Вирок № 41609661, 24.06.2014, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1819/6075/12 р.

Провадження № 1/589/17/14 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого-судді - Стародубцевої Л.О., з участю секретаря судового засідання -Шестакової А.К., прокурора - Тимченко А.А., потерпілої ОСОБА_1, та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Шостка матеріали кримінальної справи по обвинуваченню, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта професійно-технічна, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого:

- за ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального висновку від 02.11.2012 року органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3, кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, які виразилися в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_4, тобто, 28.08.2012 року ОСОБА_3, знаходячись на території ПП «ОСОБА_16», що розташована по АДРЕСА_2. на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи, що його протиправні дії призведуть до завдання тілесних ушкоджень та бажаючи настання цих наслідків, не маючи при цьому наміру на вбивство останнього, близько 15-00 год. цього дня знаходячись в приміщенні овочесховища, розташованого на вищевказаній території, завдав ОСОБА_5, одного удару кулаком в область щелепи, а також наніс чисельні удари руками та ногами в область голови, шиї та лівої ключиці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 285 від 15.10.2012 року, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок тупої травми голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження:

A. тупа травма голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

Вказана травма, за ознакою небезпеки для життя, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження і перебуває в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті ОСОБА_4

Б. перелом нижньої щелепи справа в області кута, перелом ключиці. Вказані тілесні ушкодження по відношенню до живих осіб, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В. синці на верхніх та нижніх віках правого ока, верхньому віці лівого ока, синець на верхній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на задню поверхню шиї та грудну клітину, синець на шиї справа з переходом в область голови до рівня ушної раковини.

Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_3, умисно наносячи чисельні удари ОСОБА_4 в різні частини тіла, в тому числі в місця розташування життєво-важливих органів людини, усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння - посягання на здоров'я іншої особи, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання тяжких тілесних ушкоджень і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

16.06. 2014 року постновою старшого прокурора Шосткинської міжрайпрокуратури Тимченко А.А. змінено обвинувачення відносно підсудного ОСОБА_3, на підставі того, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3, за ч. 2 ст. 121 КК України не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної кримінальної справи.

Так, згідно висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 66/2013 тілесні ушкодження голови у потеплілого ОСОБА_4, утворилися внаслідок неодноразової травматичної дії тупих предметів. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, дані матеріалів справи, найбільш ймовірний наступний механізм виникнення комплексу тілесних ушкоджень голови у потерпілого: в результаті удару в ділянку нижньої щелепи справа з напрямком травматичної дії справа наліво та дещо знизу вверх із значною силою (про значну силу свідчить перелом нижньої щелепи) з різкою ротацією голови (підвивих 2 шийного хребця) та набуттям вираженого прискорення, відбулося падінням лівою передне-боковою поверхнею голови та удар об тупу переважаючу поверхню лобною ділянкою зліва, що в сукупності призвело до дифузного аксонального ушкодження мозку з розвитком набряку головного мозку і настання смерті.

Перелом лобної кістки зліва утворився внаслідок дії тупого предмета з переважаючою поверхнею, і міг утворитися при падінні з прискоренням та контактуванні даною ділянкою з бетонною поверхнею. На місце прикладення травмуючої сили в місце перелому свідчать зовнішні тілесні ушкодження - садно з синцем в лівій надбрівній ділянці, крововилив в м'які покрови голови з внутрішньої поверхні та сам характер перелому (лінійний, з переходом на стінки орбіти). Однак весь об'єм травми голови та шиї, виключає можливість утворення перелому без надання тілу вираженого початкового прискорення.

Загалом весь об'єм черепно - мозкової травми у потерпілого міг утворитися за обставин, на які вказав та які продемонстрував ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події - нанесення ним удару правим кулаком в ділянку нижньої щелепи справа. А саме - внаслідок удару кулаком в нижню щелепу справа відбувся різкий поворот голови вліво, з утворенням перелому нижньої щелепи та підвивиху 2 шийного хребця. Внаслідок отриманого прискорення від удару відбулося падіння потерпілого на переднє ліву бокову поверхню тіла з утворенням садна та синця надбрівної ділянки зліва, перелому лобної кістки зліва та травми лівого плечового поясу. ОСОБА_3 вказав, що не бачив самого падіння потерпілого, а бачив лише його кінцеве положення лежачи на животі та контактування лівою частиною голови з покриттям. Механізм перелому ключині, як правило, виникає при осьовому навантаженні та міг утворитися при падінні на бокову частину плеча, або ж на витягнуту руку чи в результаті прямого удару. Виражений крововилив по верхнє-зовнішній поверхні лівого плеча та надпліччя і перелом зовнішньої третини ключиці вказує на місце прикладення травмуючої сили по боковій поверхні ділянки лівого плечового суглобу, що можливе при падінні на нього. Підсудним вказано на нанесення одного удару в ділянку нижньої щелепи справа. Не продемонстровано механізму виникнення крововиливу у м'які пороки голови в правій лобно-тімяній ділянці та саден і синців виличної ділянки справа.

У зв'язку з цим дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, так, як, 28.08.2012 року близько 15 години 00 хвилин, знаходячись на території ПП «ОСОБА_16», що розташована по АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_4, не передбачаючи можливості настання смерті потерпілого від вчиненого ним діяння, знаходячись в приміщенні овочесховища, розташованого на вищевказаній території, завдав ОСОБА_4 одного удару кулаком в область щелепи, внаслідок чого потерпілий впав, вдарившись головою об бетонну поверхню, що призвело до його смерті.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 285 від 15.10.2012 року, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок тупої травми голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження:

А. Тупа травма голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

Вказана травма, за ознакою небезпеки для життя, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження і перебуває в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті ОСОБА_4

Б. Перелом нижньої щелепи справа в області кута, перелом ключиці. Вказані тілесні ушкодження по відношенню до живих осіб, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В. Синці на верхніх та нижніх віках правого ока, верхньому віці лівого ока, синець на верхній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на задню поверхню шиї та грудну клітину, синець на шиї справа з переходом в область голови до рівня вушних раковин.

Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, умислом ОСОБА_3 не охоплювалося заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а щодо смерті потерпілого ОСОБА_4 в його діях є необережна вина.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочину передбаченого за ч. 2 ст.121 КК України визнав частково, а саме в тому, що він дійсно наніс тільки рукою один удар потерпілому в область щелепи, внаслідок чого потерпілий впав, вдарившись головою об бетонну поверхню. В іншій частині обвинувачення своєї вини не визнав та пояснив, що не мав бажання вбивати ОСОБА_4, вдарив випадково, захищаючись та інших ударів потерпілому не наносив.

Після зміни обвинувачення свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.119 КК України визнав повністю та пояснив, що 28.08.2012 року він разом з ОСОБА_4 працювали на території ПП «ОСОБА_16», що розташована по АДРЕСА_2. Після обіду у нього з ОСОБА_4, стався конфлікт через непорозуміння в роботі щодо прибирання території, в ході якого він сказав потерпілому, що треба працювати нормально на що потерпілий образився та вдарив його в плече, а він у відповідь наніс потерпілому одного удару кулаком в область щелепи та відскочив на шаг, закрив голову руками, очікуючи удару від потерпілого, який замахнувшись хотів нанести йому удар, і в цей час почув звук падіння та побачив, що потерпілий впав головою на підлогу в його сторону. Побачивши, що потерпілий лежить без свідомості і його обличчя в крові, він відтягнув його, посадив на швелер та злякавшись побіг до хлопців, які працювали від них за 100 метрів та повідомив їм, що стався конфлікт з ОСОБА_4, внаслідок чого вони побились та що треба викликати швидку, оскільки ОСОБА_4, лежить непритомлений в ангарі. Оскільки він був в шоковому стані, то одразу зателефонував не виклик швидкої допомоги, а знайомому ОСОБА_14 та він разом з ОСОБА_14, на його автомобілі відвезли потерпілого в лікарню. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_4, помер в лікарні.

Він повідомляв власника ОСОБА_10, про виникнення у нього з ОСОБА_4, непорозумінь на що ОСОБА_10, сказав, щоб вони розбиралися самі.

Заявлений цивільний позов Шосткинського міжрайонного прокурора про стягнення на користь фінансового управління Шосткинської міської ради 5468 грн., 70 коп., витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого, а також заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн., визнає в повному обсязі. Матеріальну шкоду відшкодував у сумі 12 тис. грн.

Вибачається перед потерпілою. Щиро розкаюється у вчиненому злочині та просить суворо не карати, жалкує про те, що трапилось. В його житті сталися позитивні зміни, він одружився, тому має сім'ю, на даний час, поки судовий процес не закінчився, має тимчасові підробітки, але обов'язково буде працевлаштуватися з оформленням трудових відносин та відшкодує в повному обсязі моральну шкоду потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_1, та її представник - адвокат ОСОБА_2, погоджуються зі зміною обвинувачення за ч. 1 ст.119 КК України, вважає доведеною вину підсудного як вбивство, вчинене через необережність. Потерпіла зазначила, що в наслідок злочину втратила сина, іншої більш близької людини у неї не має. В наслідок цього не може вернутися до нормального життя, тому вважає необхідним призначити підсудному максимальну міру покарання визначену санкцією статті 119 ч. 1 КК України 5 років позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_3 відшкодував матеріальної шкоди 12 тис. грн., моральну шкоду підсудний не відшкодував.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена наступними доказами.

Свідок ОСОБА_11 показав, що все відбулося у другій половині серпня 2012 року після обіду на продуктовій базі по АДРЕСА_2. Коли ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 знаходились на базі та працювали і іншій стороні до них підійшов ОСОБА_3, який був переляканий, та сказав, що у нього з ОСОБА_4, виник конфлікт, внаслідок чого останній лежить без свідомості. Коли підійшли до ОСОБА_4, останній був без свідомості. ОСОБА_11 сказав ОСОБА_3, щоб той віз ОСОБА_4 до лікарні та пішов на своє робоче місце. ОСОБА_3 відповів, що викличе машину. До обіду він бачив підсудного та потерпілого які були в нормальному стані. Більше йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_12 показав, що все відбулося в кінці серпня 2012 року на підприємстві приватного підприємця «ОСОБА_16» у місті Шостка в другій половині дня. Що саме відбувалось між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не бачив, оскільки знаходився разом з ОСОБА_11 на іншому кінці території. ОСОБА_3 підійшов та попросив, щоб ОСОБА_12 допоміг ОСОБА_4, у відповідь ОСОБА_12 запропонував викликати «швидку допомогу». Коли підійшли до ОСОБА_4 та звернулись до нього, у відповідь останній не реагував та лежав на спині на підлозі. Як саме ОСОБА_3 побив ОСОБА_4, він не бачив, але ОСОБА_3 йому говорив, що він побив ОСОБА_4 В подальшому йому стало відомо, що потерпілого відвезли в лікарню.

Свідок ОСОБА_14 показав, що 28.08.2012 року в період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години 00 хвилин їхав на машині і йому подзвонив ОСОБА_3, який попросив приїхати на базу по АДРЕСА_2, щоб відвезти до лікарні чоловіка. Приїхавши на базу побачив у ангарі ОСОБА_4, який сидів притулившись до стінки контейнера. ОСОБА_14 дав ОСОБА_4 понюхати «Нашатир», на що ОСОБА_4, який був без свідомості, тільки смикнув рукою і головою. Крім того, він не відповідав на будь-які звернення до нього. У ОСОБА_4 була стерта щока. До машини його вели під руки, бо ногами він не пересувався сам. У машині знаходився у полулежачому стані та поряд з ним був ОСОБА_3 До лікарні приїхали близько 16 годин 30 хвилин. У лікарні ОСОБА_3 сам щось казав лікарям та міліції. Крім того, на питання ОСОБА_14, що відбулося, ОСОБА_3 казав, що був конфлікт між ним та ОСОБА_4, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу. Чому ОСОБА_3 не викликав швидку не пояснював.

Крім того вина підсудного підтверджується:

- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 29.08.2012 року, в якому вказано, що оглянуто будівлю за адресою: АДРЕСА_2 та зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, (т.1 а.с.17-25);

- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 06.09.2012 року, в якому вказано, що оглянуто першу палату реанімаційного відділення Шосткинської ЦРЛ, де знаходився труп ОСОБА_4, (т.1 а.с.30-33);

- протоколом огляду трупа та фототаблиць до нього від 07.09.2012 року, в якому вказано, що у Шосткинському РВ СМЕ у м.Шостка був проведений огляд трупа ОСОБА_4 та виявлені при цьому травми, (т.1 а.с.37-41);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 та фототаблиць до нього від 11.09.2012 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 добровільно, в деталях, з участю судово-медичного експерта, на місці вчинення злочину розповів та показав яким чином наносив удар ОСОБА_4, (т.1 а.с.68-73);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_12 та підсудним ОСОБА_3 від 25.10.2012 року в ході якої ОСОБА_12 показав, що чув від ОСОБА_3 що останній не вдарив, а саме побив ОСОБА_4, (т.1 а.с.87);

- висновком експерта №285 від 15.10.2012 року з якого вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 1) тупої травми голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку; 2) перелому нижньої щелепи справа в області кута, перелому ключиці; 3) синців на верхніх та нижніх повіках правого ока, верхньому повіці лівого ока, синця на верхній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на задню поверхню шиї та грудну клітину, синця на шиї справа з переходом в область голови до рівня вушних раковин. Механізм утворення тілесних ушкоджень продемонстрованих ОСОБА_3 відповідає частково тілесним ушкодженням виявленим при дослідженні трупа ОСОБА_4, так як ОСОБА_3 показав при відтворенні обстановки та обставин події удар рукою в область обличчя праворуч в наслідок чого могло виникнути тілесне ушкодження у виді перелому нижньої щелепи праворуч, (т.1 а.с.113-115);

- медичною карткою №1700 стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 28.08.2012 року з якої вбачається, що останній поступив до лікарні 28.08.2012 року о 17 годині 30 хвилин та госпіталізований в стаціонар за терміновими показаннями через 1 годину 30 хвилин після одержання травми. (т.1 а.с.235-249);

- висновком експерта (висновок за матеріалами справи) №66/2013 від 30.09.2013 року з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_4 стала відкрита черепно-мозкова травма: дифузне аксональне ураження мозку, яке ускладнилося набряком тканини головного мозку.

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, дані матеріалів справи, найбільш ймовірний наступний механізм виникнення комплексу тілесних ушкоджень голови у потерпілого: в результаті удару в ділянку нижньої щелепи справа з напрямком травматичної дії справа наліво та дещо знизу вверх із значною силою (про значну силу свідчить перелом нижньої щелепи) з різкою ротацією голови (підвивих 2 шийного хребця) та набуттям вираженого прискорення, відбулося падінням лівою переднє-боковою поверхнею голови та удар об тупу переважаючу поверхню лобною ділянкою зліва, що в сукупності призвело до дифузного аксонального ушкодження мозку, з розвитком набряку головного мозку і настання смерті. (т.2 а.с.1-9, 11, 31).

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом, суд вважає, що вина ОСОБА_3 доведена.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковано правильно за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

Так, згідно із ст.12 КК України скоєний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ОСОБА_3, злочину середньої тяжкості, особу винного, який характеризуються посередньо, в якості обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає з'явлення із зізнанням ОСОБА_3, молодий вік, добровільне повідомлення Шосткинський МВ УМВС України в Сумській області про вчинений ним злочин, повне визнання вини, а також, щире каяття та добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, те, що підсудний вчинив необережний злочин середньої тяжкості проти життя та здоров'я особи, у тому числі те, що потерпілому ОСОБА_4 своєчасно не було надано медичної допомоги, ступінь тяжкості скоєного злочину, а саме, настання смерті ОСОБА_4, суд вважає, що виправлення підсудного можливо тільки в ізоляції від суспільства та з урахуванням вказаних пом'якшуючих обставин, а також, те, що з часу скоєння злочину минуло майже 2 роки, тому дійшов висновку про призначення мінімальної межі покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.119 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину і особі винного.

Тому, доводи ОСОБА_3, про призначення йому більш м'якого покарання не пов'язаного з позбавленням волі, є явно недоцільним, оскільки з урахуванням вищевикладених обставин не впливають на рівень співвідношення з наслідками ступеню тяжкості скоєного злочину, а саме, настання смерті ОСОБА_4

Цивільний позов заявлений Шосткинським міжрайонним прокурором Сумської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради Сумської області 5468 гривень 70 копійок, витрачених закладом охорони здоров'я, а саме, Комунальним закладом «Шосткинська ЦРЛ» на лікування потерпілого ОСОБА_4 від наслідків злочину підлягає задоволенню та стягненню з підсудного на підставі ст.1206 ЦК України від 16 січня 2003 року.

Заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 100 000 гривень заподіяної моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що цивільний позивач ОСОБА_1 зазначила, що найбільші моральні страждання їй доставило лікування близької людини - сина ОСОБА_4, у якого після побиття погіршувався стан здоров'я, що врешті привело до смерті останнього, сама смерть сина та визнання того, що не має можливості виправити ситуацію та повернути сина, після чого у неї порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя. Крім того, моральна шкода полягає в глибоких душевних стражданнях потерпілої внаслідок втрати єдиного сина, негативних змін в її духовному та повсякденному житті, неможливості відновити та продовжувати звичайний для неї спосіб життя при вирішенні побутових, соціальних та господарських питань, тому у співставленні з вищенаведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з підсудного ОСОБА_3 грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі сто тисяч гривень. При цьому судом враховано тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_1, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями підсудного та смертю її сина-ОСОБА_4 доведений, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Питання речових доказів, а саме: чоловічих шортів, футболки, тампону з нашаруванням речовини бурого кольору, пакету з ґрунтом на якому є нашарування речовини бурого кольору, пакету з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, чистого марлевого тампону, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, а також, ланцюжку з хрестиком з металу білого кольору, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 підлягає вирішенню у відповідності із ст.81 КПК України (1960 року).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (1960 року), суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту з залу суду та строк покарання рахувати з 24 червня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради Сумської області (р/р 31415544700012 в ШУДК СУ Сумської області, код 37512251, МФО 837013 (код 24060300 відшкодування з винних осіб) 5468 (п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 70 копійок затрачених Комунальним підприємством «Шосткинська ЦРЛ» на лікування ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме:

- чоловічі шорти, футболку, тампон з нашаруванням речовини бурого кольору, пакет з ґрунтом на якому є нашарування речовини бурого кольору, пакет з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, чистий марлевий тампон, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області - після набрання вироком законної сили знищити;

- ланцюжок з хрестиком з металу білого кольору, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити у ОСОБА_1, як законного володільця.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в цей же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Л.О.Стародубцева