Ухвала суду № 41601764, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 листопада 2014 року м. Київ В/800/4861/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Веденяпіна О.А. (судді-доповідача),

Зайцева М.П., Кошіля В.В., Моторного О.А., Федорова М.О.,

розглядаючи заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 808/6043/13-а

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року, якою касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 808/6043/13-а - без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п.1.3 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року № К/800/44495/13.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, що відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

В.В. Кошіль

О.А. Моторний

М.О. Федоров