Рішення № 41595747, 20.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-6115-14

(№ 760-19963-14-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20. 11. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Мурга Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення.

Позивач при зверненні до суду мотивувала свої вимоги тим, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй належить 4/9 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належали померлому батькові ОСОБА_1

Після смерті матері позивача - ОСОБА_6 - на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 стала власницею ще 2/9 житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Таким чином, позивач стала повноправною власницею всього житлового будинку, надвірних будівель та споруд, а також земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, вже майже 2 роки позивач не має можливості користуватись належним їй майном.

Так, відповідач ОСОБА_2 та члени його родини, не погоджуючись з заповітом, що його склали померлі батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, самоправно зайняли весь спірний будинок разом з надвірними спорудами.

Позивач зазначила, що відповідачі чинять їй різноманітні перешкоди у користуванні належним їй майном, не пускають її навіть у двір, крім того, відповідачі отримують прибуток від належного їй на праві власності майна, зокрема, обробляють земельну ділянку, отримують врожай з плодових дерев тощо.

Також позивач зазначала, що користування спірним будинком разом з відповідачами, а тим більше, проживання в ньому є для неї неможливим та небезпечним у зв'язку з протиправною та агресивною поведінкою відповідачів.

Позивач також зазначила, що відповідачі поступово руйнують належний їй на праві власності будинок, зокрема, відповідач ОСОБА_2 зруйнував замки на вхідних дверях до частини будинку, вийняв шибки у вікнах, відрізав частину будинку від опалення.

Зважаючи на зазначене позивач просила суд:

- зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити позивачу перешкод у користуванні житловим будинком, усіма надвірними будівлями та спорудами, земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1;

- виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з належного позивачу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Від представників позивача до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутність позивача та її представників в яких також зазначено, що представники позивача позов підтримують в повному обсязі, просять суд про задоволення позову та не заперечують проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи. Відповідачі про причини своєї неявки суду не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.08.2001 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31.10.2008 року належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).

Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом також встановлено, що відповідачі чинять перешкоди у користуванні та руйнують належний на праві власності ОСОБА_1 житловий будинок, оскільки в матеріалах справи наявне звернення позивача до органів внутрішніх справ з заявою про вчинення відповідачем ОСОБА_2 протиправних дій (а.с. 15).

Відповідно до положень статті 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Вбачається, що відповідачі у справі не дають можливості користуватись позивачу належним їй на праві власності майном, руйнують його, а також своєю протиправною поведінкою роблять неможливим спільне з ними проживання у спірному будинку.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було доведено обставини на які вона посилалась при звернення до суду, як на підставу своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

З урахуванням замовлення позову, у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 391 ЦК України, ст. 116 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та виселення без надання іншого жилого приміщення - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком, усіма надвірними будівлями та спорудами, земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: