Рішення № 41595746, 25.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-6476/14

(№760/21294/14-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

25 листопада 2014 рок у Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Горупа В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, без надання іншого житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

30.09.2014 року позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення в гуртожитку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2009 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва у задоволені позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення вченої ради Національної академії оборони України від 26.12.2007 року, ордеру №1104, виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнання права користування двома кімнатами АДРЕСА_1 і вселення в них відмовлено.

Зустрічний позов Національної академії оборони України задоволено.

Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 із залежними від них особами із займаного ними житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та стягнуто з них судові витрати.

Зазначив, що в ході виконавчого провадження було встановлено, що в спірній кімнаті проживає син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3

Будучи неповнолітнім членом сім'ї, останній заселився в гуртожиток разом зі своїми батьками. Житлове приміщення було виділено на час навчання в академії ОСОБА_4 батька відповідача.

У 1999 році ОСОБА_4 відраховано з числа слухачів та виключено із списків особового складу академії.

Після закінчення навчання ОСОБА_4 та члени його сім'ї не звільнили спірну житлову кімнату та продовжують проживати у ній без достатніх на те підстав.

На підставі викладеного позивач просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 127 ЖК України та п. 2 розділу 1 примірного положення «Про гуртожитки», гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Згідно ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Встановлено, що у 1997 році підполковник ОСОБА_4 згідно наказу Міністра оборони України від 22.08.1997 року №414 був зарахований слухачем академії Збройних Сил України, у зв'язку із чим на час навчання йому разом із членами сім'ї була надана кімната в гуртожитку академії за адресою: АДРЕСА_1.

22.03.1999 року наказом Міністра оборони України від 23.03.1999 року №126 підполковника ОСОБА_4 відраховано з числа слухачів академії та зараховано у розпорядження командувача військами Північного оперативного командування в іншу місцевість.

20.10.1999 року ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу академії та видано військово-перевізні документи йому та членам його сім'ї до станції Чернігів.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.02.2009 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Національної академії оборони України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсними рішення вченої ради Національної академії оборони України від 26.12.2007 року, ордеру №1104, виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнання права користування двома кімнатами АДРЕСА_1 і вселення.

Зустрічний позов Національної академії оборони України задоволено та виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із залежними від них особами із займаного ними житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконавчого провадження встановлено, що в спірній кімнаті гуртожитку проживає син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_3

Позивач просив виселити ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення в гуртожитку, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно вимог ст.ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 заселився у кімнату АДРЕСА_1, як член сім'ї якому надано гуртожиток, він зобов'язаний був звільнити надане на час навчання житлове приміщення.

Встановлено, що керівництво Національного університету оборони України імені Івана Черняховського повідомляло відповідача ОСОБА_3 про необхідність звільнення спірного приміщення у добровільному порядку, однак займана жила площа відповідачем не звільнена.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 без законних на те підстав, після закінчення строку навчання його батька в Національній Академії оборони України, проживає в кімнаті гуртожитку Національної академії оборони України, наданій на час навчання його батьку ОСОБА_4, якого у 1999 році відраховано з числа слухачів, і тим самим позбавляє можливості проживати у ній нових слухачів НАО України та членів їх сімей.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 243.60 грн.

Керуючись ст.ст.109, 127, 129, 132 ЖК України, ст.ст. 57,58, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до ОСОБА_3 про виселення з гуртожитку, без надання іншого житлового приміщення задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН невідомий, на користь Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, код ЄДРПОУ 07834530, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28 судовий збір в сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя