Ухвала суду № 41601816, 20.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/31697/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторес" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторес" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторес" (далі - ТОВ "Техноторес") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову ТОВ "Техноторес" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Техноторес" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "Техноторес" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Стронг Інтернешнл», ТОВ «Катрейд», ТОВ «ТД «Скандинавія», ТОВ «Асті-Ко» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2013 року. За результатами перевірки складено акт 23.08.2013 року №264/26-55-22-08/33151530.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 255238, 00 грн., в т.ч.: 2-й квартал 2011 року у сумі 11410, 00 грн.; за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 59310, 00 грн.; за ІІ - ІV квартали 2011 року у сумі 116128, 00 грн.; за І квартал 2012 року у сумі 20487, 00 грн.; І півріччя 2012 року у сумі 27583, 00 грн.; за 9-ть місяців 2012 року у сумі 27583, 00 грн.; за 2012 рік у сумі 139110, 00 грн. та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 236615, 00 грн., в т.ч. за взаємовідносинами з ТОВ «Асті-Ко»: за червень 2011 року - 9922, 00 грн., липень 2011 року - 8370, 00 грн., серпень 2011 року - 15692, 00 грн., вересень 2011 року - 17590, 00 грн., жовтень 2011 року - 14999, 00 грн., листопад 2011 року - 21281, 00 грн., грудень 2011 року - 13130, 00 грн., січень 2012 року на 4378, 00 грн.; лютий 2012 року на 5185, 00 грн.; березень 2012 року на 9949, 00 грн. (; квітень 2012 року на 6758, 00 грн.; жовтень 2012 року - 35081, 00 грн. (ТОВ «Стронг Інтернешнл» - 4800, 00 грн., ТОВ «Катрейд» - 14317, 00 грн., ТОВ «ТД «Скандинавія» - 15964, 00 грн.); листопад 2012 року - 33428, 00 грн. (ТОВ «Стронг Інтернешнл» - 15280, 00 грн., ТОВ «Катрейд» - 7468, 00 грн., ТОВ «ТД «Скандинавія» - 10680, 00 грн.); грудень 2012 року - 37707, 00 грн. (ТОВ «Стронг Інтернешнл» - 14471, 00 грн., ТОВ «Катрейд» - 9682, 00 грн., ТОВ «ТД «Скандинавія» - 13554, 00 грн.); січень 2013 рік - 3148, 00 грн. (ТОВ «Стронг Інтернешнл» - 3148, 00 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.09.2013 року №47426552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 293291, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 236615, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 56676, 00 грн. та №47326552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 290016, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 255238, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34778, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Стронг Інтернешнл», ТОВ «Катрейд», ТОВ «ТД «Скандинавія», ТОВ «Асті-Ко» з придбання термометрів, манометрів, напоромірів тощо. За результатами господарських відносин з вказаними підприємствами, позивачем у перевіряємому періоді було сформовано витрати та податковий кредит.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить вимоги до первинних документів.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» №969 від 21.12.2010 року та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» №1379 від 01.11.2011 року, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.1 Порядку №1379 податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 1.

Отже, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_1, який є директором ТОВ «Стронг Інтернешнел», останній господарською діяльністю вказаного товариства не займався, документів бухгалтерської та податкової звітності не підписував. Разом з тим, податкові накладні та інші документи обліку підписані з боку ТОВ «Стронг Інтернешнел» ОСОБА_1

Так, ВРКС СУ ДПС у м. Києві 21.11.2012 року розпочато досудове розслідування у кримінальному проваджені №32012110000000009 за матеріалами кримінальної справи №70-00578 порушеної 07.11.2012 року за фактом створення (придбання) з метою прикриття незаконної діяльності, невстановленими слідством особами суб'єктів господарської діяльності, серед яких ТОВ «Асті - Ко» за ч.2 ст.205 КК України. Особою, відповідальною за ведення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Асті - Ко» був гр. ОСОБА_2, який в протоколі допиту пояснив, що фактично він не здійснював фінансово - господарську діяльність зазначеного товариства.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_3, який є директором ТОВ «ТД «Скандинавія», останній господарською діяльністю вказаного товариства не займався, документів бухгалтерської та податкової звітності не підписував. Водночас, документи бухгалтерської та фінансової звітності від імені ТОВ «ТД «Скандинавія» підписані гр. ОСОБА_3

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що документи податкового обліку підписані від імені вказаних осіб невстановленими особами. Обставини справи та зібрані у справі докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції з придбання товарів, фактично не могли здійснюватись вказаними підприємствами силу їх фіктивності, відсутності управлінського та іншого кваліфікованого персоналу.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Техноторес» з ТОВ «Катрейд» судами попередніх інстанцій зазначено наступне,

ДПІ у Печерському районі отримано акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 30.05.2013 року №1095/22.8-17/38185978 «Про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного суб'єкта господарювання», з якого встановлено, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників, та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям. Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Катрейд» за період з 01.06.2012 року по 31.01.2013 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні в матеріалах справи податкові накладні підписані від імені ТОВ «Картрейд» та ТОВ «ТД «Скандинавія» не містять прізвища, ім'я по батькові та посади особи, відповідальної за проведення операції, і складання документа, а відтак в силу податкового законодавства такі документи не є належно оформленими первинними документами. Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача мали адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях, наявність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи наявність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.Позивачем також не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами товари були надані саме цими контрагентами.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Стронг Інтернешнл», ТОВ «Катрейд», ТОВ «ТД «Скандинавія», ТОВ «Асті-Ко» податкового обліку у перевіряємий період, а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техноторес".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторес" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров