Ухвала суду № 41610281, 11.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2840/2014 Головуючий в І інстанції: Берлімова Ю.Г.

Категорія: 27 Доповідач: Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 11 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Фурман Т.Г.Суддів:Пузанової Л.В. Чиркової К.Г.При секретарі:Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 кредитного договору від 17.08.2007 року останній отримав кредит у розмірі 11412,52 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.08.2014 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_5 передав у заставу автомобіль DAEWOO, модель: Lanos TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 01.10.2013 року має заборгованість у розмірі 3289,26 доларів США.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.04.2014 року заборгованість відповідача складає 3824,99 доларів США, що за курсом 10,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.04.2014 року становить 42036,64 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 2772,14 долар США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 423,04 долар США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 121 долар США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 508,81 долар США та просив суд в рахунок заборгованості за кредитним договором вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави - автомобіль, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію, та звернути стягнення на предмет застави - автомобіль, шляхом продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату. Свідоцтво про реєстрацію т/з замість втраченого, зі знаттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по Свідоцтву про реєстрацію т/з або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також стягнути з відповідача судові витрати в сумі 262,81 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № HEC0AU00950053, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 11412,52 доларів США зі сплатою 10,08 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 серпня 2014 року. /а.с. 13-14/.

В забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором ОСОБА_5 передав у заставу автомобіль DAEWOO, модель: Lanos TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, який належить заставодавцю на праві власності. Сторони визначили вартість предмета застави в 47935,00 грн. /а.с.16-17/.

Згідно п. 15.7.1 умов договору застави з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Пунктом 15.9 договору застави передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет застави згідно п.п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3, 15.8 цього договору заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, відсотки, винагороду та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки за порушення зобов'язань за кредитним договором, відшкодування збитків, витрат на утримання за зберігання предмету застави, витрати, пов'язані з реєстрацією предмету застави та внесення змін в запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витрат, пов'язаних із зняттям предмету застави з обліку в органах державної реєстрації транспортних засобів, витрати, пов'язані з доставкою предмета застави до місця зберігання (при переході майна в заклад), неустойку (штраф, пеню) за порушення зобов'язань заставодавця за цим договором, винагороду за переоформлення предмета застави із закладу, а також інші витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з положеннями п. 24 договору застави звернення стягнення на предмет застави передбачено у відповідних випадках будь-яким із способів:

- шляхом передачі предмета застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором;

- шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем, або на прилюдних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Пошук покупця на предмет застави проводиться як заставодавцем так і банком.

- в разі нотаріального посвідчення цього договору - на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 17.10 договору застави у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується: передати предмет застави за адресою вул. Гвардійська,23 у строк 7 днів з моменту пред'явлення заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строк сплати якої настав (у т.ч. по кредиту, відсоткам, ін. платежам), а також неустойки; у той же строк передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, якій підписується сторонами.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, станом на 01.04.2014 року має заборгованість у розмірі 3824,99 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 2772,14 долар США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 423,04 долар США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 121 долар США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 508,81 долар США. /а.с.78-81/.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні наслідки порушення зобов'язань передбачені ст. 19 Закону України «Про заставу».

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1); звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч.6); реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч.7).

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду

письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. В цьому документі зазначається зміст порушення, вчиненого боржником, загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги, опис предмета забезпечувального обтяження, посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу, визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжував, вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно повідомлення від 16.08.2013 року № 30.1.0.0/2-278 банком на адресу відповідача направлено письмове повідомлення про дострокове повернення кредиту. При цьому був зазначений розмір заборгованості відповідача станом на 16.08.2013 року - 789,20 доларів США, у тому числі: основний борг - 583,58 доларів США, відсотки - 93,3 долар США, пеня - 79,31 долар США, комісія - 33 долар США. Відповідача повідомлено, що у разі несплати простроченої заборгованості у тридцяти денний термін з дати отримання цього повідомлення, банк має намір звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу або будь-яким іншим чином, передбаченим договором або законом. /а.с.8/.

Згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 02.09.2013 року звернення стягнення зареєстроване 02.09.2013 року на підставі договору застави транспортного засобу №HEC0AU00950053 від 17.08.2007 року, ПАТ Б «Приватбанк». /а.с.18/.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив факт порушення відповідачем умов кредитного договору, внаслідок чого у банка виникло право задовольнити свої вимог шляхом передачі майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитом, розмір якої здійснений банком відповідно до умов укладеного кредитного договору і вимог чинного законодавства.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не має.

Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: