Ухвала суду № 41629077, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/51771/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012

у справі № 2а-346/12/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 14.11.2011 № 000038.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 158102,56 грн. згідно з рішенням від 14.11.2011 № 000038, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.09.2011 № 717/32-02/21651322. Згідно з висновками цього акту позивач порушив норми ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР) внаслідок зберігання алкогольних напоїв іноземного виробництва, маркованих акцизними марками, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, яка не відповідає ставці акцизного податку, визначеній на дату розливу продукції.

У судовому процесі встановлено, що під час перевірки у позивача виявлені алкогольні напої, поставлені ТОВ «Аквавит», ТОВ «Браун Формен Україна», ТОВ «Еліт-А», які, у свою чергу, попередньо імпортували їх на митну територію України.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також ті, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 216.4 ст. 216 Податкового кодексу України (ПК) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Підпунктом 222.2.1 пункту 222.2 ст. 222 цього Кодексу встановлено, що податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації (підпункт 222.2.2 цієї статті).

Згідно з абзацом 4 пункту 226.9 ст. 226 ПК вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Разом із тим, вказаною правовою нормою регулюються правовідносини щодо сплати акцизного податку при розливі алкогольних напоїв на території України, а не при ввезенні готової продукції у режимі імпорту.

Таким чином, датою сплати акцизного податку при імпорті підакцизних товарів, алкогольних напоїв зокрема, є дата подання митної декларації митному органу, а не дата розливу. За встановлених обставин імпортування вищенаведеними постачальниками позивача алкогольних напоїв за період з 2009-2010 років та отримання ними акцизних марок за наслідками такого ввезення, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій згідно з оскаржуваним рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев