Постанова № 41604036, 27.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р.Справа № 916/3565/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю військового прокурора Одеського гарнізону: Риженко М.Ю. - прокурор Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

та представників сторін:

від позивача: Заржицька В.О. - за дорученням

від відповідача: Довгопола А.Ю. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"

на рішення господарського суду Одеської області

від 03 березня 2014 року

у справі № 916/3565/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів"

про стягнення 344.455 грн. 79 коп.

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 754 від 10.11.2014 року.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 13 на 27 листопада 2014 року.

ВСТАНОВИЛА:

24.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (далі відповідач, Підприємство) про стягнення грошових коштів у сумі 344.455 грн. 79 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4029 від 22.04.2004 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг з водовідведення за скид зливових стоків з об'єктів відповідача, внаслідок чого має борг по їх оплаті за період з 01.08.2011 р. по 01.10.2013 р. в сумі 344.455 грн. 79 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 6889 грн. 12 коп.

У відзиві на позов Підприємство позовні вимоги ТОВ не визнавало та вважало їх необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем в порушення п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення а населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 незаконно збільшено на свою користь показники опадів у 12 разів, що призвело до штучного збільшення боргу, тоді як повинний був застосувати коефіцієнт 0,6, а тому сума боргу повинна бути зменшеною на 109840 грн. 15 коп. Крім того, позивачем не зараховано до суми сплачені грошові кошти за зливові стоки за жовтень 2011 р. на суму 4320 грн., за листопад 2011 р. на суму 14.397 грн. 12 коп., за грудень 2011 р. на суму 24109 грн.33 коп.. а всього на загальну суму 42826 грн. 45 коп., не зараховано оплату за водопостачання за серпень 2011 р. на суму 17.758 грн. 02 коп. та не зараховано кошти згідно угоди про погашення заборгованості від 31.07.2013 р. на суму 70133 грн. 20 коп., внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

26.02.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про припинення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження по даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 231.130 грн., внаслідок відсутності боргу відповідача станом на 01.08.2011р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 344.455 грн. 79 коп. - боргу та 6889 грн. 12 коп. - понесених судових витрати по справі на сплату судового збору за подання позову.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4029 від 22.04.2004 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг з водовідведення за скид зливових стоків з об'єктів відповідача, внаслідок чого має борг по їх оплаті за період з 01.08.2011 р. по 01.10.2013 р. в сумі 344.455 грн. 79 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 6889 грн. 12 коп.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий суд виходив з того, що суми, на які посилається відповідач ураховані позивачем, про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача, а тому підстави для припинення провадження у справі - відсутні.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням військовий прокурор Одеського гарнізону (далі прокурор) в інтересах держави в особі Підприємства звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив призупинити примусове виконання оскаржуваного рішення за відкритим виконавчим провадженням № 43153109 на період розгляду справи, задовольнити його скаргу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що позивачем в порушення п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення а населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 незаконно збільшено на свою користь показники опадів у 12 разів, що призвело до штучного збільшення боргу, тоді як повинний був застосувати коефіцієнт 0,6, а тому сума боргу повинна бути зменшеною на 109840 грн. 15 коп. Крім того, позивачем не зараховано до суми сплачені грошові кошти за зливові стоки за жовтень 2011 р. на суму 4320 грн., за листопад 2011 р. на суму 14.397 грн. 12 коп., за грудень 2011 р. на суму 24109 грн.33 коп., а всього на загальну суму 42826 грн. 45 коп., не зараховано оплату за водопостачання за серпень 2011 р. на суму 17.758 грн. 02 коп. та не зараховано кошти згідно угоди про погашення заборгованості від 31.07.2013 р. на суму 70133 грн. 20 коп., внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 22.04.2004р. між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4029/3 за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та водовідведення, у тому числі щодо приймання стічних вод з об'єктів відповідача, а останній прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Держжиткомгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжиткомгоспу України № 30 від 05.07.1995 р., Правил приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міськради № 632 від 14.06.2007 р.

Відповідно до п. 5.3 договору останній діє з 22.04.2004 р. по 31.12.2009 р. та договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про зміну або припинення договору.

Оскільки жодна із сторін з відповідними заявами до іншої сторони не зверталася, то названий договір є чинним до сьогоднішнього часу.

Відповідно до п. 2.4.8 договору відповідач зобов'язався за встановленою формою з 25-го числа по 30 число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів, а при ненаданні названих відомостей в обумовлений строк водоканал здійснює розрахунок відповідно з „Правилами водоспоживання".

Згідно п. 2.4.9. договору відповідач зобов'язався з 10-го по 15-є число місяця, що слідує за звітним, оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги.

При цьому, у п. 3.7 договору сторонами визначено, що об'єми стоків, що відводяться від "Абонента", приймаються рівними об'ємам витраченої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. п. 3.14, 5.29 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України".

Сторонами також погоджено, що обсяг, скинутих Абонентом зливових стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 4.10 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та ДСТУ 3013-95.

У п. 3.9. договору сторони визначили, що обсяги стоків, що відводяться від відповідача приймаються рівними обсягами спожитої води та відзначаються по показанням засобів обліку стоків відповідно до п. 21.1. «Правил водокористування». Обсяг, скинутих відповідачем зливових стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно п. 15.9. «Правил водокористування» і ДСТУ 3013-95.

Пунктом 3.2. договору сторонами встановлено, що оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виробника.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору діяли Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Держжиткомгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., а з жовтня 2008 р. набрали чинності нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р., що закріплюють в п. 4.10. аналогічні вимоги щодо визначення обсягів стічних вод, а саме, що додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 та "Правилами контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Як свідчать матеріали справи саме у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача за скид стічних вод що неорганізовано потрапляють у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів позивач, посилаючись на п. 4.10. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190, звернувся до суду із відповідним позовом.

Згідно ст. 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.

Відповідно до ст. 19 названого Закону України укладення договору між підприємством водопостачання та споживачем на надання послуг з водопостачання є обов'язковим. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі Правила № 190), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до пункту 5.1 Правил № 190 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Згідно п. 3.14 Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел, а п. 5.29 цих Правил встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Вказана норма Правил № 190 містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 5.1 Правил водокористування, облік відпущеної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачем засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Згідно п. 3.14 Правил водокористування встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод вони визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших мереж від випадіння атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу, які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення.

При загальносплавній системі водовідведення цей показник визначається відповідно площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 та даними гідрометслужби.

Пунктом 5.29 Правил №130 встановлено ряд методів, які можуть бути застосовані у разі відсутності засобів обліку. Враховуючи відсутність таких спеціальних вимірювальних засобів і дозвільної документації у відповідача, то до правовідносин сторін повинний бути застосований метод під № 5, тобто на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення проти чого не заперечують і сторони у справі.

Відповідні вихідні дані, стосовно замірів кількості стічних вод (зливових стоків) надаються Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, який наділений повноваженнями, атестованими приладами і засобами гідрометеорологічних вимірів.

У п. 4.10 Правила № 190 встановлено, що розрахунок за скидання зливових стоків здійснюється відповідно до відомостей Гідрометцентру України про кількість опадів та ДСТУ 3013-95.

Відповідно до п. 9.1. ДСТУ 3013-95 розрахунок скидання зливових стоків здійснюється за формулою:

W d = 10 * h d * Y * F (куб. м)

де W d - загальний об'єм дощових стічних вод, куб. м

h d - середньорічний шар опадів за теплий (холодний) період року, мм,

Y - коефіцієнт стоку,

F - площа басейну водозабору.

Значення Y для водозабірного басейну визначаються, як середньозважене для всієї площі, враховуючи середні значення коефіцієнтів стоку поверхонь різних видів, які становлять:

- для водонепроникних поверхонь 0,6 - 0,8,

- для ґрунтових поверхонь 0,2,

- для газонів 0,1.

З акту № 451 від 29.01.2010 р. видно, що на об'єкті відповідача, що розташований за адресою: провулок 4-й Басейний,7 скидання зливових стоків відбувається з площі забудови 5625,2 кв. м., площа удосконалених покрить - 3161 кв. м., а відповідно до листа № 207 від 14.10.2004 р. площа басейну збору по об'єкту, що розташований по вул. Хімічна 35 складає 10200 кв. м. та площа удосконалених покрить становить - 11400 кв. м. проти чого не заперечує жодна із сторін у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що площі басейнів збору зливових стоків по названим об'єктам, відносяться до водонепроникних поверхонь, а тому при розрахунках розміру скидання зливових стоків повинний застосовуватись коефіцієнт 0,6, що й було здійснено позивачем.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що до правовідносин сторін судом першої інстанції не був застосований коефіцієнт 0,6 при розрахунку зливових вод, так як цей коефіцієнт був врахований при визначені площі басейну збору стоків.

Таким чином, площа басейну збору зливових стоків по об'єкту, що розташований за адресою: провулок 4-й Басейний, 7 становить: 0,87 га, виходячи із розрахунку: 0,56252+0,3161=0,87 та площа басейну збору зливових стоків по об'єкту, що розташований за адресою вул. Хімічна 35 становить 1,296 га, виходячи із розрахунку: 1,02+1,14=2,16 га.

Здійснені позивачем розрахунки скидання зливових стоків у спірному періоді ґрунтуються виключно на даних Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про середню кількість опадів на території м. Одеси за спірний період (а.с.35-39) та розраховані за формулою Wд = 10 х Нд х ? F х ц , де Wд - об'єм зливових стоків, 10 - коефіцієнт переведення опадів в куб. м. у стоки, Нд - середньомісячний шар опадів, F - площа басейну водозбору, ц - 0,6 коефіцієнт стоку для водонепроникних поверхонь, тоді як при розрахунку за формулою, що міститься в ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств", необхідно враховувати середньорічний шар опадів.

При цьому, на відміну від розрахункової формули діючих раніше "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, що втратили свою чинність з 07.07.2008 р., розрахунковий обсяг опадів, що випадають вже не залежить від конкретного розрахункового року, а є статистичною величиною, що визначається за результатами багаторічних метеорологічних спостережень, а також за результатами обстеження умов скидання додаткових обсягів стічних вод конкретним підприємством.

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 р. № 131 п. 4.10. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" викладено у новій редакції, згідно якої середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою:

Ор = Од + Ос + Опм, де Ор - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод у куб.м./рік; Од - середньорічний об'єм дощових вод у куб.м. /рік; Ос - середньорічний об'єм снігових вод у куб.м./рік; Опм - середньорічний об'єм поливально-мийних воду куб.м./рік.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач повинний оплатити позивачеві зливові стоки відповідно до наступного розрахунку.

Так, розрахунок скидання зливових стоків здійснюється за формулою:

W d = 10 * h d * Y * F (куб. м)

де W d - загальний об'єм дощових стічних вод, куб. м

h d - середньорічний шар опадів за теплий (холодний) період року, мм,

Y - коефіцієнт стоку,

F - площа басейну водозабору.

Як вбачається з даних Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовських морів у м. Одесі холодний період року складає п'ять місяців з листопада по березень, а теплий період року сім місяців з квітня по жовтень.

Матеріали справи свідчать, що у теплий період 2011 р. загальна кількість опадів склала 240,3 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за теплий період 2011 р. становить 34,32 мм, (240,3\7=34,32), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за теплий період 2011 р. становить 623,94 куб. м. (623,94=10х34,32х0,6х3,03).

За холодний період 2011 р. загальна кількість опадів склала 191.6 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за холодний період 2011 р. становить 38,32 мм (191,6\5=38,32), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за холодний період 2011 р. становить 696,66 куб. м. (696,66=10х38,32х0,6х3,03).

Таким чином, за 2011 рік відповідач здійснив скидання зливових стоків у загальній кількості 1320,60 куб. м.

За теплий період 2012 р. загальна кількість опадів склала 251,6 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за теплий період 2012 р. становить 35,94 мм, (251,6\7=35,94), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за теплий період 2012 р. становить 653, 39 куб. м. (653,39=10х35,94х0,6х3,03).

За холодний період 2012 р. загальна кількість опадів склала 148,7 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за холодний період 2012 р. становить 29,74 мм (148,7\5=29,74), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за холодний період 2012 р. становить 540,67 куб. м. (696,66=10х38,32х0,6х3,03).

Таким чином, за 2012 рік відповідач здійснив скидання зливових стоків у загальній кількості 1194,06 куб. м.

За теплий період 2013 р. загальна кількість опадів склала 283,8 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за теплий період 2013 р. становить 40,54 мм, (283,8\7=40,54), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за теплий період 2013 р. становить 737,02 куб. м. (737,02=10х40,54х0,6х3,03).

За холодний період 2013 р. загальна кількість опадів склала 234 мм, внаслідок чого середньорічний шар опадів за холодний період 2013 р. становить 46,8 мм (234\5=46,8), а тому об'єм скинутих зливових стоків відповідача за холодний період 2013 р. становить 850,82 куб. м. (850,82=10х46,8х0,6х3,03).

Таким чином, за 2013 рік відповідач здійснив скидання зливових стоків у загальній кількості 1587, 84 куб. м., а всього в межах заявленого позову за період з 2011 р. по 2013 р. (включно) здійснив скидання зливових стоків у загальній кількості 4102,504 куб. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

На підставі п. "а" під. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Розрахунки за водовідведення, у тому числі зі скидання зливових стоків, здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради. Рішенням виконкому Одеської міськради встановлені тарифи на водовідведення застосовані позивачем в спірний період, які були погоджені з органами місцевого самоврядування та відповідно опубліковані в засобах масової інформації, у зв'язку з чим ці дані є загальновідомим фактом. Крім того, з 2006 р. існує офіційний сайт Одеської міської ради (www.odessa.ua), на якому орган влади та місцевого самоврядування міста Одеси своєчасно оприлюднюють усі прийнятті нормативні акти, у тому числі і щодо тарифів на водовідведення та прийняття стічних вод, які приймає позивач, а враховуючи положення ст. 1 Закону України „Про телекомунікації" система Інтернет це всесвітня інформаційна система загального доступу, у зв'язку з чим відноситься до засобів масової інформації.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості прийнятих стічних вод, позивач в спірний період керувався тарифами, які були погоджені з органами місцевого самоврядування, а саме: у розмірі за 1 куб. м. стічних вод - 6 грн. 89 коп., у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості застосування позивачем саме цих тарифів при здійсненні розрахунку стічних вод з об'єктів відповідача, а тому до 01.10.2011 р. за скидання стічних вод з об'єктів відповідача, останній повинний сплатити позивачеві за скид стічних вод у кількості 990,45 куб. м. у загальній вартості 9824 грн. 20 коп. (990,45х6,89=9824,2).

Оскільки, тариф на водовідведення з 01.10.2011 р. встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та з 01.10.2011 р. встановлений у розмірі 6,01 без ПДВ та 7,212 грн. з ПДВ, то за період з 01.102011 р. по 01.102013 р. за скид зливових стоків у загальній кількості 3112, 05 куб. м. відповідач повинний сплатити позивачеві вартість цих послуг у загальній сумі 22444 грн. 10 коп. (3112,05х7,212=22444,1).

Таким чином відповідач за скидання стічних вод за період з 01.08.2011 р. по 01.10.2013 р. повинний відшкодувати позивачеві вартість наданих послуг з прийняття зливових стоків, що неорганізовано потрапляли у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення останнього, а також через зливоприймачі і колодязі на його мережах водовідведення в загальній сумі 23434 грн. 55 коп.

Посилання суду першої інстанції на ДСТУ 3013-95 щодо застосування до правовідносин сторін не «середньорічної» кількості опадів, а «середньомісячної» є помилковими, оскільки суперечать вимогам ДСТУ 3013-95 та п. 4.10 Правил № 190, так як у порушення вищезазначених вимог Правил №190 та ДСТУ 3013-95 позивач і місцевий суд безпідставне здійснювали відповідні розрахунки виходячи не з «середньорічної» кількості опадів, а «середньомісячної», що призвело до штучного збільшення суми боргу за скид зливових стоків. Тоді як, відповідно до вказаних нормативних актів при здійсненні розрахунків за середньорічною кількістю опадів має бути врахований рівень опадів окремо за теплий та холодний період року, тобто по кожному конкретному періоду необхідно додати середні місячні значення опадів та поділити на кількість місяців у теплому та холодному періоді року відповідно.

Доводи скаржника про те, що місцевим судом не враховані сплачені відповідачем грошові кошти, зокрема, плата за зливові стоки: за жовтень 2011 р. в сумі 4320 грн., за листопад 2011 р. в сумі 14.397 грн. 12 коп., за грудень 2011 р. в сумі 24109 грн. 33 коп. та за угодою про погашення заборгованості від 31.07.2013 р. в сумі 70133 грн. 20 коп. повністю спростовуються матеріалами справи, а саме наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку відповідача та відповідними угодами про погашення взаємної заборгованості з яких вбачається, що:

- 4320 грн. зараховані на підставі угоди про погашення взаємної заборгованості від 31.10.2011 р.,

- 14.397 грн. 12 коп. зараховані на підставі угоди про погашення взаємної заборгованості від 30.11.2011 р.,

- 24.109 грн. 33 коп. зараховані на підставі угоди про погашення взаємної заборгованості від 30.12.2011 р.,

- 70.133 грн. 20 коп. зараховані на підставі угоди про погашення взаємної заборгованості від 31.07.2012 р.

Посилання скаржника на те, що судом не врахована здійснена відповідачем оплата за договором за водопостачання за серпень 2011 р. в суму 17.758 грн. 02 коп. є необґрунтованими та не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки відповідно до п. 3.6. додаткової угоди до договору, яка є його невід'ємною частиною, перераховані абонентом платежі зараховуються у наступному порядку: у першу чергу - в рахунок погашення пені, надалі - заборгованості по оплаті, потім - поточні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.08.2011 р. у відповідача перед позивачем існував борг, який перевищував сплачені суми. Тому позивач правомірно та підставне зарахував здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення боргу, що уторився станом до 01.08.2011 р., у зв'язку з чим місцевий суд правомірно відмовив відповідачеві у задоволенні його клопотання про припинення провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, так як суми, на які посилається відповідач і скаржник повністю враховані позивачем, про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача, внаслідок чого підстави для припинення провадження у справі - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинний сплатити позивачеві 23434 грн. 55 коп. - боргу за договором № 4029/3 від 22.04.2004 р. в рахунок оплати вартості наданих послуг з прийняття зливових стоків, що неорганізовано потрапляли у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення відповідача, а також через зливоприймачі і колодязі на його мережах, а решта частина заявленого позову задоволена бути не може.

Так як, позовні вимоги ТОВ підлягають задоволенню на 6,8 % (позов заявлений на 344455,79 грн., а підлягає задоволенню на 23434,55 грн.), то відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві 468 грн. 46 коп. понесених витрат на сплату судового збору за подання позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає задоволенню на 93,2 %, а прокурор є звільненим від сплати судового збору за подання скарги, то позивач повинний сплатити до державного бюджету України на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України - 3210 грн. 32 коп. судових витрат з судового збору за подану та розглянуту апеляційну скаргу.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення частково скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково у вищевказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2014 року у справі № 916/3565/13 - частково скасувати та викласти його резолютивну частину в наступній редакції.

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ": 23434 грн. 55 коп. - боргу та 124 грн. 24 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову, а в решті частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до державного бюджету України - 3210 грн. 32 коп. судових витрат з судового збору за подану та розглянуту апеляційну скаргу.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.