Ухвала суду № 41615185, 27.11.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1598/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/789/1155/14 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Щавурська Н. Б., Гурзель І. В.,

з участю секретаря-Панькевич Т.І. позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду від 14 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Кренецького районого суду від 14.08.2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше мінімального розміру, встановленого чинним законодавством.

Ухвалою Кременецького районного суду від 28 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Кременецького районного суду від 14.08.2014 року залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Кременецького районного суду від 9 жовтня 2014 року доповнено резолютивну частину рішення Кременецького районного суду від 14 серпня 2014 р. і визначено, що стягнення аліментів слід проводити щомісячно, починаючи з 28.07.2014 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення Кременецького районного суду, посилаючись на те, що суд не прийняв до уваги факт знаходження на його утриманні повнолітньої дочки, яка навчається, пристарілої матері.

Враховуючи наведене, апелянт просить скасувати дане рішення суду і ухвалити нове рішення, яким розмір аліментів визначити у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 15.05.1993 року між сторонами зареєстровано шлюб Почаївською міською радою Кременецького району Тернопільської області, актовий запис №25.

Від даного шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час є повнолітньою та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивача.

Згідно акту обстеження від 17.07.2014 року, затвердженого в.о. Міського голови м. Почаїв, ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 понад 1,5 місяців за адресою: АДРЕСА_1. За вказаною адресою проживають також батьки ОСОБА_1 Даний факт також стверджується і актом обстеження від 21.10.2014 року, складеного депутатом Почаївської міської ради та представниками громадськості.

Неповнолітній ОСОБА_3 навчається у 4-му класі Почаївської ЗОШ 1-111 ст., що стверджується Довідкою від 24.11.2014 року за №38.

ОСОБА_1, позивачка по справі працює швачкою у ТОВ "Об'єднана мода України" з 25.06.2014 року і її дохід за період з 25.06.2014 р. по 31.08.2014 р. склав 4 250,60 грн., що стверджується довідкою № ОМ-070 від 12.09.2014 р.

Згідно довідки Бродівського ГУМВС України у Львівській області від 19.08.2014 року за № 129 ОСОБА_2 працює заступником начальника кримінальної міліції Бродівського РВ ГУМВСУ в Львівській області і його грошове забезпечення за шість місяців 2014 року становило 38 466 грн.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Мінімальний розмір на одну дитину у відповідності до ст.182 СК України не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний та спроможний сплачувати аліменти на утримання позивачки, з якою проживає неповнолітній син. При визначенні розміру аліментів, суд врахував вимоги ч.1 ст.182СК України, в тому числі матеріальний стан сторін, наявність у сторін батьків, а тому обґрунтовано визначив їх у розмірі ? частини заробітку відповідача.

Факт проживання з відповідачем повнолітньої дочки сам по собі не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на неповнолітнього сина.

Будь-яких інших доказів, які б спростовували висновки суду відповідачем не надано.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам по справі, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 14 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська