Ухвала суду № 41601218, 20.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/31619/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,за участю секретаря Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року

у справі № 820/935/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби,

Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариство завод «Південкабель» (надалі також - позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (надалі також - відповідач-1; ДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (надалі також - відповідач-2), в якому просив стягнути з Державного бюджету в особі ГУДКСУ у Харківської області (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 «Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами», символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь ПАТ «Завод «Південкабель» бюджетну заборгованість відшкодування ПДВ у сумі 1 757 456,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 «Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами», символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь ПАТ «Завод «Південкабель» бюджетну заборгованість відшкодування ПДВ у сумі 1 757 456,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що 20 листопада 2012 року ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було подано податкову декларацію з ПДВ жовтень 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму 1772029,00 грн.; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у зазначеній в декларації сумі; розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 772 029,00 грн.; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; довідку форми Д6 та заяву форми Д8.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із вірного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року в сумі 5825163,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 1772029,00 грн. відповідачем складено акт від 18 січня 2013 року № 25/40.0-14/00214534, яким встановлено порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, завищено суму бюджетного відшкодування на 14573,00 грн. за жовтень 2012 року

Отже, ДПІ в ході перевірки підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2012 року на загальну суму 1757456,00 грн. (1772029,0 грн. - 14573,00 грн.= 1757456,00 грн.)

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Таким чином, позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, разом з тим податок на додану вартість не відшкодований в строк, передбачений чинним законодавством.

З огляду на те, що ДПІ підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування на загальну суму 1757456,00 грн. і останнім вжито необхідні дії, що передбачені Податковим кодексом України, для отримання бюджетного відшкодування, відповідачем безпідставно дотримано обов'язку передбаченого пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України щодо подання органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а відтак суди попередніх інстанцій відповідно до вимог чинного законодавства задовольнили позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: Ю.І. Цвіркун

В. П. Юрченко