Постанова № 41604026, 27.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р.Справа № 916/3467/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Шевченко В. В.

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Яцевич О.С. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 22 жовтня 2014 року

у справі № 916/3467/13

за позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

про стягнення 5.321.335 грн. 62 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 р., що набрало законної сили, позовні вимоги державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі позивач, Порт) задоволені у повному обсязі та з приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (далі відповідач, ПАТ) на користь позивача стягнуто: 5000000 грн. - боргу, 261626 грн. 71 коп. - пені, 1250 грн. - інфляційних витрат, 58458 грн. 91 коп. - 3% річних та 68820 грн. - понесених витрат на оплату судового збору за подання позову.

Одночасно, названим судовим рішенням задоволена заява відповідача та стягнення вказаних грошових коштів розстрочене на півроку зі сплатою заборгованості рівними частинами.

08.04.2014 р. місцевим судом виданий наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення.

22.09.2014 р. ПАТ звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про розстрочку виконання названого судового рішення строком на 11 місяців до 31.08.2015 р. включно, посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки станом на 17.09.2014 р. ним за вказаним рішенням ним сплачено позивачеві 1550000 грн. боргу, який на сьогоднішній час складає 3840155 грн. 62 коп. Так як, відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, через погашення ним заборгованості із заробітної плати, кредитної заборгованості, та існуванням на сьогоднішній день значних фінансових зобов'язань перед іншими його кредиторами, що підтверджується довідкою від 17.09.2014 р. про стан кредиторської заборгованості, довідкою про стан заборгованості по заробітній платі та страховим внескам, претензією ДП «Адміністрація морських портів України" від 30.07.2014 р., оборотно-сальдовими відомостями по кредиторській заборгованості, фінансовим планом на 2014 р., а також документацією, що підтверджує організацію продажу основних засобів, кошти за які будуть спрямовані на погашання заборгованості перед позивачем, усі ці обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення суду.

06.10.2014 р. відповідач звернувся до суду із заявою в який просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 10 місяців до 31.07.2015 р. включно з щомісячною сплатою позивачеві 400000 грн. з жовтня 2014 р. по червень 2015 р. (включно) та 290155 грн. 62 коп. у липні 2015 р.

У відзиві на заяву відповідача Порт заперечував проти її задоволення з посиланням на те, що наведені боржником обставини не є винятковими та ніяким чином не ускладнюють виконання рішення і не роблять його неможливим. Крім того, наявність заборгованості відповідача перед іншими кредиторами та по заробітній платі не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, оскільки заявником не подано доказів, що вказані обставини є винятковим випадком та роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення суду. Позивач є чи не найбільшим державним бюджетоутворюючим підприємством Херсонської області, на якому спостерігається дефіцит коштів через зменшення вантажопереробки традиційно сформованих стійких вантажопотоків - це мінеральні добрива, зернові та харчові вантажі, частка яких у загальному обсязі вантажопереробки складає близько 50%. Крім того, Порт має велику дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла в результаті неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань, у зв'язку з чим надання господарським судом по цій справі розстрочки може призвести до затримання оплати платежів до бюджету та виплати працівникам заробітної плати, а також суттєво ускладнить розрахунки з контрагентами. Зокрема, місцевим судом при винесенні рішення від 24.03.2014р. вже враховувались обставини, на які посилається відповідач, та була надана відповідачеві розстрочка виконання рішення на півроку, яка останнім не виконувалась, а тому підстави для надання розстрочки виконання судового рішення - відсутні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2014 р. (головуюча: Малярчук П.А., судді: Зайцев Ю.О., Рога Н.В.) заява ПАТ задоволена частково та виконання судового рішення від 24.03.2014 р. розстрочене на 6 місяців до 31.03.2015 р. з щомісячною сплатою позивачеві по 640025 грн. з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р. (включно) та 640030 грн. 62 коп. до 31.03.2015 р.

Ухвала суду мотивована тим, що ПАТ знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що підтверджується фінансовим планом на 2014 р., договором про надання послуг з проведення аукціонів № 261ГУИ від 02.10.2014р., наказом Міністерства інфраструктури України №470 від 24.09.2014 р. „Про відчуження шляхом продажу основних засобів з балансу ПАТ „УДП"", які свідчать про можливість поетапного погашення заборгованості перед позивачем, оскільки наведені обставини справи дійсно роблять неможливим виконання рішення суду разовим платежем з огляду на фінансову неспроможність відповідача.

Відмовляючи у задоволенні заяви про надання розстрочки судового рішення терміном на 10 місяців місцевий суд виходив з того, що надання розстрочки виконання судового рішення на такий строк порушуватиме права стягувача Порту, оскільки фінансове становище останнього також є задовільним та позбавляє останнього можливості на досить тривалий час використовувати кошти на власні потреби.

В апеляційній скарзі Порт просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та відмовити у задоволенні заяви ПАТ про надання останньому розстрочки виконання судового рішення на 10 місяців.

Скарга мотивована тим, що наведені боржником обставини не є винятковими та ніяким чином не ускладнюють виконання рішення і не роблять його неможливим. Крім того, наявність заборгованості відповідача перед іншими кредиторами та по заробітній платі не є підставами для відстрочення виконання рішення суду, оскільки заявником не подано доказів, що вказані обставини є винятковим випадком та роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення суду. Позивач є чи не найбільшим державним бюджетоутворюючим підприємством Херсонської області, на якому спостерігається дефіцит коштів через зменшення вантажопереробки традиційно сформованих стійких вантажопотоків - це мінеральні добрива, зернові та харчові вантажі, частка яких у загальному обсязі вантажопереробки складає близько 50%. Крім того, Порт має велику дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла в результаті неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань, у зв'язку з чим надання господарським судом по цій справі розстрочки може призвести до затримання оплати платежів до бюджету та виплати працівникам заробітної плати, а також суттєво ускладнить розрахунки з контрагентами. Зокрема, місцевим судом при винесенні рішення від 24.03.2014р. вже враховувались обставини, на які посилається відповідач, та останньому була надана розстрочка виконання рішення на півроку, яка останнім не виконувалась, а тому підстави для надання розстрочки виконання судового рішення - відсутні.

Про день, часі місце розгляду справи скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 р., що набрало законної сили, позовні вимоги Порту задоволені у повному обсязі та з ПАТ на користь позивача стягнуто: 5000000 грн. - боргу, 261626 грн. 71 коп. - пені, 1250 грн. - інфляційних витрат, 58458 грн. 91 коп. - 3% річних та 68820 грн. - понесених витрат на оплату судового збору за подання позову.

Одночасно, названим судовим рішенням задоволена заява відповідача та стягнення вказаних грошових коштів з відповідача розстрочене на півроку зі сплатою заборгованості рівними частинами.

08.04.2014 р. місцевим судом виданий наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення.

Заявою від 06.10.2014 р. відповідач уточнив свої вимоги та просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 10 місяців до 31.07.2015 р. включно з щомісячною сплатою позивачеві 400000 грн. з жовтня 2014 р. по червень 2015 р. (включно) та 290155 грн. 62 коп. у липні 2015 р.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України „Про виконавче провадження".

В силу ст. 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, є помилковим посилання місцевого суду, як на підставу для надання розстрочки виконання рішення на тяжкий фінансовий стан відповідача, так як на сьогоднішній час всі підприємства, організації та установи України, в тому числі і позивач знаходяться не в кращому фінансовому становищі

Крім того, задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо розстрочки виконання судового рішення, суд першої інстанції фактично виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, так як тяжкий фінансовий стан ПАТ, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для розстрочення виконання рішення.

Також, місцевий суд не врахував того, що рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014 р., що набрало законної сили, встановлено, що всі свої грошові зобов'язання за спірними правовідносинами перед позивачем відповідач повинний був виконати у строк до 31.10.2013 р. При цьому, названим рішенням суд задовольнив заяву відповідача та стягнення вказаних грошових коштів з останнього розстрочив на півроку зі сплатою заборгованості рівними частинами.

Як вбачається з матеріалів справи на час звернення до місцевого суду із заявою про надання чергової розстрочки виконання судового рішення, тобто через 10 місяців та 21 день після виникнення обов'язку повернення боргу за договором відповідач перерахував Порту лише 1550000 грн., а решта частина боргу в сумі 3840155 грн. 62 коп. залишалася не сплаченою відповідачем.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що надання чергової розстрочки виконання судового рішення від 24.03.2014 р. суперечить не лише вищенаведеному законодавству України, а й принципам розумності та справедливості.

Оскільки, при прийнятті оскарженої ухвали місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне цю ухвалу скасувати, а заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення залишити без задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.10.2014 року - скасувати частково та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

Заяву приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" від 06.10.2014 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014 р. у справі № 916/3467/13 строком на 10 місяців до 31.07.2015 р. включно з щомісячною сплатою позивачеві 400000 грн. з жовтня 2014 р. по червень 2015 р. (включно) та 290155 грн. 62 коп. у липні 2015 р. - залишити без задоволення у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.