Ухвала суду № 41586868, 07.10.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/1229/13-ц Провадження № 22-ц/795/385/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Соловей В.В. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_5, Бобруйківської сільської ради та ОСОБА_6 на рішення Козелецького районного суду від 26 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Бобруйківської сільської ради Козелецького району і ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду від 26 грудня 2013 року позов ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним заповіт, посвідчений 14.08.2007 року секретарем Бобруйківської сільської ради, складений ОСОБА_7, згідно якого остання заповідала ОСОБА_6 все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно на знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що за законом матиме право.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, сторони звернулись до суду із апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду, доповнивши його резолютивну частину абзацем про відновлення чинності попереднього заповіту, складеного ОСОБА_7 і посвідченого 17.01.2007 року. Апелянт посилається на те, що суд повинен був застосувати наслідки недійсного правочину, про що зазначити в резолютивній частині рішення.

В апеляційній скарзі Бобруйківська сільська рада та ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_5 Апелянти вказують на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого було заявлено їх представником, проте судом не надано цьому ніякої оцінки.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_5 помер.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 07 лютого 2014 року провадження у справі було зупинено до прийняття спадщини його спадкоємцями.

18 серпня 2014 року з Козелецької районної державної нотаріальної контори надійшло повідомлення про те, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_5 не заводилась (а.с.198).

Згідно листа Бобруйківської сільської ради від 22 вересня 2014 року № 03-12/143 на день смерті ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 проживав один (а.с.204).

Відповідно до листа Козелецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області № 1181 від 20.09.2014 року відсутня можливість надати інформацію стосовно реєстрації громадян за адресою АДРЕСА_1 (а.с.202).

Отже, апеляційним судом не встановлено спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5, правонаступники відсутні.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 310 ЦПК України відсутні підстави для застосування вимог ст.205 ЦПК України щодо закриття провадження у справі.

Апеляційний суд, переглядаючи справу, приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень ст.ст. 1233-1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто.

Частиною 2 ст.1247 ЦК України передбачено, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується за її дорученням і у її присутності іншою особою.

Судом встановлено, що 17 січня 2007 року ОСОБА_7 склала заповіт, за яким вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла - ОСОБА_5 (а.с.4).

14 серпня 2007 року ОСОБА_7 склала заповіт, за яким вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла -ОСОБА_6 (а.с.35).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією актового запису про смерть № 12 від 17.09.2007 року (а.с.49).

Позивач ОСОБА_5 оспорює заповіт на ім'я ОСОБА_6, вважаючи що заповіт був посвідчений без дотримання вимог закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бажання та волевиявлення ОСОБА_7 на складання заповіту від 14.08.2007 року не було вільним, заповіт складено з порушенням вимог закону.

Даний висновок суду відповідає зібраним по справі доказам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19 грудня 2013 року № 3003-3005/13-24 підписи від імені ОСОБА_7 у заповіті від 14 серпня 2007 року виконані не ОСОБА_7, а іншою особою (а.с.114-119).

Враховуючи висновки судової експертизи та положення зазначених норм закону, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність заявлених ОСОБА_8 позовних вимог та правомірність їх задоволення судовим першої інстанції в повному обсязі.

Положення ч. 4 ст. 1254 ЦК України до спірних правовідносин не застосовується, оскільки ОСОБА_7 заповіт від 14 серпня 2007 року не підписувала, саме з цих підстав він визнаний недійсним. Отже, нового заповіту, складеного заповідачем, який би скасував попередній заповіт, а саме заповіт від 17 січня 2007 року, не було. Заповіт від 17 січня 2007 року, складений ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_5 є чинним.

Доводи апеляційної скарги Бобруйківської сільської ради та ОСОБА_6 про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 310, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, Бобруйківської сільської ради та ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: