Рішення № 41598854, 25.11.2014, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1091/14-ц

Провадження № 2/353/478/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

за участю: cекретаря - Бойко В.Я.

представника позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - Воробець О.В.

прокурора - Вівчарук Л.В.

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обов'язки щодо свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Так, відповідач зареєстрований у АДРЕСА_1 тоді як його син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зареєстрований та проживає разом з матір'ю, бабусею та дідусем у АДРЕСА_2 Батько малолітнього сина часто приходить до сина в нетверезому стані та вчиняє сварки. Мати малолітнього сина 13.06.2014 року зникла з дому, залишивши дітей з бабусею, місце її перебування невідоме. Неодноразово на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, мати зобов'язувалась виконувати материнський обов'язок, забезпечувати належний догляд за дітьми, вести здоровий спосіб життя, а батько ОСОБА_3 (відповідач) пояснював, що участі у вихованні сина не брав, оскільки він не має можливості утримувати сина та його колишня співмешканка ОСОБА_5 та її батьки перешкоджали у спілкування з сином. Під час розгляду комісією питання про позбавлення відповідача батьківських прав, то він був проти цього та зобов'язався забезпечити для дитини належний догляд та виховання, однак не представив службі у справах дітей жодних документів, що стосуються житлово-побутових умов його місця проживання та наявності у нього самостійних доходів. Бабуся малолітньої дитини є інвалідом ІІІ-ої групи та за станом здоров'я не здатна забезпечувати належний догляд та виховання. На даний час малолітній ОСОБА_4 перебуває із сестрами без батьківського піклування в Міському соціально-реабілітаційному центрі матері і дитини «Містечко милосердя Святого Миколая». А тому, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягувати з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В судовому засідання представник позивача Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - Воробець О.В. змінила позовні вимоги в частині

стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, подавши письмове клопотання, в якому просила стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 500,0 грн. щомісячно. Підтримала позицію викладену у висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо позбавлення батьківських прав відповідача. Просила позов з врахуванням змінених позовних вимог задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечив щодо позбавлення його батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4, проте не згідний з розміром аліментів, які позивач просить з нього стягнути на утримання сина, оскільки він офіційно не працює, має нерегулярний дохід. Пояснив, що належним чином не може піклуватись про дитину, оскільки не має власного житла та стабільного заробітку. Вказав, що був присутній на засіданні комісії по захисту прав дитини 09.07.2014 року, де його було офіційно повідомлено про те, що він не виконує своїх батьківських обов'язків щодо сина ОСОБА_7, та у разі якщо його поведінка не зміниться, то він буде позбавлений батьківських прав. Також зазначив, що уже майже пів року (з моменту останнього поміщення сина до міського соціально-реабілітаційного центру матері та дитини «Містечко Милосердя Св. Миколая») він не відвідував дитину та не цікавився його утриманням та вихованням, бо не мав часу.

Прокурор позовні вимоги підтримала, просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Проти задоволення вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини заперечила, вважає цю позовну вимогу передчасною, оскільки на даний момент не може бути визначено особу, на користь якої можуть бути стягненні аліменти для утримання дитини.

Свідок ОСОБА_9, яка є директором Івано-Франківського міського соціально-реабілітаційного центру матері та дитини «Містечко Милосердя Св. Миколая», в судовому засіданні повідомила, що знайома з відповідачем з червня 2013 року, тобто з того моменту, коли його цивільна дружина ОСОБА_9 з дітьми прийшла до притулку. Зазначила, що відповідач лише декілька разів приходив провідати цивільну дружину, перебуваючи при цьому в нетверезому стані. Ствердила, що більше як чотири останніх місяці відповідач до притулку не приходив, сином ОСОБА_7 не цікавився, будь-якої допомоги йому не надавав. Вказала, що при спілкуванні хлопчик про батька не згадує.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини зазначає, що в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

При вирішенні даного спору суд враховує, насамперед, інтереси малолітнього ОСОБА_4

Заслухавши представника позивача, прокурора, відповідача, пояснення свідка, врахувавши думку органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують

батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що підтверджується копіями Свідоцтв про народження, з яких також вбачається, що малолітній дитині було змінено прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) (а.с. 5, 5 зворот, 21, 22). Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї станом на 13.06.2012 року малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав разом з батьками, бабусею, дідусем та дядьком в АДРЕСА_2 у належно створених умовах, однак мати малолітньої дитини 12.06.2012 року каретою швидкої допомоги була доставлена до ОНД у стані алкогольного сп'яніння та працівниками ВКМСД МВ УМВС було складено протокол про адміністративне правопорушення, а дитина перебувала у притулку для дітей (а.с. 8). Мати малолітнього сина неодноразово писала службі у справах дітей письмові пояснення, в яких вказувала, що вона перебувала у стані алкогольного сп'яніння, залишала дитину на своїх батьків, однак обіцяла стати на шлях виправлення, працевлаштуватись, займатись вихованням дитини та влаштувати сина до дитячого садочку, що підтверджується копіями письмових заяв ОСОБА_5 від 13.06.2012 року та 19.10.2012 року (а.с. 8 зворот, 9). Служба у справах дітей 22.10.2012 року та 12.04.2013 року зверталась до начальника МВ УМВС в м. Івано-Франківську з проханням вжити заходів щодо впливу на батьків малолітнього ОСОБА_4, оскільки дитина опинилась у складних життєвих обставинах, проживає без реєстрації, мати ухиляється від батьківських обов'язків, не займається вихованням дитини, а батько проживає окремо від сім'ї у АДРЕСА_3 (а.с. 9 зворот, 10). Так, ОСОБА_3 (відповідач) 17.10.2014 року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, склад адміністративного правопорушення якого передбачає відповідальність за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, або ж поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що підтверджується листом Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області № 8037 від 19.11.2014 року (а.с. 116). Згідно облікової карти неблагополучної сім'ї від 11.07.2012 року ОСОБА_5 (мати) та ОСОБА_3 (батько, відповідач) ніде не працюють, вихованням малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, займаються мати, бабуся та дідусь, сім'я потребує постійного спостереження соціальних служб (а.с. 12). Згідно листа Тлумацького РЦЗ від 11.11.2014 року ОСОБА_3 (відповідач) на обліку в Тлумацькому районному центрі зайнятості не перебуває (а.с. 117). 04.10.2012 року бабуся малолітньої дитини ОСОБА_10 звернулась з письмовою заявою до начальника служби у справах дітей, в якій просила влаштувати дитину в ЗШС № 3, оскільки мати малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не займається вихованням дитини, не ночує вдома, залишає дитину з нею та приходить додому у п'яному виді, лікується в наркодиспансері від алкогольної залежності. Батько дитини ОСОБА_3 (відповідач) з сім'єю не проживає, веде аморальний спосіб життя (а.с. 12 зворот). Відповідно до інформації ДНЗ № 36 «Віночок» від 18.08.2014 року малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає по АДРЕСА_2, відвідує ДНЗ № 36 № «Віночок», бабуся та дідусь приймають більшу участь у вихованні та навчанні дитини, оплату за садок здійснюють дідусь та бабуся дитини, також останні відвідують батьківські збори та ранки. Батько та матір малолітнього сина за час відвідування дитиною дитсадка вихователі не бачили (а.с. 17 зворот). 13.06.2014 року мати малолітнього сина не з'явилась додому та залишила дітей з бабусею ОСОБА_10, місце її

перебування не відоме, на телефонні дзвінки не відповідає, що підтверджується листом Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 17.06.2014 року (а.с. 18 зворот). Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_3 (довідка Озерянської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області від 08.07.2014 року а.с. 24 зворот, адресна довідка Тлумацького РС УДМС від 12.09.2014 року а.с. 38). Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов і сімейних обставин від 07.11.2014 року ОСОБА_3 (відповідач) більше п'яти років не проживає за місцем реєстрації у с. Озеряни Тлумацького району у господарстві своїх батьків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки перебуває в м. Івано-Франківську (а.с. 119). Згідно характеристики ОСОБА_3, виданої Озерянською сільською радою Тлумацького району Івано-Франківської області, відповідач за місцем реєстрації не проживає, перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_5, має малолітнього сина ОСОБА_4, який проживає у м. Івано-Франківську (а.с. 118). Відповідача неодноразово попереджалось службою у справах дітей про те, що він не виконує своїх батьківських обов'язків щодо свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, він зобов'язувався зареєструвати малолітнього сина (а.с. 25), доглядати за сином, забрати його на проживання у село та влаштувати у садок (а.с. 25 зворот), заперечував проти позбавлення батьківських прав відносно його сина (а.с. 26). Проте станом на день подання даного позову, дитина зареєстрована в м. Івано-Франківську у квартирі бабусі ОСОБА_10 та у зв'язку з тим, що за її місцем проживання відсутні батьки, а бабуся не може здійснювати належний догляд, хлопчик перебуває у Івано-Франківському міському соціально-реабілітаційному центрі матері та дитини «Містечко Милосердя Св. Миколая».

Стаття 141 Сімейного кодексу України зазначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. А ст. 150 Сімейного Кодексу України прямо передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Вказаний висновок є обов'язковим при вирішенні даної категорії справ відповідно до ст.ст. 19 СК України.

Згідно висновку № 408 від 12.08.2014 року виконавчого комітету Івано-Франківскої міської ради, як органу опіки та піклування (а.с. 121-123), виходячи з інтересів малолітньої дитини, було проведено відповідну перевірку і встановлено, що малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, разом з своїми сестрами, опинився у складних життєвих обставинах, оскільки батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків з їх виховання та утримання. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживає та зареєстрований по АДРЕСА_2 та умови проживання задовільні. Відповідач проживає окремо та зареєстрований в АДРЕСА_3. Батьки ОСОБА_4 тривалий час не забезпечували право дитини на користування житлом, не вирішували питання реєстрації дитини за місцем свого проживання, хоча відповідне зобов'язання на себе брали перед Службою у справах дітей обоє батьків. Станом на 01.05.2013 року дитина так і не набула права користування жодним житлом. Відповідачем не було вирішено питання щодо зміни місця проживання сина в АДРЕСА_1 хоча відповідне роз'яснення йому було надано Службою у справах дітей 19.10.2012 року. ОСОБА_3 (відповідач) був ознайомлений з встановленими законодавством обов'язками щодо утримання та виховання сина. Працівники служби у справах дітей звертались до органів внутрішніх справ щодо притягнення батьків до відповідальності за ухилення від виховання та утримання дітей. Працівники міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді неодноразово намагалися надати відповідну допомогу сім'ї. ОСОБА_5 (мати) отримує в департаменті соціальної політики виконавчого комітету міської ради щомісячну одноразову допомогу при народженні двох дітей одинокій матері, державну соціальну допомогу

малозабезпеченим сім'ям та допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення ними 3-х річного віку. Згідно виписки з медичної карточки дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 20.05.2013 року догляд за дитиною здійснюють виключно мати, бабуся та дідусь. Сім'я потребує постійного спостереження соціальних служб, оскільки її члени зловживають спиртним напоями. Мати ОСОБА_5 з 27.10.2008 року перебуває під диспансерним наглядом Івано-Франківського ОНД з приводу алкогольної залежності з діагнозом «розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності». Впродовж 2013-2014 років ОСОБА_5 (мати) разом з дітьми перебувала в міському соціально-реабілітаційному центрі матері та дитини «Містечко милосердя Святого Миколая», де мали місце факти залишення дітей без материнської опіки та її перебування в нетверезому стані. Директор центру вказала на негативну роль батька дитини ОСОБА_3 (відповідач), який впливав на поведінку матері під час його відвідин. З інформацій ДНЗ № 36 «Віночок», який відвідує ОСОБА_4, мати до весни 2013 року навідувалась в заклад, однак з цього часу дитиною займаються виключно бабуся та дідусь. Батька ОСОБА_3 (відповідач) педагоги закладу жодного разу не бачили. Питання участі батьків у вихованні та утриманні дітей неодноразово розглядались у 2014 році на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Мати зобов'язалась виконувати материнський обов'язок, забезпечувати належний догляд за дітьми та вести здоровий спосіб життя. А з письмових пояснень батька ОСОБА_3 (відповідач), вбачалось, що участь у вихованні сина він не брав, оскільки колишня співмешканка ОСОБА_5 (мати) та її батьки перешкоджали йому у спілкуванні з сином. ОСОБА_3 (відповідач), який заперечував проти позбавлення його батьківських прав, 09.07.2014 року було зобов'язано впродовж 2-х тижнів надати Службі у справах дітей документи, що стосуються житлово-побутових умов в будинку № 22 по вул. Хотимирській в АДРЕСА_1 де він зареєстрований та проживає, однак жодних документів в службу не надійшло. Зі слів ОСОБА_5 (матір дитини) та ОСОБА_10 (бабуся дитини), батько ОСОБА_3 (відповідач) часто приходить до сина ОСОБА_7 у нетверезому стані, вчиняє сварки та залякує їх. ОСОБА_5 (мати) 13.06.2014 року зникла з дому, залишивши дітей з бабусею та дідусем місце її перебування невідоме. А тому ОСОБА_10 (бабуся) просила вирішити питання про подальшу долю онуків та їх місце перебування, оскільки вона є інвалідом ІІІ-ої групи та за станом здоров'я позбавлена можливості на належний догляд та виховання дітей.

З огляду на вищевказане, орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надав висновок, відповідно до якого вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_5 (мати) батьківських (материнських) прав щодо їх малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.121-123).

Тому, при прийняття рішення по даній справі суд, в першу чергу, виходить з інтересів дитини, та враховує наявність висновку органу опіки та піклування щодо обставин спору та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його сина ОСОБА_4, який узгоджується як із поясненнями учасників процесу, щодо обставин справи, так і з фактичними обставинами справи.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 за станом свого психічного здоров'я усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, а також він мав юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку. Він був зобов'язаний брати участь у вихованні сина і мав право на особисте спілкування з ним. Проте ОСОБА_3 таким правом не скористався, самоусунувшись від нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, нездатний забезпечити йому нормальні умови проживання, розвитку та виховання, а тому позбавлення його батьківських прав буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до ч. 2. Ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей. При ухиленні від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку. Аліменти на утримання дитини стягуються на користь опікуна, або на користь того з батьків, з ким проживає дитина. Згідно ч. 1 ст. 183 СК України судом може бути визначено розмір стягуваних аліментів на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу

одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З позовної вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 (відповідач) аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 500 грн. щомісячно, вбачається відсутність визначеної особи (опікуна або одного з батьків) на чию користь з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання малолітнього сина. Стосовно матері малолітнього сина ОСОБА_4 Івано-Франківським міським судом також розглядається справа за аналогічним позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_5 про позбавлення її батьківських (материнських) прав щодо її трьох дітей. Стягнення аліментів можливе на її корить у випадку, якщо її не буде позбавлено батьківських (материнських) прав. В іншому випадку аліменти можуть стягуватись на користь опікуна. В судовому засіданні представник позивача органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не надала суду належних та допустимих доказів щодо встановлення над малолітнім ОСОБА_4 опіки та призначення йому опікуна, а також не зазначила особу, на користь якої, необхідно стягувати аліменти на утримання дитини, та яка буде наділена правом розпоряджатись коштами для утримання дитини.

А тому, враховуючи те, що вищевикладені обставини унеможливлять подальше виконання рішення суду, суд вважає позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_3 (відповідача) аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі по 500,0 грн. щомісячно передчасною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі п. 14 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» звільнити Орган опіки та піклування міста Івано-Франківська від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог у встановленому законодавством розмірі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, і в разі, якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, суд може постановити рішення про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 166, 180, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про освіту», ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, п. 14 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який народився в м. Івано-Франківську та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави код ЄДРПОУ 37831044, р/р 31218206700451, МФО 836014, УДК в Тлумацькому районі - 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської

області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча Луковкіна У.Ю.