Ухвала суду № 41600930, 12.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 листопада 2014 року Справа № 916/538/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Чернова Є.В., Бакуліної С.В., Вовка І.В., Волковицької Н.О., Черкащенка М.М., розглянувши заявуДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 22.07.2014 №916/538/14 Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Одесаагрогаз" стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання "Одесаагрогаз" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 22103,29 грн., з яких: 143495,60 грн. пені і 111607,69 грн. штрафу, у зв'язку з прострочкою виконання робіт за договором підряду № 1161-0 від 27.12.2012.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2014 позов Прокурора було задоволено, а саме - стягнуто з ТОВ "Одесаагрогаз" на користь ДП "Іллічівський морський торговельний порт" 255103,29 грн. штрафних санкцій і 5102,07 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові прокурора відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у даній справі касаційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 - без змін.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у даній справі, в якій заявник просить постановити рішення, яким постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 скасувати в повному обсязі, а рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2014 залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.08.2011 у справі №10/5009/1058/11, від 17.08.2011 у справі №5/223 та від 27.09.2006 у справі №9/58, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, статей 173, 174 Господарського кодексу України, частини першої статті 530, статті 629 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2014 у справі №916/538/14, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення штрафних санкцій з огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про наявність вини позивача в порушенні відповідачем строків виконання робіт за договором підряду, а саме, що причиною зупинення підрядних робіт, обумовлених договором підряду, і як наслідок - порушення строків їх виконання, було саме надання позивачем відповідачу неякісної проектної документації.

Водночас у постанові від 10.08.2011 у справі №10/5009/1058/11, на яку посилається, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача штрафу та пені (розмір яких передбачено умовами договору), оскільки судами попередніх інстанцій установлено факт прострочення відповідачем виконання договірних зобов'язань.

У справі № 5/223 (постанова Вищого господарського суду України від 17.08.2011), Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції, про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення термінів виконання робіт відповідають вимога закону та умовам договору, оскільки судом першої інстанції встановлено факт, що відповідачем порушено термін завершення виконання робіт з будівництва об'єкту.

У постанові від 27.09.2006 у справі №9/58, Вищий господарський суд України погодився з висновком апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення штрафних санкцій з огляду на те, що відповідачем порушено зобов'язання по закінченню робіт у встановлений договором строк, у зв'язку з чим з вини генпідрядника (відповідача) об'єкт не введено в експлуатацію.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" у допуску справи №916/538/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Є. Чернов Судді С. Бакуліна І. Вовк Н. Волковицька М. Черкащенко