Постанова № 41602736, 19.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа№ 927/1188/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

за участю представників:

від позивача: Строков О.О.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича

на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014,

у справі № 927/1188/14 (суддя Бобров Ю.М.),

за позовом Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича

до Ніжинської міської ради

про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно (грошові кошти) 9 202,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 у справі № 927/1188/14, повний текст якого складено 29.09.2014, у позові Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича до Ніжинської міської ради про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно (грошові кошти) 9 202,82 грн. - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підставою поданого позову є невідповідність рішення Ніжинської міської ради і укладеного на підставі цього рішення Договору оренди землі чинному законодавству і, як наслідок, відшкодування позивачу шкоди (фінансових збитків) у сумі 9202,82 грн. сплаченої позивачем орендної плати (ст.20 ГК України, ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України). Разом з тим, а ні рішення п'ятдесятої сесії п'ятого скликання Ніжинської міської ради від 20.08.2009р. недійсним, а ні Договір оренди землі від 20.08.2009р., укладений на підставі цього рішення, недійсним (неукладеним) не визнавалися (ст. 152 Земельного кодексу України), у зв'язку чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 9 202,82 грн. - відсутні.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 у справі № 927/1188/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції під час вирішення спору не надано належної оцінки тим обставинам, що у 2009 році ніж Ніжинською міською радою та позивачем, на підставі рішення відповідача, було підписано Договір оренди землі. Проте, у січні 2014 року він дізнався, що Договір не проходив державну реєстрацію, і, взагалі, укладення цього Договору суперечить нормам земельного законодавства, у зв'язку з чим посилаючись на ст. 1212 ЦК України, вказував на наявність правових підстав для повернення на користь позивача безпідставно набутого відповідачем майна - грошові кошти в сумі 9202,82 грн., сплачені в якості орендної плати за Договором оренди.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 у справі № 927/1188/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 у справі № 927/1188/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження, розгляд справи № 927/1188/14 призначено на 19.11.2014.

В судовому засіданні 19.11.2014 представник апелянта (позивача) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу - задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 19.11.2014 представників не направив, причин неявки представників суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Згідно наявних у матеріалах справи заперечень на позов, відповідач вказував на те, що підстави для повернення позивачу сплачених ним грошових коштів - відсутні, оскільки повернення сплачених орендних платежів за користування земельною ділянкою - вимогами чинного законодавства - не передбачено.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка представника відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази,проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.08.2009 Ніжинською міською радою прийнято рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, надання земельних ділянок в оренду, поновлення дії договорів оренди, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради, припинення права користування земельними ділянками», відповідно до пункту 35 якого надано в оренду Строкову Олександру Костянтиновичу земельну ділянку площею 0,0085 га (без реального виділення) по вул. Космонавтів, 49/88,89 для розміщення магазину, який належить Строкову Олександру Костянтиновичу згідно свідоцтва про право власності від 19.04.1999р., встановлено орендну плату на рівні 12 ставок земельного податку - 85,23 грн. за 1 календарний місяць, зобов'язано Строкова О.К. в 10-денний термін заключити договір оренди земельної ділянки площею 0,0085 га (без реального виділення) по вул.. Космонавтів, 49/88,89.

20.08.2009 між Ніжинською міською радою (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем), на підставі рішення п'ятдесятої сесії п'ятого скликання Ніжинської міської ради від 20.08.2009р. (а.с. 14), було підписано та посвідчено печатками обох сторін договір оренди землі (а.с. 15) (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавцем було надано в строкове платне користування Орендареві земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для комерційного використання, під будівлею, загальною площею 0,0085 га (без реального виділення) у м. Ніжині по вул. Космонавтів, 49/88, 89.

Пунктом 8 Договору оренди визначено, що його укладено на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою), а пунктом 20 визначено, що земельна ділянка передається орендарю у тижневий термін після державної реєстрації договору за актом приймання - передачі.

Пункт 11 Договору оренди містить умову, згідно якої орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок № 33211815700005 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22820749 міськбюджет м. Ніжина, код платежів 13050500.

Пунктом 43 Договору оренди зафіксовано умову, згідно якої договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що Договір оренди на останній сторінці містить запис- відмітку про те, що договір зареєстрований у Ніжинській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 01.09.2009р.за № 04-К0985100009, проте, вказаний запис печаткою уповноваженого органу з земельних ресурсів - не посвідчено.

На початку 2014 року позивач звернувся з запитом до Управління Держземагенства у Ніжинському районі про надання витягу із Державного земельного кадастру на орендовану за Договором земельну ділянку.

Згідно з довідкою Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської обл. ГУ Держземагенства у Чернігівській області № 04-09/200, позивача повідомлено про те, що в державному реєстрі земель запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки по вул.. Космонавтів, 49, укладеного між Ніжинською міською радою та позивачем - не вчинявся. Крім того, вказано і про те, що вимогами закону не передбачено надання земельної ділянки в оренду без її реального виділення. Крім того, Держземагенство в листі повідомило, що орендована земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, а відповідно до частин 1,2 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибуткові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управлінням цими будинками; у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об'єднанню власників.

Відповідно до довідки Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської обл. ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 20.06.2014 № 08-09/2691, на заяву позивача останньому повідомлено про те, що в державному реєстрі земель запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки по вул.. Космонавтів, 49, укладеного між Ніжинською міською радою та позивачем - не вчинявся.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, за період з 01.09.2009 по 31.12.2013 Ніжинська міська рада отримала від позивача 9202,82 грн. (10 402,82 грн. (загальна сума сплачених коштів) - 1 200,00 грн. (сума повернутих коштів)), що були сплачені в якості орендної плати за Договором, що підтверджується довідкою Ніжинської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 18.06.2014 № 5923/С/25-13-20/051 (а.с. 18).

23.04.2014р. позивач звернувся з письмовою заявою до Ніжинського міжрайонного прокурора (а.с.25), в якій, у зв'язку з нанесенням фінансових збитків у вигляді орендної плати за неіснуючу землю, просив прокурора, зокрема: зобов'язати осіб, які причетні до порушення законів України при оформленні договору оренди землі відшкодувати позивачу витрачені ним кошти у вигляді орендної плати; визнати договір оренди землі від 20.08.2009р. недійсним і розірвати його.

Цю заяву позивача, листом від 28.04.2014р. № 64р-14 (а.с. 27), прокурор направив секретарю Ніжинської міської ради.

Листом виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.05.2014р. вих. 06-04/с-374 (а.с. 28) позивача був надісланий витяг із рішення Ніжинської міської ради 53 сесії 6 скликання від 14.03.2014р. № 8-53/2014 (а.с. 29), згідно п. 5.4 якого припинено право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,0085 га, (пропорційно площі нерухомого майна) по вул.. Космонавтів, 49/88,89, у зв'язку з відмовою заявника, що надана у користування на умовах оренди Строкову Олександру Костянтиновичу для розміщення магазину та вважати договір оренди № 04-К0985100009 від 01.09.2009 таким, що витратив чинність.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою поданого позову є невідповідність рішення Ніжинської міської ради і укладеного на підставі цього рішення Договору оренди землі чинному законодавству і, як наслідок, відшкодування позивачу шкоди (фінансових збитків) у сумі 9202,82 грн. сплаченої позивачем орендної плати (ст.20 ГК України, ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України). Разом з тим, а ні рішення Ніжинської міської ради від 20.08.2009 недійсним, а ні Договір оренди землі від 20.08.2009, укладений на підставі цього рішення, недійсним (неукладеним) не визнавалися (ст. 152 Земельного кодексу України), у зв'язку чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 9 202,82 грн. - відсутні.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується і вважає його таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також невірним застосуванням норм матеріального права, з огляду на нижченаведене.

Пунктом 3.12 постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, у зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 цієї статті).

Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В свою чергу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що 20.08.2009 між Ніжинською міською радою (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем), на підставі рішення п'ятдесятої сесії п'ятого скликання Ніжинської міської ради від 20.08.2009 (а.с. 14), було підписано та посвідчено печатками обох сторін Договір оренди землі, а отже, до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на момент укладення зазначеного договору.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Отже, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що сторонами спору було дотримано письмової форми укладення правочину - Договору оренди від 20.09.2009.

Також, статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009), встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009) визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведених приписів Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 20.09.2009), колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що 20.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, проте, набрання ним чинності пов'язано з його державною реєстрацією,що встановлено як пунктом 43 Договору, так і приписами ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009).

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської обл. ГУ Держземагенства у Чернігівській області № 04-09/200 та довідкою Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської обл. ГУ Держземагенства у Чернігівській області від 20.06.2014 № 08-09/2691, в державному реєстрі земель запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки по вул.. Космонавтів, 49, укладеного між Ніжинською міською радою та позивачем - не вчинявся.

Крім того, вказана обставина підтверджується і безпосередньо договором оренди від 20.09.2009, на останній сторінці якого міститься відмітка про те, що договір зареєстрований у Ніжинській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 01.09.2009р.за № 04-К0985100009, проте, вказаний запис печаткою уповноваженого органу з земельних ресурсів - не посвідчено, а отже, державна реєстрація вказаного правочину - у встановленому порядку не проведена.

Належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України ні суду першої інстанції під час розгляду справи, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження надано не було.

До того ж, суд враховує і те, що статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві саме за користування земельною ділянкою. При цьому, пунктом 20 Договору оренди визначено, що земельна ділянка передається орендарю у тижневий термін після державної реєстрації договору за актом приймання - передачі. Проте, матеріали справи не містять доказів, що земельна ділянка була передана орендарю в фактичне користування за актом приймання - передавання.

В свою чергу, Держземагенство в листі № 04-09/200 повідомило про те, що на орендованій позивачем земельній ділянці розташовано багатоквартирний жилий будинок по вул. Космонавтів, 49, а відповідно до частин 1,2 статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибуткові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управлінням цими будинками; у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об'єднанню власників.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки державна реєстрація Договору оренди у встановленому законом порядку - не проведена, а тому в силу приписів ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 20.09.2009), наведений договір не набрав чинності, у зв'язку з чим у позивача був відсутній обов'язок сплачувати обумовлену Договором оренди орендну плату у 2009-2013 році в сумі 9 202,82 грн., а тому наведена сума коштів підлягає поверненню відповідачем на користь позивача згідно приписів ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки правова підстава сплати позивачем відповідачу 9 202,82 грн. була відсутня.

Посилання Ніжинської міської ради у письмових поясненнях по справі на те, що рішенням Ніжинської міської ради від 14.03.2014 № 8-53/2014 (а.с. 29), припинено право позивача щодо тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,0085 га, (пропорційно площі нерухомого майна) по вул. Космонавтів, 49/88,89 та вирішено вважати договір оренди № 04-К0985100009 від 01.09.2009 таким, що втратив чинність, а тому наведені обставини виключають повернення позивачу сплачених ним коштів в сумі 9 202,82 грн. - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки вказане рішення припинило право позивача на оренду земельної ділянки, яке було наявне у нього згідно рішення Ніжинської міської ради від 20.08.2009 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, надання земельних ділянок в оренду, поновлення дії договорів оренди, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради, припинення права користування земельними ділянками», проте, реалізація права оренди відбувається внаслідок вчинення послідовності дій, обумовлених законом, зокрема : укладення відповідного договору і здійснення його державної реєстрації, після чого він набирає чинності для сторін.

До того ж, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено обставину, що Договір оренди не набрав чинності, а тому втратити чинність згідно рішення Ніжинської міської ради від 14.03.2014 № 8-53/2014 - обумовлений Договір оренди не міг, оскільки він не набував чинності у встановленому законом порядку на час його укладення.

З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується і з висновком суду першої інстанції про відмову у позові саме з тих підстав, що ні рішення п'ятдесятої сесії п'ятого скликання Ніжинської міської ради від 20.08.2009р. недійсним, а ні Договір оренди землі від 20.08.2009, укладений на підставі цього рішення, недійсним (неукладеним) не визнавалися (ст. 152 Земельного кодексу України), оскільки як вже встановлено вище, підставою для повернення позивачу коштів є саме факт не набрання чинності Договору оренди від 20.09.2009.

Крім того, суд апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції про те, що повернення (стягнення) сплаченої орендної плати за земельну ділянку повинно здійснюватися не з відповідача, а саме з місцевого бюджету, - не погоджується, оскільки по-перше, Договір оренди укладено позивачем саме з органом місцевого самоврядування - Ніжинською міською радою, яка є розпорядником бюджетних коштів і на нього законом покладено обов'язок щодо наповнення відповідного місцевого бюджету, так і розпорядження його коштами в межах затверджених кошторисних видатків.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість та законність вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 202,82 грн., а висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову зроблений останнім з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також невірним застосуванням норм матеріального права, а тому, у відповідності до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 в справі № 927/1188/14 прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зроблені у ньому висновки не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, які діяли на момент укладення Договору оренди від 20.09.2009.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 в справі № 927/1188/14 в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича

на рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 в справі № 927/1188/14 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 25.09.2014 в справі № 927/1188/14 - скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича задовольнити повністю.

4. Зобов'язати Ніжинську міську раду (код 04061783; місцезнаходження: 16600 Чернігівська обл., м.Ніжин, пл.. Франка,1) повернути на користь Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича (код 1529611759; місцезнаходження: 16600 Чернігівська обл., м.Ніжин, вул. Космонавтів, буд. 54, кв. 24) грошові кошти в сумі 9 202 (дев'ять тисяч двісті дві) грн. 82 коп.

5. Стягнути з Ніжинської міської ради (код 04061783; місцезнаходження: 16600 Чернігівська обл.., м.Ніжин, пл.. Франка,1) на користь Фізичної особи-підприємця Строкова Олександра Костянтиновича (код 1529611759; місцезнаходження: 16600 Чернігівська обл., м.Ніжин, вул.. Космонавтів, буд. 54, кв. 24) судовий збір за подачу позову в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 927/1188/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун