Ухвала суду № 41611374, 24.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/27741/13-ц Провадження № 22-ц/772/3130/2014Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.Категорія 36Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 24 листопада 2014 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді : Медяного В.М.,

суддів: Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі: Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: представника позивача ГО СК «Фаворит» - Богатинської Н.О., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Громадської організації Спортивний клуб «Фаворит» до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної неправомірними діями та порушення умов контракту,

за апеляційною скаргою Громадської організації Спортивний клуб «Фаворит» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

15 листопада 2013 року Громадська організація СК «Фаворит» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної неправомірними діями та порушення умов контракту.

Посилається на те, що 15 серпня 2013 року між Громадською організацією Спортивний клуб «Фаворит» та ОСОБА_3 було укладено контракт №14-В зі строком дії до 15 травня 2014 року, предметом якого, є спільна діяльність Спортсмена та Клубу, пов'язана з підготовкою і виступом Спортсмена на всіх змаганнях в період дії цього Контракту.

15 серпня 2013 року між Громадською організацією Спортивний клуб «Фаворит» та ОСОБА_3 було укладено додаток №1 до контракту №14-В, який відповідно до п.15 є невід'ємною частиною контракту і регулює фінансові відносини сторін.

04 листопада 2013 року ОСОБА_3 залишив клуб із власної ініціативи, про що повідомив головного тренера клубу по телефону, при цьому, жодних письмових звернень чи листів від нього не надходило, що свідчить, як вважає позивач, про те, що він розірвав контракт в односторонньому порядку.

Пунктами 1.3., 4.1. Контракту визначено, що у випадку, якщо гравець не виконує визначеного зобов'язання, клуб і гравець узгодили штрафні санкції у сумі 100 000 грн. та у разі невиконання або неналежним виконанням обов'язків, передбачених Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цим контрактом.

У зв'язку з цим позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ГО СК «Фаворит» суму штрафних санкцій за заподіяння шкоди неправомірними діями та порушення умов контракту, що становить 100000 грн., а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1000 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року в задоволені позову Громадської організації Спортивний клуб «Фаворит» відмовлено (а.с.133-135).

В апеляційній скарзі позивач у справі Громадська організація Спортивний клуб «Фаворит» просить рішення суду першої інстанції від 30 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Громадської організації Спортивний клуб «Фаворит» задовольнити повністю. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник скаржника - позивача у справі ГО СК «Фаворит» - Богатинська Н.О. апеляційну скаргу повністю підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, при ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 15 серпня 2013 р. між ГО СК «Фаворит» та ОСОБА_3 було укладено контракт №14-В, предметом якого є спільна діяльність Спортсмена та Клубу, пов'язана з підготовкою і виступом Спортсмена на всіх змаганнях в період дії цього контракту (п.1.1).

Відповідно до п.1.3 цього контракту він укладений на визначений період з 15 серпня 2013 р. по 15.05.2014 р. Протягом цього періоду гравець бере участь у матчах від імені клубу, виконує зобов'язання відповідно до цього контракту і не укладає ніяких інших контрактів з іншим клубом і не анонсує перехід до іншого клубу протягом терміну дії цього контракту без письмового попередження і письмової згоди клубу. У випадку якщо гравець не виконує цього зобов'язання, клуб і гравець узгодили штрафні санкції у сумі 100000 грн.

Відповідно до п.2.1.7 контракту Спортсмен зобов'язаний підкорятися вимогам Клубу щодо проходження медичного огляду. Проходити безпосередньо всі медичні перевірки і слідувати інструкціям лікаря призначеного клубом, негайно повідомляти клуб в усній та письмовій формі про будь-яке захворювання, ураження, або погане самопочуття, які можуть завадити виконанню вище перерахованих обов'язків. У разі отримання травми або захворювання строго виконувати режим лікування і профілактичні процедури за призначенням лікаря або керівництва Клубу.

Відповідно до п.3.1.7 контракту Клуб прийняв на себе зобов'язання організовувати всі види комплексного та поточного обстеження, лікарсько-медичний контроль і консультації фахівців різного профілю.

Відповідно до п.5.2 даного контракту дія цього контракту переривається, зокрема з ініціативи Спортсмена до закінчення дії цього контракту, у випадках зокрема хвороби або інвалідності, що перешкоджає виконанню обов'язків за цим контрактом.

15 серпня 2013 р. між сторонами укладено додаток №1 до контракту №14-В, який відповідно до п.15 є невід'ємною частиною контракту і регулює фінансові відносини сторін (а. с. 29).

Встановлено, що 04 листопада 2013 р. ОСОБА_3 залишив клуб за власною ініціативою, про що повідомив головного тренера по телефону і в наступних іграх команди участі більше не приймав. Даний вчинок він пояснив наявними в нього хворобами, які на той час перешкоджали виконанню ним обов'язків по його виступу за клуб на всіх змаганнях Чемпіонату України, а також невиконання клубом умов підписаного контракту в частині грошового забезпечення, медичного обслуговування, забезпечення спортивним взуттям тощо.

Відповідно до інформаційного листа №1109 від 16 грудня 2013 р. виданого КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: функціональна диспенсія, дискінезія жовчно-вивідних шляхів з 9.11.2013 р., хронічний персистуючий гепатит, неясного ґенезу з 20.11.2013 р., потребує дієти, зменшення фізичного навантаження та подальшого дообстеження та лікування (а. с.27).

Таким чином судом встановлено, що залишення ОСОБА_3 клубу викликано об'єктивними причинами і не може слугувати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, так, як відповідно до п.3.1.7 даного контракту Клуб взяв на себе зобов'язання організувати всі види комплексного та поточного обстеження, лікарсько-медичного контролю і консультації фахівців різного профілю, які Клуб належним чином не виконував.

Зокрема, в штаті команди обов'язки лікаря виконував масажист ОСОБА_4, який був призначений на посаду спортивного лікаря на 0,5 ставки відповідно до наказу по ГО СК «Фаворит» №18/13 від 01.08.2013 р. При подібних умовах Клуб не мав можливості виконувати взяті на себе зобов'язання по забезпеченню спортсменів всіма видами комплексного та поточного обстеження, лікарсько-медичного обстеження. На дану обставину посилаються також інші члени Лубенського клубу «Фаворит», зокрема член команди ОСОБА_5, якій в статті «Минулого сезону доводилось грати в рваних кросівках» зазначив, що члени команди довгий час не отримували медикаменти, лікувались за свої гроші, їм не видавалось спеціальне взуття, повністю не розраховувались.

Крім того, місцевим судом було встановлено, що за період перебування ОСОБА_3 в складі Клубу він лише 22.08.2013 р. був обстежений лікарями Полтавського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру при оформленні заявочного аркушу на команду-учасницю чемпіонату України з волейболу у суперлізі на 2013/2014 рр. Про проходження ОСОБА_3 в подальшому будь-яких медичних оглядів з врахуванням наявних у нього хвороб позивач суду доказів не надав.

Відповідно до п.2.1.1 контракту ОСОБА_3 повинен щомісячно отримувати оплату в розмірі 16000 грн. Цих умов Клуб не дотримувався і допустив ущемлення прав Спортсмена. Згідно відомостей по ГО СК «Фаворит» на виплату ОСОБА_3 заробітної плати, то вона не відповідає розміру зазначеному в п.2.1.1 контракту, оскільки за серпень 2013 р. ОСОБА_3 отримав зарплату трьома виплатами в розмірі 8000 грн., а саме: 03.09.2013 р. - 3000 грн.; 27.09.2013 р. - 2000 грн. і відповідно відомості по зарплаті № 3/1 без дати її складання 3000 грн. В подальшому, за вересень 2013 р. він отримав 5500 грн., що не відповідає умовам укладеного контракту.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що умови контракту в частині оплати заробітної плати, які відносяться до одних із найважливіших умов трудового договору (контракту) з боку позивача грубо порушені. Будь-яких пояснень того, чому ОСОБА_3 і на яких підставах не було виплачено в повному розмірі передбачена контрактом заробітна плата позивачем суду не надано.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що умови контракту №14-В, який був укладений 15.08.2013 р. між ГО СК «Фаворит» і ОСОБА_3 були порушені насамперед позивачем, який неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання по виплаті в обумовленому розмірі заробітної плати, не забезпечив відповідача належним комплексним та поточним обстеженням, лікарсько-медичним контролем, а також спортивним інвентарем індивідуального користування (п.3.1.5 контракту). Наявні у ОСОБА_3 хвороби зазначені в довідці КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради від 16.12.2013 р. № 1109, відповідно до яких ОСОБА_3 хворіє на ряд захворювань, що потребує дієти, зменшення фізичного навантаження та лікування, на думку суду, дійсно є перешкодою для виконання взятих ОСОБА_3 на себе обов'язків по виступу за клуб на всіх змаганнях в період дії контракту.

Таким чином, відповідно до п.5.1 даного контракту №14-В від 15.08.2013 р. контракт переривається з ініціативи Спортсмена до закінчення часу дії контракту у випадках хвороби, або інвалідності, що перешкоджає виконанню обов'язків за цим контрактом. Встановлено, що дії ОСОБА_3, який залишив Клуб внаслідок перерахованих причин, а насамперед внаслідок наявних в нього хвороб, підпадають під дію зазначеного пункту контракту, а отже застосування до нього передбачених контрактом штрафних санкцій не відповідає умовам контракту і нормам законодавства.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та законними. Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду належні та допустимі докази, які спростовують дані позовні вимоги.

Так зокрема, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 04.11.2013р., 09.11.2013р. та 20.11.2013 р. звертався на амбулаторний прийом в КЗ «ЦПМСД №1» та при цьому з 09 листопада 2013 року перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: Функціональна дискінезія жовчно-вивідних шляхів, та з 20 листопада 2013 року з діагнозом Хронічний персистуючий гепатит, неясного генезу. При таких захворюваннях ОСОБА_3 потребує дієти, зменшення фізичного навантаження та подальшого дообстеження та лікування. Вказані обставини підтверджуються довідкою КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» від 16 грудня 2013 року.

Крім цього, слід врахувати, що диспансерний облік відповідно до положень ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» - це комплекс науково обґрунтованих лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і соціальних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я, попередження розвитку захворювань та зниження захворюваності, що в свою чергу не сумісне з виконанням обов'язків професійного спортсмена в розумінні ЗУ «Про фізичну культуру та спорт».

Доводи апеляційної скарги, щодо тлумачення діагнозу відповідача на підставі медичної літератури та сумніву у достовірності вище вказаної довідки не заслуговують на увагу, оскільки, встановлення діагнозу віднесено до компетенції лікарів відповідних закладів охорони здоров'я, яким у даному випадку це Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1».

Як вбачається з матеріалів справи позивач, згідно із п. 3.1.6. та 3.1.7. Контракту №14-В зобов'язувався забезпечувати ОСОБА_3 послугами фахівців з використанням сучасних способів інформації, наукової та медичної апаратури, організовувати всі види комплексного та поточного обстеження, лікарсько-медичний контроль і консультації фахівців різного профілю.

Разом з тим, судом встановлено, що медичне ГО «Спортивний клуб «Фаворит» не відповідало вимогам задекларованим у п. 3.1.6. та 3.1.7. Контракту №14-В. Вказана обставина підтверджується тим, що у спортивному клубі працював лише один спортивний лікар масажист із навантаження 0,5 ставки (наказ ГО СК «Фаворит» від 01.08.2013р. №18/13) (а.с 125).

Відповідно до п.2.1.7 контракту спортсмен зобов'язаний підкорятися вимогам Клубу щодо проходження медичного огляду, проходити безпосередньо всі медичні перевірки і слідувати інструкціям лікаря, призначеного клубом, негайно повідомляти клуб в усній та письмовій формі про будь-яке захворювання, ураження або погане самопочуття, які можуть завадити виконанню його обов'язків. Як свідчать матеріали справи за період перебування відповідача в складі Клубу він лише 22.08.2013 р. був обстежений лікарями Полтавського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру при оформленні заявочного аркушу на команду-учасницю чемпіонату України з волейболу у суперлізі на 2013/2014 рр. Про проходження ОСОБА_3 в подальшому будь-яких медичних оглядів з врахуванням наявних у нього хвороб позивач суду доказів не надав.

При подібних умовах Клуб виконувати взяті на себе зобов'язання по забезпеченню спортсменів всіма видами комплексного та поточного обстеження, лікарсько-медичного обстеження не мав можливості. На цю обставину посилаються також інші члени Лубенського клубу «Фаворит» ( а. с.122).

Згідно із поясненнями ОСОБА_3 за відсутності належного медичного забезпечення у спортивному клубі він змушений був звернутися до медичного закладу за місцем своєї реєстрації.

Відповідно до ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст.39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього кодексу.

Положення статті 39 КЗпП України кореспондуються з п. 23 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого, постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 170, де зазначено, що контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що залишення ОСОБА_3 клубу та повідомлення про розірвання контракту, викликано об'єктивними причинами, а саме хворобою, і не може слугувати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, оскільки, відповідає положенням п. 5.2 контракту.

Разом з тим, позовні вимоги ГО «Спортивний клуб «Фаворит» мотивовані порушенням Відповідачем контракту №14-В.

Пунктом 4.2 контракту №14-В передбачено, що випадки порушення спортсменом умов цього контракту розглядаються керівництвом клубу.

Згідно із п. 5.4 Статуту ГО «Спортивний клуб «Фаворит» керівництвом Клубу є Виконком, до складу якого входять Президент, Віце-Президент, відповідальний секретар та члени обрані Конференцією для виконавчої діяльності, в кількості, встановленій Конференцією строком на 4 роки (а.с. 12).

На підтвердження позовних вимог позивач не надав суду доказів, які б свідчили про розгляд Виконавчим комітетом ГО «Спортивний клуб «Фаворит» питання порушення ОСОБА_3 умов контракту. Також відсутні рішення виконавчого комітету позивача з даного питання.

Колегія суддів з врахуванням згоди сторін щодо розірвання контракту у випадку хвороби спортсмена (п.5.2 Контракту), підтвердження факту захворювання ОСОБА_3 приходить до висновку, що стягнення штрафних санкцій із відповідача, який з 04 листопада 2013 року з об'єктивних причин не міг виконувати умови контракту, не відповідає п. 5.2 Контракту №14-В.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Разом з тим, у рішенні від 30 вересня 2014 року суд першої інстанції помилково допустив посилання на ст. 23 та 233 Закону України «Про фізичну культуру та спорт» у редакції що втратила чинність на час виникнення спірних правовідносин між сторонами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ГО «Спортивний клуб «Фаворит» та залишення без рішення суду першої інстанції залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини посилання на ст. 23 та ст. 233 Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому з одних лише формальних міркувань не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Громадської організації Спортивний клуб «Фаворит» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини посилання суду на ст. 23 та ст. 233 Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: підпис. В.М.Медяний

Судді:підписи. Л.В.Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя: