Ухвала суду № 41604041, 28.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" листопада 2014 р. Справа №910/11169/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 14.07.2014

у справі № 910/11169/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюпрім кава та чай Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 910/11169/14 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюпрім кава та чай Україна", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Джумурата Володимира Михайловича.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 та припинити провадження у справі № 910/11169/14.

Обґрунтовуючи подану скаргу, апелянт посилається на той факт, що Інспекція не мала можливості провести визначену в законодавстві документальну позапланову перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника у зв'язку з ненаданням документів для проведення перевірки, що на думку скаржника, порушує права Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, як органу державної податкової служби.

Дослідивши апеляційну скаргу Інспекції та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (постанови, ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (постанові, ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Разом з тим, згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону про банкрутство також визначає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2014 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюпрім кава та чай Україна" про порушення провадження у справі про його банкрутство прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 910/11169/14 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюпрім кава та чай Україна" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було офіційно оприлюднено 21.07.2014 за № 6356.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення Інспекції до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюпрім кава та чай Україна".

В апеляційній скарзі Інспекція жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Інспекція не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону про банкрутство.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві станом на 18.02.2014.

Разом з тим, не містять матеріали справи і докази на підтвердження вчинення Інспекцією будь-яких дій на проведення податкової перевірки згідно приписів Податкового кодексу України з моменту публікації повідомлення про ліквідацію боржника, після порушення провадження у справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом, враховуючи, що в апеляційні скарзі Інспекція лише цитує положення Податкового кодексу України та посилається на обов'язковість проведення перевірки, не визначаючи при цьому причини не проведення податкової перевірки ні під час ліквідаційної процедури боржника, ні під час процедури банкрутства, що тривала з 10.06.2014.

Разом з тим, до апеляційної скарги не подано будь-яких доказів порушення оскаржуваною постановою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 910/11169/14 прав та охоронюваних законом інтересів органів доходів і зборів, зокрема, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Таким чином, скаржником не доведено належними та беззаперечними доказами, що у оскаржуваній постанові суду вирішено питання щодо прав та обов'язків Інспекції, у зв'язку з чим, останнє не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі № 910/11169/14.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна