Ухвала суду № 41601821, 20.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/32715/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "ОРБІТА" (далі - ЗАТ "НВО "ОРБІТА") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) в якому просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року позов ЗАТ "НВО "ОРБІТА" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ "НВО "ОРБІТА" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну планову виїзну перевірку ЗАТ «НВО «ОРБІТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 23.07.2012 року №1949/225/30540020.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. б) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого відповідачем було занижено податок на додану вартість на суму 582396, 00 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 72500, 00 грн., за лютий 2010 року в сумі 74167, 00 грн., за березень 2010 року в сумі 50000, 00 грн., за квітень 2010 року в сумі 99959, 00 грн., за травень 2010 року в сумі 76600, 00 грн., за червень 2010 року в сумі 75227, 00 грн., за липень 2010 року в сумі 102658, 00 грн., за грудень 2010 року в сумі 3101, 00 грн., за січень 2011 року в сумі 14150, 00 грн., за лютий 2011 року в сумі 14034, 00 грн.; абз. а) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено несвоєчасне надання декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року; пп. 14.1.56, пп. 14.1.180 п. 14 ст. 14, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1, п. 168.3, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум виплати фізичній особі, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб у сумі 1 411, 80 грн.; пп. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1020, а саме: при заповненні та наданні до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкових розрахунків за ф. № 1 ДФ за 1 квартал 2011 року відображено дані не у повному обсязі.

На підставі акту перевірки відповідачем 31.08.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000012250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 721120,00 грн., в т.ч. 582396,00 грн. за основним платежем та 138724,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

05.09.2012 року позивач звернувся до ДПС у Дніпропетровської області із скаргою на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 31.08.2012 року № 0000012250. Рішенням ДПС у Дніпропетровської області від 05.11.2012 року №27643/10/10-014 було скасоване податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №0000012250 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з основного платежу по податку на додану вартість у розмірі 49959,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12490,00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 року №0002532304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 658501,00 грн., в т.ч. 532437,00 грн. за основним платежем та 126064,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підприємство частково визнало податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 року №0002532304 на суму 32443,00 грн. за основним платежем (липень 2010 р. - 1158,00 грн., грудень 2010 р., - 3101, 00 грн., січень 2011 р. - 14150,00 грн., лютий 2011 р. - 14034,00 грн.) і штрафними санкціями у розмірі 1066, 00 грн. та вказані суми були сплачені позивачем до бюджету.

16.11.2012 року ЗАТ «НВО «ОРБІТА» звернулося до ДПС України із скаргою на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 13.11.2012 року №0002532304 та просило його скасувати в частині збільшення суми податку на додану вартість на суму 499994, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 124998,00 грн.

Рішенням ДПС України від 06.12.2012 року №6695/0/61-12/10-2115 оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ «НВО «ОРБІТА» та ТОВ «БУДМОНОПОЛІЯ» було укладено низку договорів, а саме:

- договір №076-БР від 28.12.2009 року на виконання будівельних робіт, а саме ремонтно-відновлювальні та будівельні роботи приміщень 318-320, 332, 333 корп. 01, розташованого за адресою: вул. Панікахи, 2 для здавання в оренду;

- договір №78-БР від 02.02.2010 року на виконання будівельних робіт, а саме ремонтно-відновлювальні та будівельні роботи приміщень корп. 11, розташованого за адресою: вул. Панікахи, 2 для задавання в оренду;

- договір №079-БР від 05.03.2010 року на виконання будівельних робіт, а саме ремонтно-відновлювальні та будівельні роботи приміщень №№205-207, 209-211, 220-224, 232 корп. 01, розташованого за адресою: вул. Панікахи, 2 для здавання в оренду;

- договори №081-БР, №083-БР, №087-БР від 05.04.2010 року, від 26.04.2010 року, від 02.07.2010 року на виконання будівельних робіт.

- договір №085-БР від 24.05.2010 року на виконання будівельних робіт, а саме ремонтно-відновлювальні та будівельні роботи приміщень №№305-308, 314, 315, 325-330 третього поверху корп. 01, розташованого за адресою: вул. Панікахи, 2 для здавання в оренду.

Реальність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що висновки відповідача щодо порушення позивачем під час виконання операцій з придбання послуг ЗАТ «НВО «ОРБІТА» у ТОВ «АЛЬЯНС+» ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України ґрунтуються на тому, що вказаний правочин не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. А тому ЗАТ «НВО «ОРБІТА» безпідставно включено до складу податкового кредиту липня 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 101500, 00 грн. в результаті нікчемного правочину по ланцюгу, а саме: операції з придбання робіт з ремонту офісу у ТОВ «АЛЬЯНС+» за липень 2010 року.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що подібні висновки відповідача є протиправними, адже ґрунтуються на не перевірених даних, встановлених в акті документальної невиїзної перевірки по підприємству ТОВ «АЛЬЯНС+» від 25.03.2011 року № 864/23-02/32197066.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності ж з пп. 7.4.5 п. 7. 4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищевказані положення Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

В силу пп. 7.2.4 п. 7. 2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинні документи по зазначених договорах відповідають вимогам передбаченими Законодавством України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що і позивач і його контрагенти на час вчинення правочинів були зареєстровані як платники податків. Угоди, укладені ЗАТ «НВО «ОРБІТА» з ТОВ «Альянс +», ТОВ «Будмонополія» та ПП «Монтажспецбуд», оформлені належним чином. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2012 року №0002532304 в частині збільшення суми податку на додану вартість на суму 499994, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 124998,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ЗАТ "НВО "ОРБІТА".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров