Рішення № 41603940, 25.11.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 р. Справа №917/1999/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Мукачівське АТП 12106", ЄДРПОУ 03114023; вул. Індустріальна, 1, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТА-Логістик Групп", код ЄДРПОУ 39212881; пров. Перспективний, буд. 10, м. Полтава, 36007

про стягнення 37 548,00 грн.

Суддя Погрібна С.В.

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 37 548,00 грн., з яких 35 000,00 грн. основний борг за Договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/06/14 від 18.06.2014р., а також 2 100,00 грн. - пені, 168,00 грн. - 3% річних та 280,00 грн. - інфляційних.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. 27.10.2014р. від позивача надійшли для огляду оригінали документів вказаних в додатку до позовної заяви.

Крім того, позивач в своїй заяві (вхід. №14118 від 27.10.2014р.) просить суд задовольнити позовні вимоги та проводити розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Копії ухвал суду від 01.10.2014р., 03.11.2014р. та 13.11.2014р. надіслані на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув".

У відповідності до наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 22.09.2014року місцезнаходженням відповідача є: пров. Перспективний, буд. 10, м. Полтава, 36007, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Станом на 25.11.2014р. строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується. Клопотання про продовження цього строку сторонами суду не подано.

В зв'язку з закінченням строку вирішення спору, відкладення розгляду справи не є можливим, спір підлягає вирішенню по суті.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Мукачівське АТП 12106" (перевізник за Договором; позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТА-Логістик Групп" (замовник за Договором; відповідач по справі) 18.06.2014р. був укладений Договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 18/06/14 (далі - Договір) (а.с. 15-16).

Даний Договір вступає в законну силу з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. (п.п.7.1.).

За умовами даного Договору позивач (перевізник за Договором) зобов'язався прийняти і доставити ввірений йому відповідачем (замовник за Договором) вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язався оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору (п.п.1.2. Договору).

Вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід"ємною частиною Договору (п.п.1.3. Договору).

При укладенні Договору п.п. 4.1. сторони погодили, що розрахунок відбувається в продовж 14 банківських днів з моменту отримання повного пакету документів (акту виконаних робіт, СМR, рахунку, податкової накладної та інших документів вказаних у заявці), якщо інше не вказано в заявці.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору відповідно до заявки на перевезення №19 від 18.06.2014р. (а.с.17) наданої ТОВ "ДТА-Логістик Групп" було здійснено перевезення вантажу за маршрутом Німеччина - Україна. Даний факт підтверджується СМR накладними за № 350582 та №350564 з відміткою митного контролю (а.с.19-20).

Відповідно до заявки на перевезення №19 від 18.06.2014р. сторони погодили, що розрахунок здійснюється у безготівковій формі на протязі 10 банківських днів по оригіналам документів.

На оплату вказаних послуг позивачем було виписано відповідачу рахунок на оплату №1066 від 02.07.2014р. на суму 35 500,00 грн. (а.с.9-13).

Як свідчать матеріали справи 07.08.2014р. відповідачем було направлено позивачу гарантійний лист відповідно до якого було гарантовано оплату послуг в повному обсязі до 15.08.2014р. (а.с.18).

Проте, в порушення досягнутих домовленостей та умов Договору відповідач розрахунку за виконані послуги не здійснив.

Намагаючись вирішити питання про повернення заборгованості позивач 28.08.2014р. направив відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 35 500,00 грн. (а.с. 22). Факт направлення претензії рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.23).

Однак вказана претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача 35 500,00 грн. основний борг за Договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/06/14 від 18.06.2014р., а також 2 100,00 грн. - пені, 168,00 грн. - 3% річних та 280,00 грн. - інфляційних.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов"язань не допускається.

Згідно ст. ст. 610-612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими матеріалами справи підтверджується факт здійснення перевезення вантажу та наявності заборгованості в розмірі 35 500,00грн. за Договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/06/14 від 18.06.2014р. та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/06/14 від 18.06.2014р., позивач просить суд стягнути з відповідача за період з 25.07.2014р. по 22.09.2014р. 2 100,00 грн. - пені, 168,00 грн. - 3% річних та 280,00 грн. - інфляційних (розрахунок в матеріалах справи а.с.26-28).

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.6. Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати, Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних за період з 25.07.2014р. по 22.09.2014р.

На підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 35 000,00 грн. основного боргу за Договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/06/14 від 18.06.2014р., а також 2 100,00 грн. - пені, 168,00 грн. - 3% річних та 280,00 грн. - інфляційних є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем надано належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. Натомість відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт наявності боргу чи його розмір не спростував. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТА-Логістик Групп", (пров. Перспективний, буд. 10, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 39212881) на користь

Приватного акціонерного товариства "Мукачівське АТП-12106" (вул. Індустріальна, буд. 1, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; код ЄДРПОУ 03114023; р/р 26002024000547 в АТ КомінвестБанк" м. Ужгород) 35 000,00 грн. основного боргу, 2 100,00 грн. - пені, 168,00 грн. - 3% річних, 280,00 грн. - інфляційних та 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погрібна С.В.