КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17671/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року № 0005521705/35849311.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 листопада 2011 року № 1479/23-4/35849311
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. «ї» п. 1.3 та п. 1.15 ст. 1, пп. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фі зичних осіб» та п.п. 16.1.4 п. 16.1, пп. «г» п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, зміст якого полягає в не утриманні та не перерахуванні до бюджету податку з доходів фізич них осіб на загальну суму 5314 грн. з вартості одержаних працівниками підприємства додаткових благ, у вигляді послуг мобільного зв'язку, авіа і залізничних квитків.
На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року №0005521705/35849311, яким позивачу збільшено грошове зобов'я зання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 6042,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу пп. "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фі зичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (чинного на момент спірних правовідносин), до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його праце давця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п. 4.3 цієї статті), зокрема у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених п. 4.3 цієї статті.
Даний вид доходу у відповідності до пп. «ї» п. 1.3 ст. 1 вищевказаного Закону, є доходом з джерелом його походження з України та оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону, у розмірі 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно п.п. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону №889 особою, відповідальною за нараху вання, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, зокрема для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фі зичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відді лення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента -юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподатку вання іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідаль ність за порушення норм цього Закону.
В силу п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 вищевказаного Закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
Як вбачається з Акту перевірки, згідно рахунків-фактур від 31 липня 2010 року № 0058923012, від 31 грудня 2010 року № 0063372324 та банківських виписок від 08 серпня 2010 року № 46, від 24 грудня 2010 року № 208, ТОВ "Столицяінвестбуд" перераховано на користь ПрАТ «МТС України» кошти у сумі 3 129 грн. за послуги іноземного оператора (міжнародний роумінг), сплачені за працівника підприємства ОСОБА_4
Згідно банківських виписок від 31 серпня 2010 року №69, від 29 жовтня 2010 року №134 перераховано на користь ПрАТ "МТС України" кошти у сумі 13344,73 грн. за послуги мобі льного зв'язку, наданим працівникам підприємства: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Також, згідно банківських виписок від 03 січня 2011 року №168, від 13 січня 2011 року №186, від 21 січня 2011 року №28, від 18 лютого 2011 року №82, від 17 березня 2011 року №126, позивачем перераховано кошти в сумі 2286,05 грн. на користь TOB "Пілот-Експрес" та згідно банківської виписки від 24 лютого 2011 року №94 перераховано кошти в сумі 1282 грн. на користь TOB "Пілот" за авіа та залізничні квитки для ОСОБА_4
Крім того, згідно банківських виписок від 11 лютого 2011 року №67, від 23 березня 2011 року №135, позивачем перераховано кошти в сумі 10073 грн. на картковий рахунок для власних потреб директору ОСОБА_4
Перевіркою встановлено, що податок з доходів фізичних осіб позивачем не утримувався та не перераховувався до бюджету, інформація про доходи за формою 1-ДФ до податкового органу не надавалась; до перевірки не надано документів чи інших матеріалів, які б підтверджували службові відрядження за кордон, видачу коштів під звіт, авансові звіти, наявність телефонних апаратів на балансі підприємства, деталізацію розмов та їх пов'язаність з господарською діяльністю підприємства тощо, а самі витрати до валових не включалися.
При цьому, на спростування зазначених в Акті перевірки обставин, позивачем не було надано належних та допустимих доказів.
З приводу посилань позивача про належність витрат до господарської діяльності підприємства, оскільки працівники підприємства використо вували мобільний телефонний зв'язок виключно для спілкування з робочих питань, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, тому вони не можуть спростовувати встановлений під час перевірки факт одержання працівниками підприємства додаткових благ у вигляді вартості послуг мобільного зв'язку (роумінгу).
Також, позивачем не спростовано обставин одержання працівниками ТОВ "Столицяінвестбуд" інших додаткових благ у вигляді вартості авіа та залізничних квитків.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Столицяінвестбуд" не спростовано висновки податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, а тому здійснене відповідачем податкове нарахування та застосування штрафу є правомірним.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" та відмову у їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвестбуд" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Судове рішення № 41600860, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-17671/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: