Рішення № 41584118, 26.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/441/14-ц 26.11.2014 26.11.2014 26.11.2014

Провадження №22-ц/784/3177/14

Провадження № 22ц/784/3177/14 Головуючий у 1-ї інстанції Циганок В.Г.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Колосовського С.Ю.,

суддів: Ямкової О.О., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Яценко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Кредитної спілки «Аккорд»

(далі -КС «Аккорд»)

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2014 року

за її позовом

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року КС «Аккорд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 16 773 грн. 74 коп. заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначала, що позичальник ОСОБА_2 в порушення умов укладеного з ним 19 січня 2008 року кредитного договору у встановлені строки не погашає тіло кредиту і проценти за користування кредитом, а тому спілка має право вимагати повернення кредитних коштів з урахуванням пені, збитків від інфляції та 3% річних.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі КС «Аккорд», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким зазначені вимоги спілки задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2008 року між КС «Аккорд» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №Мик8976/2, за яким останній отримав кредитні кошти в сумі 3 334 грн. 00 коп. строком до 19 січня 2009 року під 0,14795% за кожен день користування грошами, що складає 54% річних, та зі сплатою щомісячних платежів строком до 22 січня 2009 року включно у відповідності до узгодженого графіку.

Станом на 13 січня 2014 року спілкою нарахована заборгованість відповідача за кредитним договором, яка складає 16 773 грн. 74 коп. (2 474 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 8001грн.13коп. - проценти за користування кредитом, 2 474 грн. 00 коп. - зменшена сума пені за рішенням правління спілки, 3 824 грн. 61 коп. - сума збитків від інфляції та 3% річних) (а.с.4-7).

3 липня 2014 року відповідачем ОСОБА_2 подана заява до місцевого суду про застосування правових наслідків пропуску строку позовної давності (а.с.39-40), які спілка вважала поважними та просила про захист порушеного права.

За такого, суд першої інстанції установивши такі факти, хоча і вірно визначився із характером спірних правовідносин, врахував частково положення ст. ст. 526, 599, 1049, 1054, ч. 4 ст. 267 ЦК України, відповідні умови кредитного договору і наявність інших обставин, які мають істотне значення для справи, та обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності. Але при його застосуванні, помилково визначив момент, з якого слід застосовувати строк позовної давності, а саме наступну дату, після оплати відповідачем єдиного платежу, у зв'язку з чим необґрунтовано відмовив спілці у повному обсязі.

Між тим, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Також частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, що є підставою для її стягнення за останні 12 місяців перед зверненням кредитора до суду.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення,оскільки від цього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Верховного Суду України від 27 травня 2014 року у справі №3-23гс14).

Отже, сплатив 19 січня 2008 року єдиний платіж, відповідач зобов'язаний був продовжувати оплату щомісячних платежів відповідно до узгодженого графіку, а спілка їх отримувати до 22 січня 2009 року включно (а.с.8).

Тому, враховуючи щомісячні нарахування за тілом і процентами у період з 19 січня 2008 року по 22 січня 2009 року включно, обумовлений сторонами строк позовної давності в п'ять років (а.с.8), початок відрахування строку за останнім платежем за кредитом - з 23 січня 2009 року, та звернення банка до суду за захистом порушеного права шляхом складання позову 13 січня 2014 року та подачі його на пошту 24 січня 2014 року, колегія суддів вважає, що причини пропуску строку на звернення до суду в один день є поважними і є усі підстави для захисту порушеного права позивача за останнім нарахованим, але не сплаченим 22 січня 2009 року платежем, і відповідно нарахованої на нього заборгованості за процентами за користування цими коштами за період в п'ять років, а також сплати збитків від інфляції, 3% річних за вказаний період у відповідності до вимог статті 625 ЦК України та пені в межах одного року.

Із наданих до суду банком розрахунків платежів і заборгованості (а.с.3-8) убачається, що за вказаний період у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість з: тіла кредиту - 252 грн. 23 коп., процентів за користування кредитом в сумі 692 грн. 59 коп. (11 грн. 57 коп. (22 січня 2009 року) + 681 грн. 02 коп. (за п'ять років до звернення)), пені в межах строку позовної давності в один рік перед зверненням банка до суду в сумі 1 724 грн. 30 коп., а також збитків від інфляції, розрахованих відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за січень-березень, червень, листопад 2009 року, січень-лютий, серпень-вересень 2010 року, січень, березень-квітень 2011 року в сумі 52 грн. 42 коп. і 3% річних за порушення грошового зобов'язання в розмірі 100 грн. 77 коп..

Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не дав та припустився помилки щодо підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності та моменту його застосування, а також поважність причин пропуску строку щодо стягнення останнього платежу і захисту порушеного права.

Отже, рішення суду першій інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, і тому колегія суддів у відповідності до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне його скасувати і ухвалите нове про часткове задоволення позову.

При стягненні суми заборгованості, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до суми розрахованої неустойки положення частини 3 статті 551 ЦК України, враховуючи, що вона значно перевищує розмір основної заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також враховуючи інші обставини, що мають значенням для справи і матеріальний стан позичальника (а.с.39-40).

Тому суму неустойки (пені) слід визначити в розмірі 600 грн. 00 коп., та стягнути з відповідача на користь спілки 1 698 грн. 01 коп. загальної заборгованості за кредитом.

Виходячи з вищевикладеного і у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь спілки слід стягнути 365 грн. 40 коп. судових витрат за розгляд справи у судах першої і апеляційної інстанціях.

Доводи позивача щодо підстав зупинення строку позовної давності є помилковим тлумаченням діючого законодавства.

Поважних підстав для його поновлення, починаючи з лютого по грудень 2008 року, апелянтом ні у суді першій інстанції, ні у доводах апеляційної скарги не наведено.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу КС «Аккорд» задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд» за договором № Мик8976/2 від 19 січня 2008 року - 1 698 грн. 01 коп. загальної заборгованості, яка складається з: 252 грн. 23 коп. - тіла кредиту, 692 грн. 59 коп. - процентів за користування кредитом, 600 грн. 00 коп. - пені, 52 грн. 42 коп. - збитків від інфляції та 100 грн. 77 коп. - 3% річних, а також стягнути 365 грн. 40 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді