Рішення № 41600900, 19.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/96/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2014 Справа № 908/3709/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, буд. 38; поштова адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок Амстор» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, буд. 38; поштова адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64)

про стягнення 66816361,37 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Мельник І.М., довіреність № 09-32/238 від 27.02.2013 р., паспорт серії МЕ № 977419 від 27.11.2009 р.;

від відповідача-1: Єгорченкова О.О., довіреність серії АА № 000236 від 27.10.2014 р., паспорт серії ВЕ № 943130 від 22.11.2003 р.;

від відповідача-2: Панков К.М., довіреність серії АБ № 000086 від 27.10.2014 р., паспорт серії ВВ № 682544 від 19.01.1999 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.09.2014 року звернувся позивач - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з позовною заявою до відповідачів - ТОВ «Амстор» та ТОВ «Торгівельний будинок Амстор» про солідарне стягнення 66816361,37 грн., які складаються з: 174198314,83 рос. руб. строкової заборгованості за кредитом, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 58992259,32 грн., 20242410,23 рос. рублів простроченої заборгованості за кредитом, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 6855092,22 грн., 2159481,71 рос. рублів заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 731308,48 грн., 630100,60 рос. рублів заборгованості за нарахованими відсотками за період з 01.07.2014 р. по 09.07.2014 р., що за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р. становить 213383,57 грн., 22414,57 грн. пені за простроченими відсотками, 1474,11 грн. простроченої комісії, 429,10 грн. нарахованої комісії. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 76 від 07.09.2007 р., внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, за відсотками, комісії. Враховуючи положення умов договору та діючого законодавства відповідачу нарахована пеня. Вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 610-611, 625, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року порушено провадження у справі № 908/3709/14, присвоєно справі номер провадження 18/96/14, судове засідання призначене на 16 жовтня 2014 р. В судових засідання з метою надання сторонами додаткових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень оголошувались перерви спочатку до 05.11.2014 р., потім до 19.11.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 19.11.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав документи необхідні для розгляду справи (розрахунок заявлених до стягнення сум), які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 (ТОВ «Амстор») через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. № 09-06/26087 від 19.11.2014 р.), які підтримав в судовому засіданні, вважає, що в даному судовому засіданні неможливо розглянути справу по суті та заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 13.11.2014 року та до розгляду позову про визнання договору недійсним, матеріали якого господарським судом Запорізької області направлені за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Судом письмові пояснення (вх. № 09-06/26087 від 19.11.2014 р.) представника відповідача-1 (ТОВ «Амстор») прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження заперечив, вважає, що всі інші спори не стосуються даного спору, крім того, відсутні докази порушення провадження у справі за позовом про визнання договору недійсним.

Представник відповідача-2 (ТОВ «ТД «Амстор») підтримав клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі, вважав що є достатньо підстав для вчинення судом процесуальних дії щодо зупинення провадження у даній справі.

Судом клопотання представника відповідача-1 (ТОВ «Амстор») про зупинення провадження у справі відхилено.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Банк, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор» (позичальник, відповідач-1 у справі) 07.09.2007 р. уклали кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 76 з наступними змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору (у редакції Договору про внесення змін № 76/9-80 від 15.12.2010 р.), Банк надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка на період з 15 грудня 2010 року по 16 грудня 2010 року не може перевищувати 6000000,00 доларів США, 26193335,57 гривень та 301705435,46 російських рублів (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених Кредитним договором. Кредитна заборгованість за Кредитним договором у доларах США та гривні, а саме: 6000000,00 доларів США та 26193335,57 гривень - погашається Позичальником 16 грудня 2010 року. З 17 грудня 2010 року кредитна лінія переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії з лімітом, який не може перевищувати 301705435,46 російських рублів (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених Кредитним договором (Т.1, арк.с. 20).

Згідно п.2.1 Кредитного договору (у редакції Договору про внесення змін № 76/19-4 від 31.03.2014 р.), Банк зобов'язується надати Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 234836014,83 російських рублів. Повернення кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії повинно здійснюватися Позичальником частинами у відповідності до наведеного графіку, останній платіж не пізніше 29.12.2015 р. (Т.1, арк.с. 38).

