адресу - АДРЕСА_1, на які позивачу направлялася кореспонденція відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в період з 08.10.13р. по 14.10.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт №428/17-01/НОМЕР_1 від 21.01.2013р. (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що на порушення пп. «а» п. 176.1 ст.176, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 у 2012 року неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати, що документально не підтверджені в сумі 1419801,00грн. Перевіркою правильності визначення чистого оподаткованого доходу за перевіряємий період встановлено розбіжності. У 2012 році ФОП ОСОБА_1 занижено (чистий) оподатковуваний дохід на загальну суму 1419801,00, у зв'язку із завищенням валових витрат, що призвело до зменшення об'єкту оподаткування (чистого оподатковуваного доходу) та відповідно порушено п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Також актом перевірки було встановлено, що за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року ФОП ОСОБА_1 не задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

В порушення п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не зареєструвався платником на додану вартість у жовтні 2012 року так як ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року 30 вересня 2012 року отримав дохід у сумі 363000грн. В порушення п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не задекларовано та не сплачено податок на додану вартість за жовтень - грудень 2012 року в сумі 138800 грн.

Також актом перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 267 Податкового кодексу України при здійсненні торгівельної діяльності на загальній системі оподаткування, а саме продажу сейфів за готівкові кошти ТОВ «Софт Волд» (відповідно до інформації та первинних документів отриманих від ТОВ «Софт Волд»), а саме, позивачем не сплачено збір за провадження торгівленьної діяльності та відповідно не придбано торговий патент.

Крім того, актом перевірки було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 та п.5 ст. Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у не проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи при отриманні готівкових коштів у сумі 51228,00 грн. від ТОВ «Софіт голд».

Акт перевірки було надіслано позивачу 21.10.2013р., проте, повернуто поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертом поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 05.12.2013р. винесені податкові повідомлення - рішення :

№578/26-59-17-01 форми «Р», яким до позивача засновано штраф за порушення порядку використання торгового патенту у розмірі 858,00 гривень;

№579/26-59-17-01 форми «Р», яким позивачу до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про застосування РРО на суму 1,00 грн.;

№580/26-59-17-01 форми «Р», яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання документів, що пов'язані із предметом перевірки у сумі 510,00 грн.;

№581/26-59-17-01 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 299 194,97 грн., у т.ч. за основним платежем - 239 219,97 грн. та штрафні санкції -59 975,00 грн.;

№582/26-59-17-01 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 173 500,00 грн., у т.ч. за основним платежем -138 800,00 грн. та штрафні санкції - 34 700,00 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення були надіслані позивачу 05.12.2013р. проте, повернуто поштовим відділенням за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертом поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки вищезазначені рішення були надіслані позивачу за його податковою адресою, вони вважаються врученими, у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою позивачем податкових зобов'язань відповідачем надіслано позивачу податкову вимогу від 18.04.2014р. №5203-25.

З огляду на вищезазначене судом не вбачається протиправності дій відповідача під час винесення податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги. Розглянувши позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Мотивація, наведена позивачем в позовній заяві полягає у наявності у нього документів, які не були досліджені відповідачем. При цьому актом перевірки було встановлено відсутність певних документів у позивача.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення. Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Натомість, позивачем заперечень до акту перевірки не надавалося, відповідно не було надано і документів, визначених в акті як відсутніх. Зазначене унеможливлює розгляд судом документів, які було у встановленому порядку витребувано відповідачем у позивача, натомість позивачем не надано.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що обов'язок з реєстрації в якості платника податку на додану вартість у нього виник лише з 1 січня 2013 року. При цьому суд виходить з того, що нормою пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України визначено, що у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується обставина отримання позивачем коштів у сумі 363000грн. до 30.09.2012р., то суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що обов'язок з реєстрації платником податку на додану вартість виник у позивача саме у вересні 2012 року, і мав бути виконаний до 10.10.2012р.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач довів належними документально підтвердженими доказами правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись ст.ст. 69- 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) решту судового збору у розмірі 4 384,80 грн. до Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук