Ухвала суду № 41601714, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2014 р. м. Київ К/800/37181/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Пром Агро Рось»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 року

у справі № 810/7042/13-а

за позовом приватного підприємства «Пром Агро Рось» (далі - позивач, ПП «Пром Агро Рось»)

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Пром Агро Рось» звернулось у грудні 2013 року до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2013 року № 0004542203/382, № 0004552203/381 та №0004532203/380.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства ПП «Пром Агро Рось» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.03.2006 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.08.2013 року № 357/22-3/34326378/14.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог: пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 746 074,00 гривні; пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 312 856,00 гривень, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 24) в сумі 137 408,00 гривень станом на 31.12.2012 року та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 17 489,00 гривень за грудень 2012 року; ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податку та інших обов'язкових платежів», розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, ст. 51, абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: при заповненні довідок за формою № 1-ДФ за І-IV квартали 2011 року та за І-IV квартали 2012 року підприємством подано не в повному обсязі відомості про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 02.09.2013 року: № 0004532203/380, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 406 435,00 гривень; № 0004552203/381, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 154 897,00 гривень; № 0004542203/382, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 660 561,00 гривня.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що ФОП ОСОБА_5 є засновником ПП «Пром Агро Рось» та володіє часткою в статутному фонді підприємства в розмірі 33 %, тобто часткою в розмірі не менш як 20 % статутного фонду та, відповідно, здійснює контроль за господарською діяльність ПП «Пром Агро Рось», а отже, згідно вимог пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України ПП «Пром Агро Рось» та ФОП ОСОБА_5 є пов'язаними особами. При цьому, суд керувався особливостями оподаткування операцій з пов'язаними особами, що визначені п. 153.2 ст. 153 ПК України та погодився з доводами відповідача, що в перевіряємому періоді позивачем було реалізовано ФОП ОСОБА_5 товари (паси привідні, пластини з непористої гуми, манжети, рукави напірні, стрічки конвеєрні, автодорожки, ланцюги, ланки, пароніт, ремні, техпластини, шланги повітряні, шланги напірні тощо) за цінами нижчими, ніж їх реалізація іншим непов'язаним з підприємством суб'єктам господарювання, що на думку відповідача є порушенням пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України чим занижено дохід від операційної діяльності на загальну суму 2 129 266,00 гривень.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Аналогічні вимоги визначені ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України для ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи спір, не надали оцінки доводам підприємства, викладеним в позовній заяві щодо порушень, вказаних в акті перевірки, що також мали вплив на формування сум спірних податкових повідомлень-рішень, та відповідним доводам платника на спростування цих обставин.

Зокрема, в позовній заяві йдеться мова про те, що при здійснені перевірки відповідачем не враховані положення цінової політики підприємства при реалізації товарів, яка затверджена наказом № 4 від 15.08.2011 року «Про формування цінової політики підприємства», та умови про співпрацю підприємства з ФОП ОСОБА_5 Позивач зазначає, що ціновою політикою підприємства для відповідних категорій покупців товарів встановлено певний рівень цін в залежності від умов оплати за товар, обсягів придбання, умов поставки.

Судами попередніх інстанцій не дана оцінка доводам позивача та наявним в матеріалах справи доказам про те, що, крім ФОП ОСОБА_5, який є пов'язаною особою, даною знижкою скористались покупці, які не являються пов'язаними особами, а саме ТОВ «Ліфтрембуд», ПП «Атлас-3000», ТОВ «Єімвабі», БМПП «Ольга», оскільки ними укладені договори на значну суму (5 000 000,00 гривень).

Крім того, платник не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті на сторінці 11, про застосування до правовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 реферативних доктрин «Угода по кроках», «Одна рука», «Фактичний власник» та «Ділова мета», оскільки господарські операції ПП «Пром Агро Рось» здійснені для отримання прибутку, а не одержання податкової вигоди у вигляді мінімізації доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою ці доводи.

Крім цього, приймаючи рішення у даній справі суди не визначилися належним чином зі спірними правовідносинами, дослідили та дали оцінку обставинами і доказам, що не є предметом даної справи, зокрема, правомірності податкового повідомлення-рішення від 02.09.2013 року № 0004522203/379, яке постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 року, було скасовано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, встановити які саме порушення стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення та встановити їх правомірність з посиланням на відповідні докази, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Пром Агро Рось» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014 року у справі № 810/7042/13-а - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно