Рішення № 41605897, 25.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21923/14 25.11.14 р.

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України

до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-43»

про стягнення 136 000,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Янусевич А.М. за довіреністю № 488 від 13.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона-43» стягнення 125 120,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 57 120,00 грн. пені.

Ухвалою суду від 14.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.11.2014 р.

31.10.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 136 000,00 грн., з яких 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2014 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 03.11.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 03.11.2014р. оголошувалась перерва до 25.11.2014р.

Представник відповідача у судове засідання 25.11.2014 р. повторно не з'явився, проте 24.11.2014 р. через відділ діловодства від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно зі ст. 69 Кодексу, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи те, що розгляд даної справи вже відкладався, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з урахуванням обсягу зібраних у матеріалах справи доказів, суд не знаходить підстав для подальшого відкладення розгляду даної справи та вважає час, наданий відповідачу, достатнім для надання заперечень по суті спору та доказів на підтвердження таких заперечень.

Крім того, необхідність відкладення розгляду справи відповідач обґрунтовує участю представника в іншому судовому засіданні; проте, такі обставини не можуть вважатись поважними причинами для неприбуття представника у судове засідання та неподання доказів, оскільки відповідач не позбавлений права направити для участі у засіданні іншого представника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2014 р. № 51/03-р/к встановлено порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було оскаржене у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За правилами ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач зазначений штраф не сплатив.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплати, крім штрафу, пеню у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог чи будь-яких заперечень по суті спору не надано.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 43" (03057 м. Київ, вул. Смоленська, 3-А; код ЄДРПОУ 05408199) в доход Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106) 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 43" (03057 м. Київ, вул. Смоленська, 3-А; код ЄДРПОУ 05408199) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.11.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна