Вирок № 41617048, 28.11.2014, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6022/14-к

Провадження №1-кп/0274/391/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2014 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Дубцова О.В.,

з участю секретаря судового засідання. . . . . . . . . . . . Качур Н.Д.,

прокурора. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ситника О.О.,

потерпілої. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4,

обвинуваченого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_5,

розглянувши в залі суду м.Бердичева кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.10.2014 року за №12014060050001550 по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Наталівка, Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, із середньо освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.190 ч.1, 185 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

21.09.2014 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_5 в телефонній розмові із раніше знайомою ОСОБА_4, дізнався від останньої про те, що вона намагається знайти квартиру в місті Бердичеві для тимчасового проживання. Тоді у нього виник умисел на заволодіння чужим майном, шляхом шахрайства. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 ввів в оману ОСОБА_4 та пообіцяв їй допомогу у вирішенні вказаного питання. При цьому запевнив, що знає господарку квартири, яка намагається здати житло в найм. Після цього, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4, що для остаточного вирішення даного питання, вона повинна передати йому 500 гривень, для внесення залогу власниці квартири, хоча наміру передавати будь кому кошти та здійснювати дії щодо пошуку квартири ОСОБА_5 не мав.

В подальшому, 21.09.2014 року, приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_5, згідно попередньої домовленості, зустрівся із ОСОБА_4 неподалік Центрального кооперативного ринку розташованого по вул. Житомирська в місті Бердичеві та, шляхом зловживання довірою, заволодів її коштами у сумі 500 гривень, які в подальшому витратив на власні потреби.

21.09.2014 року, приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебуваючи у квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, скориставшись тимчасовою відсутністю власниці, повторно таємно викрав залишені у квартирі без нагляду два мобільні телефони: мобільний телефон марки "Samsung Galaxy Star Plus S7262", вартістю 735 грн., який був обладнаний двома сім-картами мобільних операторів "Лайф" та "Київстар" вартістю 15 грн. кожна, флеш картою пам'яті об'ємом 16 ГБ, вартістю 120 грн., належний ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на суму 885грн.; мобільний телефон марки "Nokia 7320", вартістю 140 грн., який був обладнаний сім-картою мобільного оператора "Лайф" вартістю 15 грн., що належав ОСОБА_6, чим заподіяв останній матеріальної шкоди на суму 155 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих діянь визнав повністю. Суду повідомив, що у певний час він від знайомого дізнався, що потерпіла ОСОБА_4 шукає квартиру, яку можна зняти в оренду, оскільки хоче змінити місце проживання. Він з ОСОБА_4 здзвонився та повідомив останній, що знає квартиру, яку можна винайняти, але для цього її власниці необхідно передати завдаток у сумі 500 грн., на що потерпіла погодилась. Не маючи насправді такої квартири на примітці, він таким чином вирішив заволодіти грошима потерпілої. Так зустрівшись з потерпілою через деякий час та під'їхавши на автомобілі таксі до випадкового будинку, отримав від ОСОБА_4 кошти у сумі 500 грн. З грошима він зайшов у під'їзд будинку, перекурив там та повернувся до потерпілої. Останній він сказав, що передав її кошти власниці квартири як завдаток та згодом вона зможе заселитись у неї. Після цього вони з потерпілою розійшлися по домівках. Отримані таким шляхом кошти потерпілої він витратив в подальшому на власні потреби.

В цей же день ввечері він з другом ОСОБА_7 та ще одним товаришем на ім'я ОСОБА_7 зустрівся у місті з потерпілою ОСОБА_4 Разом вони вирішили відпочити у квартирі, де проживала на той час потерпіла. Так придбавши горілки, вони розпивали її у квартирі ОСОБА_4 з друзями останньої. У той момент, коли з кімнаті квартири, де вони відпочивали, всі повиходили, він помітив на дивані мобільний телефон ОСОБА_4 - білий сенсорний „Самсунг". Даний телефон він узяв та поклав до своєї кишені. Потім на полиці шафи, яка також знаходилась у кімнаті, він помітив ще один мобільний телефон - стареньку „Нокію", жовтого кольору, який також узяв та поклав собі до кишені куртки.

Коли ОСОБА_4 повернулась до кімнати, вона стала шукати свій мобільний телефон, але знайти не могла. На запитання потерпілої відповів, що телефон не брав та де він йому не відомо. Вийшовши з квартири потерпілої, він показав ОСОБА_7 два мобільних телефони, які виніс з квартири, та попросив останнього повиймати з них сім-карти, щоб на них ніхто не зателефонував. Сам він цього зробити не міг, так як перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після відпочинку у розважальних закладах міста, вночі, вони повернулись до квартири потерпілої, де залишились переночувати. На ранок до квартири прийшла подруга ОСОБА_4 - ОСОБА_6, яка також проживала у даній квартирі. Вона стала шукати свій телефон „Нокіа" і не знайшовши його викликала працівників міліції. Працівники міліції відібрали у них пояснення, але він у крадіжці не зізнався.

Викраденні мобільні телефони деякий час зберігались у нього вдома, а потім він попросив ОСОБА_7 допомогти їх продати для того, щоб отримати гроші на відпочинок. Так мобільний телефон „Самсунг" вони здали у ломбард „Скарбниця" по пров. Тихому у м. Бердичеві на паспорт знайомого ОСОБА_7 - ОСОБА_8. Отримані кошти у сумі 400 грн. порівну розділили між собою. ОСОБА_8 за послугу придбали пива та цигарок.

