Вирок № 41592442, 25.11.2014, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2792/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі: головуючого судді Казюка О.О.,

при секретарі Антофій О.Г.,

з участю прокурора Луканьова А.Л.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014260000000779 від 31.08.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загально-середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 31.08.2014 року, близько 06 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Ауді-100», державний номерний знак НОМЕР_1, в салоні якого перебувало двоє пасажирів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, рухаючись по автодорозі сполученням Петричанка- Банилів-Підгірний - Луківці, в межах села Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області по вул.. Буковинській, на перевищеній швидкості більше - 60 км/год., зі сторони с.Буденець Сторожинецького району Чернівецької області в напрямку с.Купка Глибоцького району Чернівецької області, проїжджаючи 17км+500м вказаної автодороги, не вибравши безпечної швидкості під час проїзду відрізку дороги, який має заокруглення вліво, не врахував дорожньої обстановки, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини вправо з подальшим перекиданням.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки «Ауді-100» ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинено смерть, яка настала від набряку та набухання речовини головного мозку, як ускладнення внутрішньо-черепної травми із розвитком масивних, субарахноїдальних крововиливів, забоїв речовини головного мозку та проривом крові у шлуночки мозку.

Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_2 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, які вимагають від водія:

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

- п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій

повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що

перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно

контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю

не більше 60 км/год.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, однак, покази по обставинах відмовився давати, пояснюючи це перенесеними переживаннями і потрясіннями, пов'язаними із загибеллю близького друга ОСОБА_5 В скоєнні кримінального правопорушення щиро кається та просить не обирати сувору міру покарання.

На підставі ст.349ч.3 КПК України судом за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що покійний ОСОБА_5 є його сином. Йому відомо, що 31 серпня 2014 року син разом з ОСОБА_2 виїхали на відпочинок на автомобілі ОСОБА_2 Обвинувачений та його син дружили з дитинства і часто відпочивали разом. Про смерть сина від дізнався вранці о 09 год. 31.08.2014 року, однак обставини транспортної пригода йому не відомі. Він немає претензій до обвинуваченого з приводу відшкодування матеріальних та моральних збитків. Міру покарання просить обрати обвинуваченому не пов'язану з позбавленням волі, оскільки обвинувачений з сином були друзями.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколом огляду місця ДТП, яким є с. Верхні Петрівці, по вул. Буковинській біля буд.№226 та схемою ДТП (а.с.8-18);

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_2 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу «Ауді-10», 1992 року випуску, власником якого є ОСОБА_6 (а.с.42);

- висновками судових авто-технічних експертиз, згідно яких у робочій гальмівній системі автомобіля, в рульовому керуванні та у ходовій частині автомобіля «Ауді-100», несправностей які б могли спричинити ДТП не виявлено; в даній дорожньо-транспортній обстановці водію автомобіля ОСОБА_2, необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п.12.1 та 12.4 ПДР та в його діях вбачається невідповідність вимогам п.п.12.1 та 12.4 ПДР, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку із настанням даної ДТП (а.с.54, 68);

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5, відповідно до якого смерть останнього настала від набряку та набухання речовини головного мозку, як ускладнення внутрішньо-черепної травми із розвитком масивних, субарахноїдальних крововиливів, забоїв речовини головного мозку та проривом крові у шлуночки мозку (а.с.73);

- довідкою Сторожинецької ЦРЛ, згідно з якою ОСОБА_2 31.08.2014 року о 12 год. 20 хв. знаходився в стані алкогольного сп'яніння (а.с.79);

- висновком судово-медичної експертизи обвинуваченого, згідно з яким у останнього виявлено середнього ступеня тяжкості ушкодження, походження яких можливе за умов ДТП (а.с.85);

- довідками обласної психіатричної лікарні та обласного наркологічного диспансеру, згідно з якими ОСОБА_2 не перебуває на обліку в облпсихлікарні та в наркологічному диспансері (а.с.181,183);

- висновком наркологічної експертизи, відповідно до якого обвинувачений не страждає хронічним алкоголізмом і не потребує примусового лікування (а.с.185).

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України, оскільки він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що ним скоєно тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, останнім місцем роботи та місцем відвідування православної общини, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений, відноситься до вчинених по необережності.

Як обставину, що пом'якшує покарання суд визнає щире розкаяння обвинуваченого, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відсутність претензій з цього приводу у потерпілого від злочину.

Як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_1 про обрання ОСОБА_2 покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

З урахуванням наслідків кримінального правопорушення - смерті потерпілого, особи, що його скоїла, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді обмеження волі, тобто перейти до більш м»якого виду основного покарання, ніж зазначено в санкції ст.286 ч.2 КК України, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого можливе із застосуванням цього виду покарання.

Суд вважає, що покарання ОСОБА_2 необхідно призначити без додаткової міри у виді позбавлення прав керування транспортними засобами, оскільки з наданої ним характеристики з останнього місця роботи, пояснень обвинуваченого вбачається, що керування транспортними засобами є основним джерелом його існування.

З обвинуваченого підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз в сумі 1867,32 грн.

Керуючись ст.ст.374-377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст..69 КК України - три роки обмеження волі без позбавлення прав керування транспортними засобами.

Відбування покарання рахувати з дня поміщення його до кримінально-виконавчої установи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 1867,32 грн., перерахувавши кошти в УДК у Сторожинецькому районі КОД 37835756, р/р 31114115700227 ГУДК в Чернівецькій області, МФО 856135.

Речові докази по справі - автомобіль марки «Ауді-100», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на арештмайданчику в Сторожинецькому РВ УМВС України в Чернівецькій області повернути власнику ОСОБА_6, що проживає за адресою АДРЕСА_2, а чохол з керма автомобіля марки «Ауді-100», запаховий слід на фланелевій серветці, уламки скла з передніх пасажирських дверей, які знаходяться в камері схову Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області - знищити.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов»язання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляцiйного суду Чернiвецької областi, через Сторожинецький районний суд протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.

Суддя :