Ухвала суду № 41592335, 21.11.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/508/14 Справа № 712/14821/14-к Категорія: ст. 170-175 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Грабовий П.С. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСоломки І.А., суддів при секретарі Поєдинка І.А., Охріменка І.К., Овчаренко І.С., з участю прокурораКостюка О.С., представника ТОВ «Дерекс» ОСОБА_7,

представника ТОВ

«НВП Спецполімер» ОСОБА_8,

директора ТОВ

«НВП Спецполімер» ОСОБА_9,

потерпілого ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали за апеляцією представника ТОВ «Дерекс» ОСОБА_7 та директора ТОВ «НВП Спецполімер» на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2014 року, якою накладено арешт на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и л а :

В слідчому відділі Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12014250040003637, внесеному до ЄРДР 12.09.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Кримінальне провадження розпочато за матеріалами перевірки з приводу надання фіктивних документів на підставі яких засновник ТОВ «НВП «Спецполімер»» та ТОВ «Де Люкс» передав ТОВ «ОБС-Груп» за 1000 грн. право вимоги з ТОВ «НВП Спецполімер».

21.10.2014 року до Соснівського РВ в м. Черкаси звернувся потерпілий ОСОБА_10 з клопотанням про накладення арешту на майно вказуючи на те, що арбітражний керуючий ОСОБА_11 в результаті необґрунтованого визнання вимог кредитора «ТОВ ОБС-Груп» на суму 424345,70 грн. відчужив на користь «ТОВ ОБС-Груп» майно, що належить ТОВ «НВП Спецполімер» та знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме - виробничу будівлю площею 1426 кв.м., в подальшому керівник «ТОВ ОБС-Груп» ОСОБА_12, завідомо знаючи про незаконність отримання ним майна в рахунок неіснуючого боргу, здійснив відчуження майна на користь ТОВ «Дерекс».

03.11.2014 року слідчий СВ Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області Полуденко В.І. звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури м. Черкаси Дедусь О., про накладення арешту на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з метою захисту та запобігання порушення прав ОСОБА_10 та подальшого відчуження даної будівлі і встановлення істини по провадженню.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2014 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який полягає у забороні органам, що здійснюють реєстрацію та перереєстрацію нерухомого майна права власності вчиняти будь - які дії з реєстрації та перереєстрації права власності.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною та прийнятою з порушенням норм кримінального процесуального закону, представник ТОВ «Дерекс» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на даний час право власності ТОВ «Дерекс» на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не ос- порене у встановленому законом порядку, ані сторонами договору, ані будь-якими іншими особами. Попередній власник майна - ТОВ «ОБС-ГРУП» набуло це майно у власність з прилюдних торгів, що підтверджується свідоцтвом. Крім того, ні керівнику ТОВ «Дерекс», ні іншим особам, ні підозра, ні обвинувачення не пред'явлені, цивільний позов по даному провадженню не заявлений, що виключає підстави накладення арешту щодо належного ТОВ «Дерекс» на праві приватної власності нерухомого майна. Також, нерухоме майно ТОВ «Дерекс» не визнавалось слідчим, як речовий доказ, а тому не могло бути арештоване та передане на зберігання сторонній особі - ТОВ «Компанія Тюран».

В апеляційній скарзі генеральний директор НВП «Спецполімер» ОСОБА_9 вважаючи ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно незаконною та прийнятою з порушенням норм кримінального процесуального закону, просив її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, посилаючись на те, що вказане майно не є предметом кримінального провадження. При цьому просив поновити строк на оскарження, оскільки вважає його пропущеним з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, думку представника ТОВ «Дерекс» ОСОБА_7, який підтримав власну апеляцію та апеляцію НВП «Спецполімер», просив їх задовольнити; думку директора НВП «Спецполімер» ОСОБА_9 та представника ОСОБА_8, в підтримку власних апеляцій та апеляції ТОВ «Дерекс»; думку прокурора, який вважає, що апеляції підлягають до задоволення, перевіривши доводи апеляцій, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів клопотання вбачається, що представник ТОВ «НВП Спецполімер» не був повідомлений про розгляд клопотання слідчого, про зміст рішення слідчого судді йому стало відомо лише 17.11.2014 року - після отримання копії ухвали від представника ТОВ «Дерекс», апеляційну скаргу ТОВ «НВП Спецполімер» було подано 19.11.2014 року, а тому колегія суддів вважає, що фактично строк на апеляційне оскарження ТОВ «НВП Спецполімер» пропущений не був.

Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, без наведення належних і достатніх підстав її ухвалення, не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає скасуванню.

При розгляді клопотання слідчого СВ Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про накладення арешту на майно ТОВ «Дерекс» слідчий суддя в порушення вимог ст.ст. 172, 173 КПК України, не з'ясував правові підстави для арешту майна, не перевірив достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та розмір цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання слідчого, яке не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, слідчий суддя в своїй ухвалі послався на те, що в судовому засіданні органом досудового розслідування наведені достатні підстави для накладення арешту на нежитлову будівлю цеху. Крім того, зазначив, що предметом спору являється майно ТОВ «НВП Спецполімер», а саме: нежитлова будівля цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, арешт на яку накладено з метою захисту та запобігання порушення прав ОСОБА_10 та подальшого відчуження даної будівлі і встановлення істини по провадженню.

Однак, з таким висновком слідчого судді колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

З матеріалів кримінального провадження № 12014250040003637, внесеного до ЄРДР 12.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, вбачається, що в даному провадженні нікому ні підозра, ні обвинувачення не пред'явлені, цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений, нежитлова будівля цеху із залізобетонних виробів не визнана слідчим речовим доказом. Вказаний факт підтвердив і прокурор під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Крім того, санкція ч.1 ст. 358 КПК України не передбачає конфіскації майна.

Слідчий суддя належним чином не повідомив власника арештованого майна -ТОВ «Дерекс» про час та місце розгляду клопотання слідчого та розглянув у його відсутності, що фактично позбавило ТОВ «Дерекс» можливості надати матеріали, що мають значення для вирішення питання щодо арешту майна.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст. 173 КПК України, не з»ясував розмір шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_10, не врахував співрозмірність завданої шкоди та вартості майна на яке накладається арешт. Твердження слідчого та слідчого судді відносно того, що ТОВ «НВП» Спецполімер» є власником цеху залізобетонних виробів є помилковим.

Також, слідчим суддею залишено поза увагою те, що предметом кримінального провадження є право вимоги боргу у ТОВ «НВП«Спецполімер», а не нерухоме майно на яке було накладено арешт.

Як встановлено під час апеляційного розгляду даного провадження, потерпілий ОСОБА_10 ніколи не був власником майна на яке накладено арешт, його власником до 2014 року було ТОВ «Спецполімер», потім вказане майно було реалізоване в ході прилюдних торгів на користь ТОВ «ОБС-Груп», на даний час - його власником є ТОВ «Дерекс».

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя безпідставно передав нежитлову будівлю цеху залізобетонних виробів на відповідальне зберігання ТОВ «Компанія Тюран», директором якого є потерпілий ОСОБА_10, при цьому не перевіривши доводи потерпілого щодо наявності договору оренди на вказане майно та залишив поза увагою той факт, що потерпілий ОСОБА_10 раніше незаконно, використовуючи підроблені документи, намагався реалізувати вказаний цех сторонній особі, що встановлено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.10.2007 року, яке залишено в силі ухвалою Верховного Суду України від 28.07.2008 року.

Тому, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «Дерекс» слідчий суддя порушив вимоги ч.3 ст.170, ст.172, ст. 173 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів, вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «Дерекс» допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, та прийняв незаконне рішення про накладення арешту на його майно - нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Дерекс» ОСОБА_7, директора НВП «Спецполімер» ОСОБА_9, - задовільнити.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2014 року про накладення арешту на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», загальною площею 1426,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1,- скасувати.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області Полуденка В.І. про накладення арешту на нежитлову будівлю цеху із залізобетонних виробів під літ. «Г-П», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1,- відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :