Вирок № 41591279, 22.10.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2014 Справа №607/11905/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Клюхи І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010001633 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, волонтера Тернопільської міської ГО «Центр духовної та психологічної підтримки «Джерела», проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 30 вересня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень;

- 30 січня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Юськів О.В., захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2014 року о 14 год. 30 хв. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував на зупинці громадського транспорту «Збруч», що знаходиться по вул. Живова в м. Тернополі, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 17 червня 2014 року о 14 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Збруч», що знаходиться по вул. Живова в м. Тернополі, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, а також, що він не буде помічений сторонніми особами, таємно викрав із сумки ОСОБА_3 жіночий гаманець зеленого кольору, вартістю 58 грн. 50 коп., в якому знаходились грошові кошти в сумі 140 гривень, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 198 грн. 50 коп.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий працівником міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 17 червня 2014 року о 14 год. 00 хв. він знаходився на ринку, що по вул. Живова в м. Тернополі, де помітив дівчину у якої була розстібнута сумка чорного кольору, в якій знаходився гаманець зеленого кольору. Далі, коли дівчина підійшла до зупинки громадського транспорту «Збруч» та під'їхав транспорт, всі люди почали штовхатись і в цей момент він витягнув із сумки потерпілої гаманець, в якому знаходилось 140 гривень. Викрадені кошти він хотів витратити на власні потреби, однак був затриманий працівником міліції.

У вчиненому обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаюється та просить суд, суворо його не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому кримінальних правопорушень не вчиняти.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його стан здоров'я, позитивну характеристику за місцем роботи, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку у порядку, визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, розкаявшись у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем роботи, стан здоров'я обвинуваченого. Вказані обставини дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування ним покарання, з встановленням йому іспитового строку, що буде достатнім для його виправлення та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-291/14 від 24 червня 2014 року в розмірі 343 грн. 98 коп. (триста сорок три гривні 98 копійок), які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового розслідування при провадженні у даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-291/14 від 24 червня 2014 року в розмірі 343 грн. 98 коп. (триста сорок три гривні 98 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна