Постанова № 41606216, 18.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ18 вересня 2014 р. Справа № 804/9190/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 122» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Верхньодніпровська ОДПІ, позивач) звернулась до Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 122» (далі - Підприємство П'ятихатської виправної колонії (№ 122), відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на суму податкового боргу в розмірі 87488, 54 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено зобов'язань, визначених платником податків самостійно та визначених контролюючим органом, у зв'язку з чим виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 87488, 54 грн. Відповідачем своєчасно не сплачено податкові зобов'язання в добровільному порядку в повному обсязі, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом. Представник позивача просив розглядати адміністративний позов за відсутності представника в порядку письмового провадження.

Представником відповідача 14.08.2014 р. подано до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що підприємством за період, вказаний у позовній заяві, податкові зобов'язання з податку на додану вартість були нараховані в сумі 74289, 00 грн. та сплачені у сумі 74289, 00 грн., про що свідчать відповідні платіжні документи. Зобов'язання зі сплати поточних податкових зобов'язань виконані відповідачем своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим правові підстави для нарахування та сплати підприємством пені та штрафних санкцій відсутні. Поряд з цим, у платіжних дорученнях в призначенні платежу конкретно вказано період чи декларація, відповідно до якої сплачується податок, проте позивачем всупереч цьому вказана сума була зарахована в рахунок погашення боргу минулих років. Крім цього, представником відповідача вказано, що облік за підприємством податкового боргу зумовлений виключно неправомірними діями Жовтоводської ОДПІ (правонаступником якої є Верхньодніпровська ОДПІ, позивач), якою, на думку представника відповідача, безпідставно зараховано поточні платежі з податку на додану вартість, а також платежів згідно рішень суду в рахунок погашення податкового боргу минулих років, строк позовної давності щодо стягнення якого вже минув. Представником відповідача наголошено, що Підприємство П'ятихатської виправної колонії (№ 122) здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу», відповідно до вимог якого майно Державної кримінально-виконавчої служби перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань; звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань їх підприємств, слідчих ізоляторів , навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. У зв'язку з вищенаведеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. 18.09.2014 р. представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Підприємство П'ятихатської виправної колонії (№ 122) (код ЄДРПОУ 08679793) зареєстроване як юридична особа 27.05.2002 р., перебуває на обліку у Верхньодніпровській ОДПІ як платник податків та зборів.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем подано до Верхньодніпровської ОДПІ наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- від 19.09.2013 р. № 9058614077 із самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань в розмірі 10977, 00 грн.;

- від 17.10.2013 р. № 9065670314 із самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань в розмірі 8955, 00 грн.

- від 19.11.2013 р. № 9074534950 із самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань в розмірі 13682, 00 грн.

- від 19.12.2013 р. № 9081847377 із самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань в розмірі 15015, 00 грн.

- від 16.01.2014 р. № 9087435168 із самостійно задекларованою сумою податкових зобов'язань в розмірі 25660, 00 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем сплачено суми грошового зобов'язання, нараховані платником податків за деклараціями з податку на додану вартість в сумі 74289, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів адміністративної справи (в яких зазначено призначення платежу).

Поряд з цим, як встановлено судом та вбачається з наданих до суду витягів з картки особового рахунку Підприємства П'ятихатської виправної колонії (№ 122) за 2013 р. та 2014 р., Верхньодніпровською ОДПІ зараховано поточні платежі з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу минулих років.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача щодо неправомірності таких дій контролюючого органу у зв'язку з наступним.

У відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, кошти, сплачені платником податків, що має податковий борг, зараховуються в рахунок погашення такого податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 87488, 54 грн.

Відповідно до п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На підставі п. п. 129.1.1 ст. 129 ПК України позивачем на суму заборгованості з податку на додану вартість нарахована пеня у сумі 13199, 54 грн.

Пунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення боргу) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Керуючись положеннями вищенаведених норм, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 26.10.2001 р. № 1/136, яка отримана головним бухгалтером підприємства 05.11.2001 р., та другу податкову вимогу від 03.12.2001 р. № 2/357, яка отримана бухгалтером підприємства 13.12.2001 р.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 87488, 54 грн. не сплачена.

У відповідності до п. 14.1 п.п. 14.1.156 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість в розмірі 87488, 54 грн., не сплачена відповідачем у строк, передбачений ПК України, є податковим боргом.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд не приймає посилання представника відповідача на неправомірність дій Жовтоводської ОДПІ (правонаступником якої є Верхньодніпровська ОДПІ, позивач) щодо нарахування поточних платежів з податку на додану вартість, а також платежів згідно рішень суду в рахунок погашення податкового боргу минулих років, строк позовної давності щодо стягнення якого вже минув, оскільки вказані дії податкового органу щодо проведення такого перерозподілу відповідачем у встановленому порядку не оскаржені, доказів протилежного суду не надано. Натомість, такі дії податкового органу не можуть бути предметом розгляду у справі за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків податкового боргу.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасності сплати податкових зобов'язань у періоді, що розглядається, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо правомірності нарахування пені.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Верхньодніпровської ОДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 122» (код ЄДРПОУ 08679793), на суму податкового боргу в розмірі 87488 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса