Рішення № 41603960, 25.11.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2014 р. Справа № 918/1602/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд-Агро"

до відповідача Сільськогосподарське приватне підприємство "СПАС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Відділ Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

За участю представників сторін:

від позивача: Ярема С.В.

від відповідача: Нагорнюк О.В.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекорд-Агро" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції, про : визнання права власності на майно - картоплю загальною масою 10 394 кг (в мішках), що перебуває на відповідальному зберіганні в Сільськогосподарському приватному підприємстві "СПАС"; зняття арешту з майна - картоплі загальною масою 10 394 кг (в мішках), що перебуває на відповідальному зберіганні в Сільськогосподарському приватному підприємстві "СПАС", накладеного 31.10.2014 р. головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при складанні Акту опису та арешту майна - картоплі загальною масою 10 394 кг (в мішках), головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції порушено вимоги п.п.5.1.1., 5.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 р. №74/5, а саме: описано та арештовано майно, яке не належить боржнику СПП "СПАС", а є власністю ТзОВ "Рекорд-Агро".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просить позов задоволити.

Відповідач подав письмовий відзив, у якому позов визнає. Вказує, що насіннєва картопля у кількості 10 394 кг вирощена на виконання Договору №3 від 09.01.2014 р. на надання послуг по вирощуванню картоплі, укладеного між позивачем та відповідачем, та є власністю позивача. Звертає увагу суду, що ВДВС Гощанського РУЮ накладено арешт на картоплю, яка знаходилася в автомобілі і перевозилася ТзОВ "Рекорд-Агро" із орендованого складу в с.Симонів Гощанського району Рівненської області на склад в м.Київ із супровідним документом - накладною №48 від 31.10.2014 р., яка підтверджувала право власності на неї за позивачем.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у письмовому відзиві.

Третя особа надіслала суду письмовий відзив, у якому вказує, що ВДВС Гощанського РУЮ було накладено арешт на посіви, що належать боржнику, загальною площею 108,85 га, оскільки згідно довідки Симонівської сільської ради №245 від 05.06.2014 р. на території сільської ради СПП "СПАС" орендує і обробляє земельні частки (паї) громадян площею 108,85 га. Під час складання акту опису та арешту майна від 31.10.2014 р. відповідачем не було подано документів, що підтверджують право власності на вказаний врожай картоплі іншим особам. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 09 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекорд-Агро" (Замовник) та Сільськогосподарським приватним підприємством "СПАС" (Виконавець) укладено Договір №3 надання послуг по вирощуванню насіннєвої картоплі (арк.с. 14-16). Згідно предмету Договору Виконавець надає по завданню Замовника за плату послуги по вирощуванню картоплі з насіннєвого матеріалу Замовника, протягом терміну дії цього Договору. Виконавець зобов'язався передати у власність Замовника весь зібраний в результаті вирощування врожай насіннєвої картоплі, який буде вирощений з насіннєвого матеріалу Замовника. Виконавець вирощує Товар на плановій площі, якою він користується на підставі відповідних договорів оренди земельних паїв.

У матеріалах справи містяться надані позивачем копії договорів оренди землі, укладених між СПП "СПАС" та власниками земельних паїв, на підставі яких відповідач використовує земельні ділянки для вирощування сільськогосподарських культур, які знаходяться на території Симонівської сільської ради (арк.с. 17-24).

На виконання умов Договору №3 від 09.01.2014 р. ТзОВ "Рекорд-Агро" передав до СПП "СПАС" - насіннєвий матеріал Замовника, а саме: насіння картоплі у кількості 3 400 кг сорту Рамос 1 репродукції та 1 300 кг сорту Лабадія 1 репродукції. Вказане підтверджується підписаною позивачем та відповідачем видатковою накладною (у переробку) №6 від 25.03.2014 р. (арк.с. 25).

У подальшому відповідачем було виконано роботи по вирощуванню картоплі для Замовника ТзОВ "Рекорд-Агро": посадка картоплі, кропіння, підгортання гребенів, підвезення води на кропіння, копання і перевезення з поля. Доказом цього слугують наявні у справі підписані сторонами акти виконаних робіт (арк.с. 26-31).

В матеріалах справи наявна копія акту опису й арешту майна від 22.09.2014 р., складеного старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції, згідно якого описано й накладено арешт на урожай картоплі 2014 року у кількості 123 рядки (арк.с. 35-38). У вказаному акті зафіксоване зауваження особи, що була присутня під час опису майна - директора СПП "СПАС" Нагорнюка О.В., а саме останній повідомив державного виконавця про те, що врожай картоплі описаний виконавцем не належить СПП "СПАС".

Згідно акту прийому-передачі картоплі урожаю 2014 року за жовтень місяць 2014 року СПП "СПАС" передав, а ТзОВ "Рекорд-Агро" прийняв врожай картоплі (арк.с. 32). У тому числі 10 000 кг картоплі сорту Рамос та 4 000 кг картоплі сорту Лабадія.

31.10.2014 р. ТзОВ "Рекорд-Агро" перевозило насіннєву картоплю сорту Рамос в кількості 3 048 кг і сорту Лабадія в кількості 7 346 кг, всього в загальній кількості 10 394 кг, зі складу, який позивач орендує в с.Симонів Гощанського району Рівненської області, до бази у м.Київ. На підтвердження цього суду надано копію накладної №48 від 31.10.2014 р. та копію Договору від 15.08.2013 р. (арк.с. 33-34).

Пізніше головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції 31.10.2014 р. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з СПП "СПАС" на користь юридичних осіб заборгованостей, складено акт опису та арешту майна - картоплі загальною масою 10394 кг (в мішках) (арк.с. 39-42). У вказаному акті зафіксоване зауваження особи, що була присутня під час опису майна - директора СПП "СПАС" Нагорнюка О.В., а саме останній повідомив державного виконавця про те, що картопля вагою 10394 кг не належить СПП "СПАС", а є власністю ТзОВ "Рекорд-Агро".

Дане майно - картопля передано на відповідальне зберігання до СПП "СПАС".

Відповідно до довідки №21/11-1 від 21.11.2014 р. балансова вартість картоплі сорту Рамос та сорту Лабадія врожаю 2014 року становить 1 грн. 08 коп. за 1 кг. Таким чином загальна вартість картоплі у кількості 10 394 кг. складає 11 225 грн. 52 коп. (арк.с. 54).

Згідно з положеннями ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до п.б) ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур на вироблену продукцію.

Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 цієї є статті передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття не встановлена судом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

За умовами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Отже, суд приходить до висновку, що наявними у справі належними та допустимими доказами підтверджується, що право власності на врожай картоплі, вирощений СПП «Спас» на орендованих земельних ділянках, згідно Договору №3 надання послуг по вирощуванню насіннєвої картоплі від 09.01.2014 року, належить позивачу ТзОВ «Рекорд-Агро».

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Суд зазначає, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про звільнення майна з-під арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана правова позиція роз'яснена також у пункті 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Таким чином, вимоги осіб, щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (стаття 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Слід зазначити, що частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України, так само як частина 2 статті 20 Господарського кодексу України, містить положення про захист прав і законних інтересів, окрім способів захисту визначених у вказаних нормах матеріального права, іншим способом, що встановлений договором або законом.

У випадку накладення арешту на майно особи, що не є боржником, таким способом є, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арешту з майна.

У пункті 5 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 року зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Згідно частини 3 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до пункту 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Пунктом 5.1.4. даної Інструкції передбачено, що стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції описано та арештовано майно - картоплю загальною масою 10 394 кг (в мішках), яке не належить боржнику СПП "СПАС", а є власністю ТзОВ "Рекорд-Агро", чим порушено вимоги п.п.5.1.1., 5.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 р. №74/5.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позовні вимоги ТзОВ "Рекорд-Агро" до відповідача СПП "СПАС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ ДВС Гощанського районного управління юстиції, про визнання права власності на майно - картоплю загальною масою 10 394 кг (в мішках), та зняття з нього арешту, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, під час розгляду спору по суті судом виявлено факт недоплати позивачем судового збору. Так, згідно позовної заяви позивач звернувся до суду із двома вимогами: майнового характеру - визнання права власності, та немайновою вимогою - зняття арешту з майна. При зверненні із такими вимогами ТзОВ "Рекорд-Агро" повинно було сплатити судовий збір у розмірі 3 045 грн. 00 коп. (1827,00 грн. + 1218,00 грн.) Однак, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1827 грн. згідно квитанції 10112014130731 від 10.11.2014 р. (арк.с. 11). Таким чином, ТзОВ "Рекорд-Агро" не доплатив до державного бюджету 1 218 грн. 00 коп. судового збору за немайнову вимогу - зняття арешту з майна.

У пункті 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висвітлена позиція, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Відтак, недоплачена сума судового збору - 1 218 грн. 00 коп. підлягає стягненню до державного бюджету України безпосередньо з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Агро» (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 25а, код ЄДРПОУ 36630884) на майно - картоплю загальною масою 10 394 кг (в мішках), що перебуває на відповідальному зберіганні в Сільськогосподарському приватному підприємстві "СПАС".

3. Зняти арешт з майна - картоплі загальною масою 10 394 кг (в мішках), що перебуває на відповідальному зберіганні в Сільськогосподарському приватному підприємстві "СПАС", накладений 31.10.2014 р. головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" на користь юридичних осіб.

4. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас" (35408, Рівненська область, Гощанський район, село Симонів, вул.Вишнева, будинок, 11, код ЄДРПОУ 32404312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Агро» (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 25а, код ЄДРПОУ 36630884) 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Спас" (35408, Рівненська область, Гощанський район, село Симонів, вул.Вишнева, будинок, 11, код ЄДРПОУ 32404312) до Державного бюджету України 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "26" листопада 2014 року.

Суддя Бережнюк В.В.