Ухвала суду № 41584126, 25.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/4457/14-к 25.11.2014 25.11.2014 25.11.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25 листопада 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Войтовського С.А. Кателіна В.П. Куценко О.В.

за участю секретаря: Чоботаренко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160140000291 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2014 року, відносно якого,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Богомози Новобугського району Миколаївської області, неодружений, раніше не судимий, проживаючий на момент вчинення злочину в АДРЕСА_1.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Явкіне Баштанського району Миколаївської області, раніше судимий, проживаючий на момент вчинення злочину в АДРЕСА_2,

обвинувачуються у вчиненні злочину, пердбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Учасники судового провадження.

прокурор: Іванов А.О.

захисники: ОСОБА_6, ОСОБА_4

____________

Провадження № 11-кп/784/674/14 Головуючий у 1-й інстанції: БеспрозваннийО.В.

Категорія: ч.3 ст. 187 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Кателін В.П.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить суд прийняти рішення, яким вирок від 09.09.2014 року Ленінського районного суду м. Миколаєва про визнання винним ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати у зв'язку з тим, що він постановлений з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду відносно ОСОБА_7 скасувати і закрити кримінальне провадження за відсутністю достатніх доказів його участі у вчиненому злочину.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України і призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.06. 2013р. та остаточно призначено покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Судом призначено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку витрати на проведення експертиз: №759 від 25.04. 2014р. в сумі 196,56 грн., № 908 від 21.05.2014р. в сумі 247,46 грн., №907 від 19.05.2014р. в сумі 491,92 грн., на загальну суму 935,94 грн. на користь держави (р/р 31118115700005, одержувач УК у м. Миколаєві, Ленінського району/ 24060300, ЄДРПОУ одержувача 37992781, Банк одержувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку - 826013).

Судом також призначено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 585 грн.

Узагальнені доводи захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5

Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_5 є незаконним, так як відсутні докази, які свідчать про вчинення злочину її підзахисним. Посилається на той факт, що робітники міліції застосували по відношенню до нього фізичне насильство, з метою визнання провини.

Також зазначила, що свідки, які були допитані у суді, дали неправдиві показання в тому, що працівники міліції не застосовували до її підзахисного фізичне насильство.

Вважає, що органи досудового розслідування. всупереч вимогам кримінально процесуального закону, ретельно не дослідили усі обставин справи, а суд не звернув увагу на неузгодженість цих обставин з іншими матеріалами провадження. Дані про обставини скоєння злочину, які містяться в матеріалах провадження, суперечать одні одному та не підтверджують обвинувачення.

Узагальнені доводи обвинуваченого ОСОБА_7

Апелянт не погоджується з рішенням суду, а саме в тому, що суд безпідставно не взяв до уваги його пояснення про невинуватість його у вчинені злочину. При проведенні обшуку за місцем його проживання, працівниками міліції було знайдено грошові кошти, походження яких він не знає. Посилається на той факт, що працівники міліції погрожували йому та його близьким у фізичній розправі, якщо він не визнає провину у вчинені злочину.

Також вважає, що суд призначив йому занадто суворе покарання, не взявши до уваги, що він хворіє та має порушення розумової відсталості. Зазначив, що суд допустив грубе порушення процесуального закону, не викликавши і допитавши в судовому засіданні потерпілу.

Узагальнені доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7

Захисник вважає вирок суду не законним та необгрунтованим. Посилається на той факт, що ОСОБА_7 15.04. 2014 року та в ніч на 16.04. 2014 року перебував у себе в домі, а потім у свого знайомого ОСОБА_9, що може підтвердити останній та його батьки і родичі.

Стверджує, що відносно ОСОБА_7 працівники міліції застосовували тортури, з метою зізнання у вчинені злочину. Його підзахисного, працівниками міліції було затримано 16.04.2014 року, який спочатку перебував у Явкінській сільській раді, а потім його відвезли до Баштанського РВ міліції, де утримували на 2-му поверсі, при цькованого кайданками до лавки.

Протокол про затримання було складено лише 24.04.2014 року, а до цього часу йому не було надано захисника, що є грубим порушенням строків затримання, оголошення та вручення підозри, обрання запобіжного заходу та надання захисника.

Крім того, під час огляду місця вчинення злочину, жодних слідів або доказів перебування ОСОБА_7 в будинку потерпілої не виявлено. Сам ОСОБА_7 від своїх свідчень даних на досудовому слідстві у суді відмовився, оскільки вони були надані ним із застосуванням відносно нього працівниками міліції фізичного насильства.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

16.04.2014 року, в с. Явкіне Баштанського району Миколаївської області, під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 запропонував своєму брату ОСОБА_7 здійснити розбійний напад на громадянку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, з метою заволодіння її майном. Близько 01:00 год., ОСОБА_5, діючи спільно з ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли до домоволодіння АДРЕСА_3, власницею якого є ОСОБА_8 В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_5, через хвіртку, потім ногами вибили вхідні двері та проникли в середину будинку потерпілої ОСОБА_8.

В подальшому, ОСОБА_5, пройшовши у кімнату в якій на ліжку лежала ОСОБА_8, відкрито, з під подушки, на якій лежала остання, витягнув пакунок, вважаючи що там знаходяться гроші. Залишивши домоволодіння, нападники оглянули пакунок, в якому не виявили грошових коштів. Продовжуючи свій злочинний намір на відкрите заволодіння майном, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 повернулися до будинку потерпілої і тим же шляхом, ОСОБА_5 проник в кімнату будинку потерпілої. Остання, усвідомлюючи, що відносно неї здійснюється розбійний напад, стала кликати на допомогу. ОСОБА_5, з метою подолання опору потерпілої, вихопив із її рук мобільний телефон «Nokia», а потім, застосувавши фізичне насильство, накрив обличчя потерпілої подушкою, в подальшому стягнувши її з ліжка. Внаслідок падіння з ліжка, ОСОБА_8 втратила свідомість. Позбавивши потерпілу можливості чинити опір, ОСОБА_5 відкрито заволодів мобільним телефоном «Nokia», вартістю 350 грн., з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., шкіряною сумкою, вартістю 100 грн., тканинним гаманцем, вартістю 5 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 5900 грн. та порожнім шкіряним гаманцем, вартістю 20 грн..

Внаслідок вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вказаного розбійного нападу, потерпілій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден на обох руках, саден та гематом грудного відділу хребта зліва, саден передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_7 розпорядились ним на власний розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 6400 грн.

Крім того, 20.04.2014 року, у ОСОБА_5 знову виник злочинний намір на вчинення розбійного нападу на громадянку ОСОБА_8, з метою заволодіння грошовими коштами та приховування іншого злочину, вчиненого ним раніше спільно із ОСОБА_7. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, взяв іграшковий пістолет сріблястого кольору, а також з метою приховування слідів злочину рукавички, 200 гр. розчинника, і близько 03:00 год., 21.04.2014 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через хвіртку проник до домоволодіння потерпілої. Рукою вибив скло у вікні, через яке проник до кімнати будинку, де спала потерпіла і став в неї вимагати гроші, погрожуючи іграшковим пістолетом життю останньої, яка сприймала пістолет, як вогнепальну зброю. Потім, ОСОБА_5 висловив погрозу вчинити підпал житла потерпілої за допомогою легкозаймистої речовини, демонструючи пляшку із розчинником, якщо остання не віддасть йому гроші. Розуміючи, що у разі відмови видати гроші, нападник реалізує свої погрози, дістала з-під скатертини столу, декілька купюр різним номіналом і поклала їх на стіл. Із-за незначної суми коштів, ОСОБА_5 відмовився брати їх. Потім, з метою укриття слідів злочину, нападник вилив суміш розчинника на покривало ліжка, на якому сиділа потерпіла, та наказав їй не звертатись до правоохоронних органів з приводу вчинення відносно неї двох розбійних нападів.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на підтримку доводів своїх апеляційних скарг та апеляційної скарги ОСОБА_7, який не погоджується з вироком суду, думку прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав і в судовому засіданні показав, що 16.04.2014 року та 21.04.2014 року він знаходився вдома і ніяких злочині не вчиняв. В ході досудового розслідування він дійсно визнав свою вину у вчинені зазначених в обвинувачені злочинів, так як працівники міліції застосовували відносно нього психологічний тиск та фізичне насильство. Ніяких скарг на незаконні дії працівників міліції щодо ведення слідства до прокуратури і до інших органів влади він не подавав.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні також не визнав і в судовому засіданні показав, що з 15 на 16.04.2014р. він знаходився у свого знайомого ОСОБА_9, і ніяких злочинів він не скоював. В ході досудового розслідування він дійсно визнавав свою вину у вчинені злочину тому, що працівники міліції застосовували відносно нього психологічний тиск, а також фізичне насильство. До прокуратури і до інших органів влади з цього приводу він звертався.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, колегія суддів вважає, що їх вина в інкримінованому їм діянні підтверджується доказами, які наведені в вироку і дослідженими в судовому засіданні.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який працює головою селищної ради, 21.04.2014р. йому зателефонували сусіди і повідомили про скоєний розбійний напад на жительку села ОСОБА_8. Про вчинений злочин він повідомив працівникам міліції. В результаті огляду місця події було встановлено, що в будинку потрепілої були вибиті двері та вікно. Він був присутнім в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7, де були вилучені грошові кошти та мобільний телефон. Сільська рада надавала працівникам міліції приміщення для проведення слідчих дій.

Доводи захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та самого обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування відносно обвинувачених фізичного та психологічного впливу на протязі всього досудового слідства, в результаті чого вони зізналися у вчинені злочинів є надуманими і не підтверджуються ніякими доказами.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, в його присутності, при проведені слідчих дій в приміщені сільської ради, до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 правоохоронними органами та іншими особами не застосовувалось фізичне насильство.

Свідок ОСОБА_12, який в судовому засіданні давав пояснення зазначив, що працює охоронцем в сільській раді. Він приймав участь в якості понятого при проведені слідчої дії, за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які на місці події добровільно показували і розповідали як скоювали злочини відносно потерпілої ОСОБА_8. Також він приймав участь в якості понятого при проведенні правоохоронними органами слідчого експерименту за участю зазначених обвинувачених біля сільської ради, та в ході обшуку за місцем проживання останніх, де було виявлено мобільний телефон та гроші. В ході слідчих дій обвинувачені добровільно показували та розповідали про вчинені ними злочини. Фізичне насильство до обвинувачених зі сторони працівників міліції не застосовувалося.

Не достовірність доводів апелянтів з цього приводу підтверджується також тим, що на протязі всього досудового слідства обвинувачені не зверталися до правоохоронних органів, прокуратури, інших органів влади про застосування відносних них незаконних методів ведення слідства, тобто застосування психологічного та фізичного впливу з метою зізнання у вчинених ними злочинів, а тому їх твердження в цьому не можна вважати законними.

З цих підстав, в ході судового слідства, за клопотанням захисників в інтересах обвинувачених, прокуратурою було проведено розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України за фактом перевищення влади службовими особами Баштанського РВ УМВС України в Миколаївській області щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в ході досудового розслідування по обвинуваченню їх у вчинені кримінального правопорушення за ч.3 ст. 187 КК України.

Згідно постанови слідчого відділу прокуратури Миколаївської області від 24 листопада 2014 року, кримінальне провадження № 42014150140000010 від 27.08. 2014 року за ч. 2 ст. 365 КК України за фактом можливих неправомірних дій співробітників правоохоронних органів Баштанського РВ УМВС України В Миколаївській області щодо обвинувачених - закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях ознак перевищення влади або службових повноважень.

Що стосується доводів апелянтів в тому, що судом першої інстанції не дана оцінка доказам, які нібито підтверджують участь обвинувачених у вчинених злочинах відносно ОСОБА_8, то суд апеляційної інстанції вважає їх також необґрунтованими, і це спростовується показаннями свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які вони надали в судовому засіданні. З їх показань встановлено, що вони були присутніми в якості понятих при проведенні слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_5 добровільно показував як він проникав до домоволодіння потерпілої, місце де брав гроші. Скарг в ході проведення слідчого експерименту зі сторони ОСОБА_5 не було.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 19.04.2014р., згідно якого був проведений огляд домоволодіння по вул. Лазурній 7, де проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_7, був вилучений пошкоджений мобільний телефон «Nokia 1112», шкіряна сумка коричневого кольору та шкіряний гаманець червоного кольору, куртку-кофту яка належала ОСОБА_7. Як свідчить протокол огляду місця події від 24.04.2014р., який був проведений в домоволодінні АДРЕСА_4, за місцем проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7, в зазначеному домоволодінні були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 5380 грн., номіналом 10, 20 та 50 грн., та предмет, схожий на пістолет. Про непереконливість доводів викладених апелянтами в апеляційних скаргах з цих підстав є свідчення обвинувачених в їх добровільному зізнанні в скоєних злочинах, які відображені в протоколах проведення слідчого експерименту від 28.04.2014р., де ОСОБА_5 та ОСОБА_7 добровільно показали та розповіли про обставини вчинених ними злочинів.

Слід визнати безпідставними також доводи ОСОБА_7 в тому, що суд першої інстанції порушуючи норми кримінального процесуального права не визвав і не допитав в судовому засіданні потерпілу ОСОБА_15, яка конкретно не вказувала на нього, як на особу, що вчинила відносно неї злочин.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог КПК, є такі порушення, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення в тому числі і коли провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Як свідчать матеріали кримінального провадження (а.сп. 47 т.1), потерпіла ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на час розгляду судом справи проживала, і на даний час проживає в АДРЕСА_5. В своєї заяві на адресу суду потерпіла зазначила, що вона достовірно була повідомлена про час і місце розгляду справи. Але, у зв'язку зі станом свого здоров'я, так як її виповнилося 84 роки, вона не може прибути до суду для участі в судовому засіданні і просить кримінальне провадження розглядати без її участі. Свої показання данні на досудовому слідстві підтримує і просить відповідно до закону покарати обвинувачених за скоєний ними злочин відносно неї. В судовому засіданні її заява була розглянута, і судом було прийняте рішення розглядати справу без участі потерпілої, що не є порушенням вище зазначеного закону.

Про те, що вона зверталася до правоохоронних органів з заявою про скоєні відносно неї злочини, свідчать протоколи прийняття заяви від неї про вчинені кримінальні правопорушення відносно неї від 16.04.2014р. та 21.04 2014 року згідно яких ОСОБА_8 повідомила, що в АДРЕСА_2 невідомі особи, проникнувши в її дім, з застосуванням фізичної сили, а також погрожуючи предметом схожим на пістолет, вчинили відносно неї напад, відібравши під час нападу грошові кошти та мобільний телефон. Про факт застосування відносно потерпілої фізичного насильства підтверджується висновком експерта №73/17 від 23.04.2014р., що у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на обох руках, саден і гематом грудного відділу хребта зліва, саден передпліччя. Вказані ушкодження завдані в результаті дії тупого твердого предмету /предметів/ та могли бути завдані при обставинах, вказаних потерпілою, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідність призначеного йому покарання, суд вважає їх безпідставними. Вирок суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 414 КПК України може бути скасовано в наслідок призначеного такого покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через його м'якість або через суворість.

При призначені покарання обвинуваченому суд виконав вимоги ст. 65-67 КК України і врахував, що скоєні ним злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше судимий, має непогашену судимість, не працює, вчинив злочини відносно особи похилого віку і, в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, вчинення злочину в період випробовування та іспитового строку, а тому суд вірно вирішив, що для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів має бути обрано покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Інші доводи, які зазначені апелянтами в апеляційних скаргах не заслуговують уваги тому, що вони не можуть вплинути на доведеність вини обвинувачених у скоєних злочинах, а також не можуть вважатися істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

З огляду на вищезазначене, суд вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України як напад, (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом призначено у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховуючи те, що скоєні ним злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, даних про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше вчиняв злочин, але в силу ст. 89 КК України судимість погашена, не працює, вчинив злочин відносно особи похилого віку і, в стані алкогольного сп'яніння, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, а тому для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів суд вірно обрав покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, а тому прохання захисника в інтересах ОСОБА_5 щодо пом'якшення її підзахисному призначене судом покарання не заслуговує уваги.

Також суд вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.3 ст.187 КК України як напад, (розбій) з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстав для скасування вироку, направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд, або прийняття інших рішень - немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 532 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2014 року, відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає закононї сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протяхом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим які тримаються під вартою - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

Судді:

Войтовський С.А. Кателін В.П. Куценко О.В