Згідно п. 2.2. Кредитного договору (у редакції Договору про внесення змін № 76/16-10 від 31.05.2013 р.) кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 29 грудня 2015 р. (Т.1, арк.с. 34-36)

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору (у редакції Договору про внесення змін № 76/16-10 від 31.05.2013 р.) проценти за користування кредитом нараховуються Банком, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 12,65 процентів річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. За невиконання зобов'язань відсоткова ставка за користування кредитом збільшується на 1% річних з 08.06.2013 р. та діє до виконання зобов'язання.

Пунктом 3.3 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 76/15-35 від 12.12.2012 р.) позичальник сплачує Банку комісію за управління Кредитом у формі мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 0,026% процентів річних від розміру заборгованості кредитної лінії. Комісія за управління кредитом нараховується Банком в національній валюті розрахунок здійснюється щоденно, виходячи із розміру заборгованості за кредитом за період з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по останній календарний день місяця та в подальшому за повний календарний місяць, а при остаточному поверненні кредиту - по дату фактичного повернення із розрахунку фактичної кількості днів у місяці і в році за методом «факт/факт» (в тому числі і по кредитам наданим в іноземній валюті - з використанням щоденного курсу встановленого курсу встановленого НБУ по валюті кредитної заборгованості). Комісія за управління кредитом, нарахована за поточний місяць, сплачується позичальником в національній валюті щомісячно першого числа місяця, наступного за місяцем в якому відбулося нарахування такої комісії (Т.1, арк.с. 31).

Пунктом 3.4 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 76/9-80 від 15.12.2010 р. та № 76/16-10 від 31.05.2013 р.) встановлено, що у випадку порушення Позичальником встановлених п. 2.1 та п. 2.2 Кредитного договору строків повернення отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти, виходячи із процентної ставки у розмірі 15,65 процентів річних в російських рублях, порядок нарахування та сплати яких встановлюються згідно п. 3.2 цього договору (Т.1, арк.с. 20, 35).

Пунктом 3.7 Кредитного договору з наступними змінами сторонами узгоджена черга погашення позичальником заборгованості разі неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно з п. 3.9 Кредитного договору зобов'язання Банку з надання кредиту виникає після оформлення договорів забезпечення на суму 140121,4 тис. грн. (в тому числі наступної застави торгівельного обладнання на суму 4684,1 тис. грн. наступної іпотеки - будівлі суспільно-торгівельного центру «Амстор» на суму 135437.3 тис. грн. та договору поруки з ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»).

Пунктом 4.2.2. Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 76/15-35 від 12.12.2012 р.) встановлено, що Відповідач-1 зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених Кредитним договором, а також суми передбаченої Кредитним договором неустойки.

Відповідно до п. 4.3.4. Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених Кредитним договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 20 днів, у випадках коли: Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені Кредитним договором або іншими кредитним договорами; Позичальником порушений графік погашення кредиту. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав Банк зобов'язаний письмово попередити Позичальника не менш ніж за 20 (двадцять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем зобов'язань щодо надання кредитних коштів, а саме меморіальні валютні ордери № 445 від 15.10.2007 р., № 445 від 10.01.2008 р., № 400 від 01.02.2008 р., № 12 від 16.12.2010 р. (Т.1, арк.с. 62-65) та банківські виписки по рахунку відповідача-1 (Т.1, арк.с. 66-82).

На виконання п. 3.9 договору в якості забезпечення виконання зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій позивачем та ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (Поручитель, відповідач-2 у справі) 07.09.2007 р. укладено договір поруки № 248 з наступними змінами (надалі - договір поруки) (Т.1, арк.с. 127-137).

Згідно з п. 2.1 договору поруки (в редакції Договору про внесення змін № 248/8-1 від 03.04.2014 р.) поручитель у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором в розмірі наданого кредиту 234836014,83 рос. руб.

Пунктом 2.2 договору поруки (в редакції Договору про внесення змін № 248/8-1 від 03.04.2014 р.) встановлено, що поручитель ознайомлений зі змістом та умовами Кредитного договору, які йому зрозумілі і не викликають заперечень. Основні умови Кредитного договору: сума кредиту в російських рублях - 234836014,83 російських рублів; процентна ставка за користування кредитом - 12,65% річних в російських рублях; дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту в російських рублях - 29 грудня 2015 року, або 20 днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора про повернення кредиту та сплати процентів у випадках, передбачених п. 4.3.4 Кредитного договору. Позичальник сплачує Кредитору комісію за управління Кредитом у формі мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 0,026% процентів річних від розміру заборгованості кредитної лінії. Проценти за неправомірне користування кредитом складають 15,65 % річних за кредитом в російських рублях. Процентна ставка в передбачених договором випадках збільшується на 1 % річних.

Згідно п. 2.3 Договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Про факт наявності у поручителя (відповідача-2) певного кола зобов'язань перед банком по зобов'язанням ТОВ «Амстор» та обізнаність про неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором свідчить рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/14151/14 від 01.09.2014 р. (Т. 1, арк.с. 85-87), яке у відповідності до ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Позичальник зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема щодо сплати заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та комісійної винагороди, позивач, в порядку п. 4.3.4 Кредитного договору, 20.06.2014 р. спрямував на адресу відповідача-1 вимогу про повернення кредиту та сплати процентів № 421-08-013/39 від 19.06.2014 р. (Т.1, арк.с. 83-84).

Зазначена вимога отримана відповідачем-1 02.07.2014 р., між тим будь-яких заходів щодо сплати заборгованості, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди за кредитним договором не вчинено.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення строкової та простроченої заборгованості за кредитом, заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, заборгованості за нарахованими відсотками, пені, простроченої комісії та нарахованої комісії підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позичальник належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання за Кредитним договором, а саме в обумовлені строки не здійснював повернення кредиту, не сплачував проценти за користування кредитом, комісію у розмірах та в терміни, як передбачено умовами Кредитного договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором, строкова заборгованість за кредитом склала 174198314,83 рос. руб., прострочена заборгованість - 20242410,23 рос. руб., нарахована комісія склала 429,10 грн., прострочена комісія - 1474,11 грн.

Факт наявності строкової заборгованості за Кредитним договором в розмірі 174198314,83 рос. руб., простроченої заборгованості за кредитом - 20242410,23 рос. руб., нарахованої комісії у розмірі 429,10 грн. та простроченої комісії - 1474,11 грн. підтверджується матеріалами справи.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Нормами ст. 1054 ЦК України встановлено, що позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору (у редакції Договору про внесення змін № 76/16-10 від 31.05.2013 р.) процента ставка за користування кредитом становить 12,65 процентів річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом; згідно з п. 3.4 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 76/9-80 від 15.12.2010 р. та № 76/16-10 від 31.05.2013 р.) у випадку порушення Позичальником встановлених п. 2.1 та п. 2.2 цього договору строків повернення отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти, виходячи із процентної ставки у розмірі 15,65 процентів річних в російських рублях.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Кредитного договору з наступними змінами до нього, позивачем відповідачу-1 нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 09.07.2014 р. за відповідачем-1 рахується заборгованості за простроченими відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 2159481,71 рос. руб. та заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 630100,60 рос. руб.

Факт наявності заборгованості відповідача-1 за простроченими відсотками за користування кредитом в сумі 2159481,71 рос. руб. та заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 630100,60 рос. руб. підтверджується матеріалами справи.

За неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором, позивачем заявлена вимога про стягнення, у відповідності до п. 6.1 Кредитного договору, пені у розмірі 22414,57 грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (прострочені відсотки).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За приписами ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Положеннями пункту 6.1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін № 76/15-35 від 12.12.2012 р.) встановлено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або комісії за управління Кредитом, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом «факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення Кредиту, що вказана у п. 2.2 цього договору пеня не нараховується.

Згідно з розрахунком позивача (Т.1, арк. с. 59-61), до стягнення пред'явлена сума пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 05.02.2014 р. по 09.07.2014 р. в розмірі 22414,57 грн.

Суд спростовує доводи позивача щодо правомірності нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053, розпорядженням КМУ № 1079-р від 05.11.2014 р., листом НБУ від 18-112/64483 від 05.11.2014 р., розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. № 1085-р на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

До того ж, наданий позивачем детальний розрахунок пені (Т.1, арк.с. 222-224), виконаний невірно, оскільки позивачем не враховано часткового погашення суми пені у розмірі 1518457 грн. за попередні періоди, тобто до 14.04.2014 р. і, як наслідок, не дотримано вказівки про заборону нарахування пені на зобов'язання по сплаті відсотків, отже пеня, навіть в сумі 6017,35 грн., не підлягає стягненню з відповідачів.

В судовому засіданні 19.11.2014 р., наполягаючи на стягненні пені та стверджуючи що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» забороняє нарахування пені тільки на тіло кредиту, представник позивача посилався на приписи статті 153.4.2 Податкового кодексу України, де надано визначення Терміну «основна сума» і він означає суму наданого кредиту, позики або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів, фіксованих виплат, премій, виграшів, суму консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні зобов'язання; поверненням платником податку суми цільової позики на поворотній основі Фонду соціального захисту інвалідів.

Такі аргументи є хибними:

по-перше, посилаючись на статтю 153.4.2 Податкового кодексу України та стверджуючи, що основна сума кредиту, позики або депозиту, це сума без урахування процентів, банк не має нараховувати пеню на проценти взагалі, оскільки в такому випадку це не є зобов'язанням в розумінні ст. 509 ЦК України, за порушення якого нараховується неустойка у вигляді пені, виходячи із приписів статей 549, 611 ЦК України;

по-друге, суд звертає увагу позивача, що зазначена норма Закону стосується оподаткування юридичної особи, в той час як судом розглядаються спірні кредитні відносини, які регулюються статтею 1054 ЦК України, відповідно до якої законодавець вказує на обов'язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти, тобто за правовою природою є зобов'язанням.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивачем безпідставно нарахована до стягнення сума пені за простроченими відсотками у розмірі 22414,57 грн., в задоволені якої суд відмовляє.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Солідарна відповідальність настає у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Якщо обов'язок не буде виконано в повному обсязі одним із боржників, кредитор вправі вимагати неодержане від інших солідарних боржників.

Приписами Цивільного Кодексу України, зокрема, передбачено таке :

- солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом (стаття 541 ЦК України);

- виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (ч. 4 ст. 543 ЦК України);

- боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну Вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частина перша статті 544 ЦК України).

Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до того моменту, поки їх обов'язок не буде виконано повністю. Виконання обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право пред'явити регресну вимогу до решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, крім частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, яка належить солідарному боржникові, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, постанов господарських судів України»: якщо кілька відповідачів, до яких пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язаннями, господарським судом може бути виданий один наказ, в якому вказується, що право стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором в частині сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, комісії до відповідача-1 та до відповідача-2, які відповідають як солідарні боржники.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, відповідають чинному законодавству, тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачі не надали суду доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Національного Банку України курс російського рубля по відношенню до гривні станом на 09.07.2014 року становив 3,3865 гривень за 10 російських рублів. (Т.1, арк.с. 113).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» (83012, місто Донецьк, вул. Соколина, буд. 38, поштова адреса: 69000, м. Запоріжжя, вулиця Перемоги, 64, код ЄДРПОУ 32123041) та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, буд. 38, поштова адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 64, код ЄДРПОУ 32516492) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, місто Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 174198314,83 рос. руб. (сто сімдесят чотири мільйона сто дев'яносто вісім тисяч триста чотирнадцять рос. руб. 83 коп.) строкової заборгованості за кредитом. 20242410,23 рос. руб. (двадцять мільйонів двісті сорок дві тисячі чотириста десять рос. руб. 23 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 2159481,71 (два мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят один рос. руб. 71 коп.) заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом, 630100,60 рос. руб. (шістсот тридцять тисяч сто рос. руб. 60 коп.) заборгованості за нарахованими відсотками, що загалом складає 66792043,59 грн. (шістдесят шість мільйонів сімсот дев'яносто дві тисячі сорок три грн. 59 коп.) за курсом НБУ станом на 09.07.2014 р., 429,10 грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 10 коп.) нарахованої комісії, 1474,11 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят чотири грн. 11 коп.) простроченої комісії, 73055,48 грн. (сімдесят три тисячі п'ятдесят п'ять грн. 48 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В інший частині позовних вимог - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26 листопада 2014 р.