Ухвала суду № 416179, 02.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02червня 2006 року                                                                               м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого         Харченка В.В.,       

суддів:                    Берднік І.С.,

                                Васильченко Н.В.,

                                Кравченко О.О.,

                                Матолича С.В.,

при секретарі  – Мельник І.М.,

сторони:

від позивача – Рогак В.А.,

від відповідача – Бежинець С.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області на рішення господарського суду Закарпатської області від 14 червня 2005 року та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року у справі за позовом Спільного підприємства «МОЛ-Закарпаття» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302341 від 9 лютого 2004 року, -

в с т а н о в и л а :

Спільне підприємство «МОЛ-Закарпаття» (далі – СП «МОЛ-Закарпаття») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області (далі – ДПІ у м. Ужгороді) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000302341 від    9 лютого 2004 року, яким позивачу визначено штрафні санкції за не оприбуткування готівкових коштів від реалізації паливно-мастильних матеріалів. Зазначене податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства          № 40/23-1/10/20466479 від 5 лютого 2004 року.

В обґрунтування позовних вимог СП «МОЛ-Закарпаття» посилається на те, що оприбуткування готівкових коштів підприємства було здійснено його відокремленими (структурними) підрозділами з оформленням руху готівкових коштів в журналі проводок готівки, в касових книгах із квитанціями про здавання готівки до банківської установи.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000302341 від 9 лютого 2004 року.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у               м. Ужгороді звернулось з касаційною скаргою в якій зазначила, що вони прийняті з порушенням норм матеріального права, а тому просить їх скасувати та відмовити в задоволені позову повністю. Додатково зазначаючи, що відповідно до пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72 (далі - Положення), відокремлені  підрозділи підприємства мають вести касову книгу та оприбутковувати готівку в своїх касах.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Ужгороді було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства СП «МОЛ-Закарпаття» за період з 1 квітня 2002 року по           1 жовтня 2003 року, за результатами якої встановлено порушення вимог пункту 2.10 Положення. Зокрема встановлено, що підприємством не повністю оприбутковувались отримані готівкові кошти від реалізації паливно-мастильних матеріалів та від іншої реалізації без оформлення відповідних операцій прибутковими касовими ордерами та відображенням у касовій книзі в день одержання готівкових коштів у сумі 7953374,00 грн.

Пунктом  2.10 частини 2 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.

Оприбуткування грошових коштів підприємства здійснювалось відокремленими (структурними) підрозділами – автозаправними станціями № 1 та № 2.

Зазначеною вище нормою Положення також визначено, що у разі проведення готівкових розрахунків юридичними особами, зокрема їх відокремленими підрозділами під час продажу товарів (надання послуг) із застосуванням РРО або використанням РК у сфері торгівлі, оприбуткуванням готівки є реєстрація через РРО або фіксування в РК операцій з приймання від покупця готівкових коштів (з видачею йому розрахункового документа) та щоденне відображення їх у повній сумі в КОРО. Після оприбуткування відокремленими підрозділами готівки, вони здають її до кас юридичних осіб або банків чи підприємств поштового зв’язку в установлені юридичною особою строки.

При перевірці правильності встановлення фактичних обставин справи та наявності документів, на які посилаються суди попередніх інстанцій, по-перше, не вбачається встановлення правового статусу відокремлених (структурних) підрозділівСП «МОЛ-Закарпаття»  АЗС № 1 та АЗС № 2. Не визначено на підставі яких установчих документів дані підрозділи здійснюють господарську діяльність.

Як вбачається із судових рішень, СП «МОЛ-Закарпаття» посилається на те, що оприбуткування готівкових коштів підприємства було здійснено його відокремленими (структурними) підрозділами АЗС № 1 та АЗС № 2 з оформленням руху готівкових коштів в журналі проводок готівки, в касових книгах із квитанціями про здавання готівки до банківської установи.

Судом апеляційної інстанції визначено, що в матеріалах справи наявні докази, а саме: журнали проводок готівки, квитанції про здачу готівки до банківської установи у якості торгової виручки, касові книги АЗС № 1 та АЗС №2, книга обліку розрахункових операцій, які в своїй сукупності свідчать про те, що грошові кошти у сумі 7953374,00 грн., були у повній мірі оприбутковані у касах зазначених підрозділів СП «МОЛ-Закарпаття».

Пунктом 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Колегія суддів, переглядаючи відповідність рішень судів попередніх інстанцій нормам процесуального права, які в свою чергу ґрунтуються на наявних в матеріалах справи документах (доказах): журнали проводок готівки, квитанції про здачу готівки до банківської установи у якості торгової виручки, касові книги АЗС № 1 та АЗС №2, книга обліку розрахункових операцій, - дійшла висновку про необґрунтованість судових рішень, оскільки зазначені документи в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, судами, при винесенні рішень не дано належної правової оцінки доводам визначеним у поясненнях наданих посадовими особами АЗС     № 2 та СП «МОЛ-Закарпаття» (а.с. 124), які містять відомості про те, що на підприємстві ведеться лише одна касова книга в електронному варіанті.

Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийняті рішень не встановленого правового статусу  відокремлених (структурних) підрозділів СП «МОЛ-Закарпаття» - АЗС №1 та АЗС №2, не в повному обсязі досліджено й не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували фактичне оприбуткування готівкових коштів підприємства.

Оскільки судами допущено порушення процесуальних норм, що не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, зазначені обставини відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а :

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Закарпатської області від 14 червня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2005 рокускасувати.

          Справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий                                                                              Харченко В.В.    

судді                                                                            Берднік І.С.

                                                                                     Васильченко Н.В.

                                                                                     Кравченко О.О.

                                                                                     Матолич С.В.

Копія згідно з оригіналом

Суддя                                                                          Матолич С.В.