Коли його та ОСОБА_7 стали шукати працівники міліції, вони відкупили телефон „Самсунг" з ломбарду та видали його, разом з телефоном „Нокіа" який знаходився у нього вдома, працівникам міліції.

Обвинувачений стверджує, що усвідомив що зробив та обіцяє, що таке більше не повториться.

Допитана в ході судового розгляду справи потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що вона дійсно шукала для найму квартиру. Коли обвинувачений сказав, що така квартира є і необхідно дати її власниці завдаток у сумі 500 грн., вона погодилась. Зустрівшись з ОСОБА_5, вони на автомобілі таксі під'їхали до дев'ятиповерхового будинку розташованого по вул. Житомирській, навпроти супермаркету „Наш Край". Там обвинувачений узяв у неї 500 грн. та пішов у четвертий під'їзд будинку. Повернувшись через деякий час, ОСОБА_5 повідомив їй, що віддав гроші власниці квартири та невдовзі вона зможе переїхати у неї.

В цей же вечір обвинувачений з друзями гостював у квартирі, в якій вона на той час проживала. При цьому хлопці, в тому числі і обвинувачений розпивали горілку. Вийшовши з кімнати на деякий час з ОСОБА_7, після повернення, вона виявила відсутність свого мобільного телефону „Самсунг", який залишила перед цим на дивані. Знайти у квартирі його не вдалося. Обвинувачений стверджував, що телефон не брав.

На ранок до квартири повернулась її співмешканка - потерпіла ОСОБА_6, яка виявила зникнення свого мобільного телефону „Нокіа" з полиці шафи та викликала працівників міліції.

В подальшому обвинувачений на її дзвінки не відповідав. Кошти у сумі 500 грн. не повернув. Мобільні телефони їй та ОСОБА_6 було повернуто працівниками міліції.

Мобільні телефони належні потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було вилучено у обвинуваченого ОСОБА_5 та оглянуто слідчим в приміщенні кабінету №23 Бердичівського МВ, про що свідчить протокол огляду місця події від 03.10.2014 року та фото таблиця до нього.

Вказані мобільні телефони, вилучені у обвинуваченого, визнано по справі речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 03.10.2014 року.

Вартість мобільних телефонів, якими незаконно заволодів обвинувачений встановлено згідно висновків судово-товарознавчих експертиз №5/455 від 09.10.2014 року та №5/454 від 09.10.2014 року.

Так, згідно висновку експерта №5/455 від 09.10.2014 року, вартість мобільного телефону "Samsung Galaxy Star Plus S7262", належного ОСОБА_4, становить 735 грн.

Згідно висновку експерта №5/454 від 09.10.2014 року, вартість мобільного телефону "Nokia 7320", належного ОСОБА_6, становить 140 грн.

Відповідно до повідомлення Генерального директора ПТ «Скарбниця Ломбард», мобільний телефон "Samsung S7262", належній потерпілій ОСОБА_4 було закладено до ломбардного відділення розташованого за адресою: АДРЕСА_2, 23.09.2014 року громадянином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5; відкуплено 03.10.2014 року.

В ході проведення 29.10.2014р. слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5, останній на місці розповів про обставини скоєння крадіжки, підтвердив перелік викраденого майна, зазначеного у обвинуваченні, а також вказав на місце попереднього розташування в приміщенні квартири кожного з викрадених мобільних телефонів (протокол слідчого експерименту від 29.10.2014 року).

Мобільні телефони, які були викрадені у потерпілих обвинуваченим, на даний час передані на зберігання власникам - ОСОБА_4 та ОСОБА_6, про що свідчать долучені до матеріалів провадження розписки.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною повністю.

Дії обвинуваченого, які виразились у заволодінні коштами потерпілої ОСОБА_4 шляхом обману (шахрайстві) суд кваліфікує за ст.190 ч.1 КК України.

Дії обвинуваченого, які виразились у таємному викраденні мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (крадіжці), вчиненому повторно, суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України.

При визначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст.12 КК України, злочин передбачений ст.190 ч.1 КК України належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину визнав, частину з викраденого майна повернув, власної сім'ї не має, по місцю проживання характеризується посередньо, офіційно не працює.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття..

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за кожен із скоєних злочинів у виді обмеження волі. Покарання за сукупністю злочинів суд визначає також у виді обмеження волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має молодий вік, розкаявся у скоєному, частину майна потерпілим повернув, позицію потерпілої по справі, яка на суворості покарання не наполягає, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого положення ст.75 ч.1 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі: мобільні телефони, які знаходяться на зберіганні у власників - потерпілих, належить залишити у їх володінні.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст.369-371, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Визнати винуватим ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_5 в порядку ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 ч.1 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази по справі:

мобільний телефон "Samsung Galaxy Star Plus S7262", належний потерпілій ОСОБА_4, залишити у її володінні;

мобільний телефон "Nokia 7320", належний потерпілій ОСОБА_6, залишити у її володінні.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 393,12 грн. процесуальних витрат на проведення експертиз по справі (одержувач платежу: УДКСУ у м.Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО: 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок: 31117115700002 (код класифікації доходів: 24060300)).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого не обирати.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам справи право на отримання копії вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: О.В.Дубцов