Постанова № 41606217, 11.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р. Справа № 804/9429/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - УПФУ в Ленінському районі, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (далі - ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з 01.06.2014 р. по 25.06.2014 р. у сумі 302, 97 грн. на користь УПФУ в Ленінському районі.

В обґрунтування позову зазначено, що за період з 01.06.2014 р. по 25.06.2014 р. відповідач повинен був перерахувати кошти для виплати пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ (далі - Закон № 1977-ХІІ) для осіб, які отримують пенсії в УПФУ в Ленінському районі на загальну суму 302, 97 грн., проте відповідачем вказана сума в добровільному порядку відшкодована не була, що зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом. Позивач просив здійснити розгляд справи за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Представником відповідача 11.08.2014 р. подано до суду письмові заперечення проти адміністративного позову. Обгрунтовуючи свою позицію, представником відповідача зазначено, що позивач невірно трактує положення ст. 24 Закону № 1977-ХІІ а саме: різниця між науковою пенсією та пенсією обчисленою відповідно до інших законодавчих актів для наукових працівників недержавних підприємств та організацій фінансується за рахунок коштів цих підприємств. Позивач стверджує, що ця різниця за рахунок установ та організацій компенсується тільки для працівників недержавних наукових установ. Відповідно до ст. 1 Закон № 1977-ХІІ науковою установою є юридична особа, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт. Основною діяльністю ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» є виробництво труб, отже позивач стверджує, що на дане підприємство, оскільки воно не є науковою установою, законодавством не покладено обов`язку нарахування коштів для виплати пенсій відповідно до норм ст. 24 Закону № 1977-ХІІ. Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393122) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 09.11.1993 р.

В ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» працював 1 робітник, який отримує пенсію в УПФУ в Ленінському районі згідно ст. 24 Закону № 1977-ХІІ. Зазначений факт відповідачем не заперечувався.

Як вбачається з розрахунку сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», сума, яка підлягає відшкодуванню за червень 2014 р. складає 302, 97 грн.

У відповідності до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.

Частиною 9 ст. 24 Закону № 1977-ХІІ визначено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Статтею 24 Закону № 1977-ХІІ встановлені виплати є спеціальним платежем, встановленим для обмеженого кола суб'єктів та направленим на відшкодування витрат Пенсійному фонду України по виплаті різниці між виплаченої науковою пенсією та іншими пенсіями призначеними згідно з чинним законодавством, який не фінансується за рахунок збору на обов'язкове держане пенсійне страхування.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 (далі - Порядок № 372).

Положеннями з п. 5 Порядку № 372 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок фінансування різниці у розмірі між виплаченою науковою пенсією та іншими пенсіями, призначеними згідно з чинним законодавством.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо невірного наведення позивачем положень ст. 24 Закону № 1977-ХІІ та необхідності компенсації різниці між науковою пенсією та пенсією, обчисленою відповідно до інших законів, для наукових працівників виключно недержавними науковими установами, оскільки вказані твердження спростовані наведеними положеннями Закону № 1977-ХІІ та Порядку № 372.

Отже, сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, яка підлягає відшкодуванню ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» за червень 2014 р., складає 302, 97 грн. та є не погашеною відповідачем.

Пунктом 8 Порядку № 372 встановлено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем доведено, а представником відповідача не спростовано обов`язок відповідача вносити УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська різницю між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону № 1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право його працівник.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість з 01.06.2014 р. по 25.06.2014 р. в сумі 302 (триста дві) грн. 97 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса