Постанова № 41603542, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5835/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державного підприємства завод «Арсенал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Київ від 19 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва до державного підприємства завод «Арсенал», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі - позивач, УПФУ в Печерському районі м. Києва) звернулося до суду з позовом до державного підприємства завод «Арсенал» (далі - відповідач, ДП завод «Арсенал»), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №№1,2, за період: лютий 2012 року - грудень 2013 року в сумі 1 592 886,94 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Київ від 19 серпня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДП завод «Арсенал» є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та платником страхових внесків, який перебуває на обліку в УПФУ в Печерському районі м. Києва.

Позивачем було встановлено наявність заборгованості ДП завод «Арсенал» з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками №№1,2, за період: лютий 2012 року - грудень 2013 року в сумі 1 592 886,94 грн.

УПФУ в Печерському районі м. Києва на адресу відповідача було направлено відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, однак ДП завод «Арсенал» у добровільному порядку зазначену суму витрат не відшкодувало.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є правонаступником заводу «Арсенал» ім. В.І. Леніна, який входив до складу ВО «Завод Арсенал» до моменту реорганізації шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал».

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України в редакції, яка діяла на момент реорганізації ВО «Завод Арсенал» шляхом його приєднання до КП СПБ «Арсенал» (далі - ГК України), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Так, згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону №1058-ІV та встановлений Інструкцією №21-1.

Зі змісту пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та ст.ст.1,2 Закону №400/97-ВР вбачається, що законодавством регламентовано єдиний порядок для відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно з пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У п.6.1 Інструкції №21-1 закріплено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

У відповідності з п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.4. Інструкції №21-1, розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів Пенсійному фонду України.

У ч.1,3 ст.59 ГК України в редакції, яка діяла на момент реорганізації ВО «Завод Арсенал» шляхом його приєднання до КП СПБ «Арсенал» було закріплено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Згідно зі ст.109 ЦК України, Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишніх працівників, які були зайняті на роботах за Списком №1,2 у порядку, визначеному Інструкцією №21-1.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2009 р. №525-р та наказу Національного космічного агентства України від 28.05.2009 р. №141 завод «Арсенал» було реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», у результаті чого всі права та обов'язки заводу були передані його правонаступнику - КП СПБ «Арсенал», а діяльність заводу та, власне, сам завод як юридична особа - припинені.

26.12.2011 р. ДП завод «Арсенал» створено шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал».

З огляду на це, колегія суддів звертає увагу, що суб'єкт господарювання - завод «Арсенал», який було реорганізовано шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал», та суб'єкт господарювання - ДП завод «Арсенал», який створено шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал», є різними юридичними особами, обсяг прав і обов'язків яких не є однаковим.

Так, у відповідності з приписами ст.109 ЦК України, при створенні відповідача шляхом виділу його зі складу КП СПБ «Арсенал» був складений розподільчий баланс майна, прав та обов'язків між КП СПБ «Арсенал» і ДП завод «Арсенал», затверджений Головою Державного космічного агентства України 07.09.2012 р.

Належним чином завірені копії цього розподільчого балансу на вимогу суду апеляційної інстанції були залучені до справи на підставі клопотання апелянта.

Ретельно дослідивши зазначений розподільчий баланс, колегія суддів встановила, що при створенні ДП завод «Арсенал» шляхом виділу зі складу КП СПБ «Арсенал» державному підприємству як правонаступнику не передавалися зобов'язання по сплаті сум відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишніх працівників ВО «Завод Арсенал», ЦКБ «Арсенал», 26 осіб, які отримують пільгові пенсії за Списком №1 та 38 осіб, що отримують пільгові пенсії за Списком №2.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для стягнення з відповідача як з правонаступника КП СПБ «Арсенал» та/або заводу «Арсенал» (який входив до ВО «Завод Арсенал», мав у минулому назву завод «Арсенал» ім. В.І. Леніна та існував до моменту його реорганізації шляхом приєднання до КП СПБ «Арсенал») заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пільгових пенсій за період: лютий 2012 року - грудень 2013 року в сумі 1 592 886,94 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог та приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства завод «Арсенал» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Київ від 19 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва до державного підприємства завод «Арсенал», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному шляхом подачі касаційної скарги порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.