Ухвала суду № 41606735, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 року

справа № 808/7804/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось з вищевказаним позовом до в якому, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001291702 від 13.06.2013 яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 8 825,39 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8 825,39 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 20134 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Пологівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведена документальна планова перевірка Філії «Куйбишевський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт від 30.05.2013 №416/22-014/26249702, яким встановлено порушення позивачем пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI, в результаті чого податок на доходи фізичних осіб в сумі 35 301,59 грн. (станом на 01.01.2013) не перерахований до бюджету, а саме: за жовтень 2012 року - 4 465,41 грн.; за листопад 2012 року - 13 803,88 грн.; за грудень 2012 року - 17 032,30 грн..

На підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0001291702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді 8 825,39 грн. та за штрафними санкціями 8 825,39 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, відповідно до вимог чинного законодавства подає до органів ДПІ податковий розрахунок сум доходу за формою 1 ДФ.

Форма № 1ДФ є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ), яка згідно з пп. «б» п. 176.2 ПК України подається до органу державної податкової служби у строки, встановлені Податкового кодексу України для податкового кварталу. Відповідно до пп. 49.18.2 ПК України така податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пункт 2.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1020, встановлює, що форма № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, тобто за 1 квартал поточного року - до 10 травня, за 2 квартал - 10 серпня, за 3 квартал - 10 листопада, за 4 квартал - 10 лютого.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вірно встановлено судом першої інстанції актом перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає передбаченому ст. 126 ПК України складу порушення, однак податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2013 №0001291702 відповідач застосував штраф на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, тобто за несплату узгодженого грошового зобов'язання взагалі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, відповідачем змінено підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків, на підставі ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, що не відповідає складу правопорушення встановленого ДПІ під час перевірки.

На час проведення перевірки податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 позивачем сплачений в повному обсязі.

Судом вірно зазначено, що, за перевіряємий період з боку позивача не допущено порушень податкового законодавства (відповідно до ст. 127.1 ПКУ) щодо не нарахування податків платника податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; не нарахування та несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків; несплата (неперерахування) податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення та як наслідок його скасування.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова