Рішення № 41603885, 24.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 911/4114/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка

2) Селянського (фермерського) господарства Веклина Ігоря Тимофійовича, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Хоробрів

про стягнення 41452,31 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Грищенко О.М. - довіреність б/№ від 02.06.2014 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі - відповідач 1) та Селянського (фермерського) господарства Веклина Ігоря Тимофійовича (далі - відповідач 2) про стягнення 41452,31 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем 1 умов договору поруки № 07-04-2014-31 від 07.04.2014 р. та неналежне виконання Відповідачем 2 умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 від 06.04.2010 р. щодо своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014 р. порушено провадження у справі № 911/4114/14 та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р.

14.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення Позивача від 14.10.2014 р. № 14-1/10 (вх. № 22070/14) по суті позову.

30.10.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 2 від 28.10.2014 р. б/№ (вх. № 24120/14) на позов, згідно якого Відповідач 2 заперечує проти позову та зазначає про пропуск Позивачем строку позовної давності.

Ухвалою суду від 03.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р.

17.11.2014 р. через відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення Позивача від 17.11.2014 р. № 17-3/11 (вх. № 25663/14) на відзив Відповідача 2.

17.11.2014 р. через відділ діловодства суду надійшла заява Позивача від 17.11.2014 р. № 17-4/11 (вх. № 25664/14) про виправлення технічно допущеної помилки тексту прохальної частини позову, а саме зазначив № договору поставки ТК060410/3 замість ТК060410/9.

24.11.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов відзив Відповідача 2 від 19.11.2014 р. б/№ (вх. № 26185/14) на позов, аналогічний за змістом з раніше поданим відзивом Відповідача 2.

24.11.2014 р. у судове засідання з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, Відповідач 1 відзиву на позов суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2010 р. між ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" (постачальник) та СФГ Веклина І.Т. (покупець, Відповідач 2 у справі), був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 (далі - Договір №3), відповідно до умов викладених в ньому. Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.

Позивач зазначає, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання, у ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" виникло право вимоги щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу згідно Договору №3 (арк. 5 позовної заяви).

15.11.2012 р. між ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-43 (надалі - Угода про відступлення), згідно умов якої (п. 1.1. Угоди) первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання СФГ Веклина І.Т. (код ЄДРПОУ 30124326), що іменується надалі "Боржник", зобовязання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/9 від 06.04.2010 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/9 від 06.04.2010 р.

На виконання умов даної Угоди про відступлення, ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" згідно Акту від 15.11.2012 р. було передано ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем 2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди про відступлення, ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" повідомленням від 15.11.2012 р. про зміну кредитора у зобов'язані, повідомило СФГ Веклина І.Т. про відступлення права вимоги.

07.04.2014 р. між ТОВ "ПК "ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" було укладено договір поруки № 07-04-2014-31, згідно якого (п. 1.1. Договору поруки) поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку СФГ Веклина І.Т. щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором у цьому договорі розуміють Угоду № 15-11/12-43 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 від 06.04.2010 р.

Суд також вважає за потрібне відзначити, що станом на дату укладення Договору поруки - 07.04.2014 р., предметом Угоди про відступлення був договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/9 від 06.04.2010 р., а не договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 від 06.04.2010 р., як зазначено в Договорі поруки.

В подальшому, а саме 01.08.2014 р. було укладено Додаткову угоду № 4 до Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-43 від 15.11.2012 р., відповідно до якої, зокрема визначено, що предметом Угоди про відступлення є договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 від 06.04.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем донараховано фінансові санкції Відповідачу за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором №3, зокрема за період з 30.11.2010 р. по 24.05.2011 р.

Таким чином позивач отримав право вимоги по договору поставки № ТК060410/3 і в межах даної справи обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК060410/3 від 06.04.2010 р.

Відповідач 2, заперечуючи проти задоволення позову зазначає у відзиві на позов, що заявлені Позивачем вимоги є безпідставними, зокрема у зв'язку зі спливом строку позовної давності та просить відмовити у позові.

Крім цього Відповідач 2 зазначає, що господарським судом Одеської області розглядалась справа № 916/777/14 за позовом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до СФГ Веклина І.Т. та ТОВ "Совагро" про стягнення заборгованості за тим самим договором, що і у даній справі, та рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.08.2014 р., у задоволенні позову було відмовлено.

Посилання Відповідача 2 на рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/777/14 не впливає на оцінку доказів у даній справі, оскільки предметом позову по зазначеній справі було невиконання договору поставки № ТК060410/9 від 06.04.2010 р., а в даній справі договору поставки № ТК060410/3 від 06.04.2010 р.

В той же час, розглянувши заяву Відповідача 2 щодо спливу строку позовної давності для пред'явлення вимог у цій справі, суд встановив наступне.

Заперечуючи проти вказаної позиції Відповідача 2, Позивач зазначає, що даний строк переривався, зокрема зверненням ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості згідно Договору №3 за результатом розгляду якого було прийнято рішення від 08.02.2011 р. у справі № 30/223(10); фактичним виконанням Відповідачем означеного рішення суду, що Позивач підтверджує відповідною довідкою ГУ юстиції у Львівській області та зверненням Позивача до господарського суду Одеської області.

До матеріалів справи долучено відповідне рішення суду.

Згідно вказаного рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011 р. у справі № 30/223(10), позов ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" задоволено; вирішено стягнути з Відповідача 13687,55 грн. основного боргу, 485,12 грн. пені, 4106,27 грн. штрафу, 629,63 грн. інфляційних втрат, 5711,89 грн. процентів за користування чужими коштами, 246,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, як вбачається з тексту вказаного вище рішення господарського суду Львівської області, зазначена заборгованість Відповідача виникла у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань перед ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" за договором поставки на умовах товарного кредиту від 06.04.2010 р. № ТК060410/9 (далі - Договір №9).

Далі, як зазначає сам Позивач у позовній заяві, Відповідачем 2 свої зобов'язання за Договором №9 згідно рішення господарського суду Львівської області, в повному обсязі були виконані наступним чином: платіжне доручення № 43 від 20.05.2011 р. на суму 4000,00 грн. та платіжне доручення № 50 від 25.05.2011 р. на суму 10000,00 грн.

У зв'язку з цим ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" звернулась до Відділу ДВС Сокальського РУЮ із заявою № 113/11-юр від 08.08.2011 р. про повернення виконавчого документа без виконання. Зазначені обставини підтверджуються довідкою ГУ юстиції у Львівській області № 10863/0/1-13 від 14.05.2013 р.

Таким чином, як зазначає Позивач у позові, зобов'язання Відповідача перед ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" за Договором №9 були повністю виконані лише 25.05.2011 р. (арк. 2 позовної заяви).

Суд додатково відзначає, що матеріали даної справи не містять копії Договору №9, заборгованість за яким була предметом спору під час розгляду господарським судом Львівської області справи № 30/223(10).

Таким чином рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011 р. у справі № 30/223(10) не є доказом, що свідчить про переривання позовної давності за договором поставки № ТК060410/3 від 06.04.2010 р., який є предметом даної справи, а свідчить про спір по іншому договору - № ТК060410/9.

Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з п. 6.1. Договору №3, покупець зобов'язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях.

Відповдіно до п. 8.6 Договору №3, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобовязань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 (три) роки.

Згідно специфікації № 1 від 06.04.2010 р., отриманий товар оплачується у строки: перший платіж - 1600,00 грн. - до 16.04.2010 р., другий платіж - 6400,00 грн. - до 25.08.2010 р. Також відповідно до специфікації № 2 від 16.04.2010 р., отриманий товар оплачується у строки: перший платіж - 3126,17 грн. - до 20.04.2010 р., другий платіж - 7294,39 грн. - до 25.08.2010 р.

Таким чином, сплив строку позовної давності почався 26.08.2010 р. та закінчився відповідно 26.08.2013 р.

Статтею 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вже встановлено судом вище, посилання Позивача на рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011 р. у справі № 30/223(10) та фактичне виконання Відповідачем означеного рішення суду, як на підставу переривання строку позовної давності за Договором №3 не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2011 р. у справі № 30/223(10), предметом спору була заборгованість Відповідача 2 перед ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "АГРОСИНТЕЗ" за Договором №9, та відповідно виконання Відповідачем 2 вказаного рішення не може свідчити про переривання строку позовної давності за Договором №3 в контексті ст. 264 ЦК України.

Інших доказів переривання строку позовної давності за Договором №3 за період з 26.08.2010 р. по 26.08.2013 р., Позивачем суду не надано.

Також твердження Позивача про те, що в рішенні господарського суду Львівської області має місце технічна описка, зокрема щодо номеру договору не грунтуються на належних та допустимих доказах в контексті ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як було зазначено вище, Відповідачем 2 у відзивах заявлено про застосування строку позовної давності щодо вимог у даній справі та відмову в задоволенні позову у зв'язку із зазначеним.

Враховуючи вищенаведене, доведеність заявленої заборгованості відповідача, але пропуск позивачем позовної давності і відсутність належних доказів її переривання суд задовольняє заяву Відповідача 2 про застосування строків позовної давності до завлених Позивачем вимог за Договором №3 та відмовляє у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 26.11.2014 р.

Суддя С.Ю. Наріжний