Постанова № 41606271, 17.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року № 813/4259/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Страхоцької О.Я.

представник третьої особи Гаталяк О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, треті особи, що не заявляють вимог на предмет спору ОСОБА_5, Державний реєстратор державної реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксана Григорівна про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова в якому просить:

- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова, щодо відмови у видачі подання;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова видати подання ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) про безпідставно та помилково зараховані кошти збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6 567,78 грн. до Пенсійного фонду України при укладені договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що придбаваючи житло вперше позивач помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Коли вона звернулася до органу пенсійного фонду з заявою про повернення помилково сплачених коштів, отримала відмову з підстав відсутності у відповідача інформації про придбання нею житла вперше чи перебування у черзі на одержання житла. Вважає, що відсутність у органі Пенсійного фонду інформації про придбання особою житла вперше не доводить, що вона придбала житло не вперше і повинна сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно поданих письмових заперечень на позов (а.с.27-28), відповідач проти задоволення позову заперечує, вважає, що відмова у поверненні коштів є законною та обґрунтованою, оскільки орган Пенсійного Фонду не володіє інформацією чи придбавалося позивачем житло вперше. Крім того зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися під час нотаріального оформлення цивільно-правового договору. Проте у судовому засіданні представник відповідача, з огляду на витребувані та оглянуті у судовому засіданні судом докази, щодо вирішення спору по суті поклалася на розсуд суду проти його задоволення не заперечувала.

Третя особа - Державний реєстратор державної реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксана Григорівна, щодо задоволення позовних вимог, поклалася на розсуд суду.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», тому згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, вважається повідомленим належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. За таких обставин суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 6 ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.04.2014 року був укладений договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_5, ОСОБА_1 (покупці), який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №340. Згідно договору придбана квартира за адресою: АДРЕСА_3(а.с.4-7).

Вказаний договір купівлі-продажу квартири зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, свідченням чого є витяг від 09.04.2014 року №20250069 та №20250947(а.с.8-11).

Під час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6 567,78 грн. (1% його вартості), що підтверджується копією квитанції від 09.07.2014 року №110, наявною у матеріалах справи(а.с.12).

Як пояснила позивач у судовому засіданні, вказаний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування вона змушена була сплатити, оскільки в іншому випадку не змогла би придбати житловий будинок через відмову нотаріуса у здійсненні реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 23 травня 2014 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова із заявою про повернення безпідставно та помилково сплачених коштів(а.с.13).

Листом від 28.05.2014 року №6663/05-14 Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку із ненаданням позивачем документів, які підтверджують придбавання ним нерухомого майна вперше (а.с.14).

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне страхування, визначений Законом України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних фондів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (надалі - Порядок №1740).

Згідно пункту 15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбала житло вперше, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.63).

Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI встановлено, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, встановлена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за №1000/7288.

Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Таким чином, суд констатує, що відповідач Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова не є тим органом, який здійснює повернення помилково перерахованих коштів. Це питання входить до компетенції органів державної казначейської служби.

Так, відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730, управління відповідно до покладених на нього завдань: 1)забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; 2) планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; 3) здійснює реєстрацію та веде облік платників єдиного внеску та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження єдиного внеску, сум фінансових санкцій страхових внесків та інших платежів до Фонду; 4) забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання бюджету, кошторису видатків на утримання Управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність регіональному управлінню Фонду; 5) контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій; 6) призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства; 7) забезпечує ведення Державного реєстру, своєчасне внесення відомостей до нього, контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру, та автоматизовану обробку інформації; 8) надає застрахованим особам інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у Державному реєстрі; 9) проводить за вимогою платників єдиного внеску звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків; 10) проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення, надає платникам єдиного внеску консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз'яснює їхні права і обов'язки; 11) інформує громадськість про свою діяльність; 12) узагальнює та аналізує результати роботи Управління, уносить відповідні пропозиції регіональному управлінню Фонду; 13) взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями з питань діяльності Фонду; 14) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи; 15) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Фонд Президентом України.

Управління з метою організації своєї діяльності: 1)забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в Управлінні; 2)у межах своєї компетенції розглядає звернення, заяви та скарги підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг; 3)забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні Управління; 4)забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом; 5)забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації; 6)організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінюючи пояснення сторін надані в судових засіданнях, письмові докази в їх сукупності, враховуючи норми вищезазначеного законодавства та аналізуючи докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем повністю доведено протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про повернення ОСОБА_1 помилково зарахованого до бюджету збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 6 567,78 грн.

Отже, у відповідності до вимог ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, дійшов висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова видати подання ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) про безпідставно та помилково зараховані кошти збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6 567,78 грн. до Пенсійного фонду України при укладені договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4.

Беручи до уваги наведені вище обставини справи та норми закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з державного бюджету судові витрати в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 7-14,17,18,49,51,158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова, щодо відмови у видачі подання.

3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова видати подання ОСОБА_1 (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) про безпідставно та помилково зараховані кошти збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6 567,78 грн. до Пенсійного фонду України при укладені договору купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 73 (сімдесять три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2014 року.

Суддя Костецький Н.В.