Ухвала суду № 41588908, 20.06.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/216/2014(м)

265/4439/13-к

Категорія: ч. 4 ст. 296 КК України Суддя 1-ої інстанції: Вайновський А.М.

Доповідач: Преснякова А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Кір`якова П.І., Бєдєлєва С.І.

при секретарі Ушаковій О.В.

за участю прокурора Дойнова М.С., Максименко Н.Г.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050790001077 від 17.04.2013 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 03.04.2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Красноармійськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч. 4 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07.05.2009р. у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді 3-х років 1 місяця позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виправному закладі закритого типу,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 17.04.2013р. між 16.30 год. та 17.30 год., знаходячись у приміщенні ломбарду ПТ "УМКВ і КО", по проспекту Перемоги, 117 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, навмисно, з хуліганських спонукань, підійшов до ОСОБА_1, використовуючи нікчемний привід, ігноруючи елементарні правила поведінки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, застосовуючи предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень навчально-тренувальний револьвер марки "ЕКОL РYТНON 2,5" НОМЕР_1 під спеціальний патрон "Флобера" кільцевого запалення калібру 4мм, здійснив два постріли в ногу та голову потерпілого ОСОБА_1, після чого цим же предметом наніс один удар рукояткою в область голови останнього, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

Не погодившись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити щодо ОСОБА_2 новий вирок, яким дії останнього перекваліфікувати на ч. 2 ст. 125 або ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Вважає, що суд, розглянувши кримінальне провадження у порядку ст. 349 КПК України, порушив вимоги вказаної статті, оскільки судом було прийнято рішення про дослідження доказів у повному обсязі, в тому числі і допит свідків; відповідно до протоколів судового засідання від 11.10.2013р., 19.02.2014р., 01.04.2014р. ОСОБА_2 вину визнав частково. Суд не роз`яснив обвинуваченому наслідки розгляду справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, після заміни прокурора не обговорював питання про зміну порядку дослідження доказів, почав вивчати письмові матеріали, не допитавши свідків, що потягло за собою неправильну кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки і ОСОБА_2 і потерпілий свідчили, що між ними відбувся мовний конфлікт, останній знаходився у стані алкогольного сп`яніння, перший ударив ОСОБА_2, тому кваліфікувати дії обвинуваченого необхідно як спричинення тілесних ушкоджень на грунті раптово виниклих неприязних відносин.

Також апелянт вважає, що револьвер не підпадає під кваліфікацію предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, що призвело до неправильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, з проханням їх задовольнити, потерпілого, який погодився з доводами апеляційної скарги, думку прокурора про часткове задоволення апеляційних вимог, у зв'язку з порушенням судом положень ст. 349 КПК України, просив направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції вимог статті 349 КПК України при визначенні обсягу доказів у справі, що підлягають дослідженню, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В оскаржуваному вироку суду щодо ОСОБА_2 зазначено, що кримінальне провадження суд першої інстанції розглянув у порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Разом з тим, із журналів судового засідання від 11.10.2013 року, 28.10.2013 року, 19.12.2013 року, 19.02.2014 року та запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 вину визнавав частково (а/с 97-98), суд визначив обсяг доказів, а саме допитати обвинуваченого, потерпілого, дослідити письмові докази. У судовому засідання 28.10.2013 року суд змінив порядок дослідження доказів, допитав свідка ОСОБА_4 (а/с 104-105), у судовому засідання19.12.2013 року допитав потерпілого, а 19.02.2014 року дослідив письмові докази та перейшов до судових дебатів. При цьому, у жодному з судових засідань суд не з`ясував у учасників судового провадження їх думку про можливість розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України та не роз`яснив наслідків застосування цього порядку.

Отже, суд першої інстанції, не виконавши вимог ст. 349 КПК України, порушив права учасників кримінального провадження, в тому числі і право обвинуваченого на захист.

Згідно вимог ст. 409 КПК України істотне порушення кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування вироку суду першої інстанції з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку з скасовуванням вироку суду із-за істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, інші апеляційні доводи не розглядалися, відповідно до вимог ч.2 ст. 415 КПК України.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати наведене, прийняти заходи, передбачені КПК України щодо повного та всебічного дослідження доказів по справі, встановити фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, з урахуванням апеляційних вимог захисника, після чого прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3

задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 03.04.2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: