Ухвала суду № 41583256, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4026/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису і постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.) звернулася до суду з позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними та скасування припису від 04.04.2014 року №С-0404/1 і постанов від 16.04.2014 року №З-1604/1-7/10-38/1604/08/01, №З-1604/2-7/10-37/1604/08/01, №З-1604/37/10-36/1604/08/01, №З-1604/4-7/1035/1604/08/01.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні відповідачем було заявлено клопотання про заміну належної сторони, в якому він просив замінити первинного позивача у справі - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на його правонаступника - департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Колегія суддів задовольнила зазначене клопотання на підставі ст.55 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.04.2014 року Інспекцією було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил по об'єктам, а саме: металеві торгівельні павільйони АДРЕСА_1

За результатами перевірки відповідачем складно акт від 02.04.2014 року, згідно з яким позивачем порушені приписи законодавства в галузі містобудівної діяльності в частині не забезпечення здійснення технічного та авторського нагляду, виконання робіт з будівництва без отримання відповідного дозвільного документа та експлуатації будівлі без прийняття її в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством.

У зв'язку з виявленням фактів порушення позивачем вимог законодавства в галузі містобудівної діяльності Інспекцією були складені відповідні протоколи про правопорушення від 04.04.2014 року №1-Л3-0404/110, №1-Л3-0404/111, №1-Л3-0404/112, №1-Л3-0404/113 та припис від 04.04.2014 року №С-0404/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, згідно з яким, ФОП ОСОБА_2 надано строк для усунення виявлених правопорушень містобудівного законодавства і повідомлення відповідача про виконання цього припису до 01.10.2014 року.

16.04.2014 року Інспекцією прийняті постанови від 16.04.2014 року №З-1604/1-7/10-38/1604/08/01, №З-1604/2-7/10-37/1604/08/01, №З-1604/37/10-36/1604/08/01, №З-1604/4-7/1035/1604/08/01, якими до позивача застосовані штрафні санкції за вказані правопорушення в галузі містобудівної діяльності у відповідних розмірах.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні склади правопорушень у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку з наявністю яких відповідачем були прийняті оскаржуваний припис та постанови про застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV), «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР), «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №20807-IV), нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 (далі - Порядок №244).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п.1 Порядку №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Згідно зі ст.1 Закону №687-XIV, об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Ч.1 ст.11 Закону №687-XIV передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський і технічний нагляд.

У ч.1 ст.34 Закону №3038-VI закріплено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону №3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ч.1,2 ст.39 Закону №3038-VI передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону №20807-IV, ала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм, зокрема, належать павільйони.

У ч.2 ст.28 Закону №3038-VI зазначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Аналогічна правова норма міститься в п.1.3 Порядку №244.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством розмежовані правові режими об'єктів капітального будівництва і тимчасових споруд, включаючи малі архітектурні форми (далі - МАФ). Зокрема, законодавством у галузі містобудівної діяльності регламентовано окремий порядок розміщення тимчасових споруд, у тому числі МАФів, введення їх в експлуатацію, а також не встановлено вимог щодо здійснення стосовно них технічного та авторського нагляду.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що спірні об'єкти (павільйони №№1,2) є малими архітектурними формами, що підтверджується відповідними паспортами на їх установку (а.с.55-56), листами погодження проектних рішень (а.с.58,73), доданими до них пояснювальними і супровідними документами, а також актами технічної комісії прийняття стаціонарної малої архітектурної форми до експлуатації від 10.02.2014 року (а.с.88-89, 91-92) та рішеннями виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 25.02.2014 року №15 про затвердження цих актів (а.с.90, 93).

Крім того, як в вбачається з акту від 02.04.2014 року, складного посадовими особами відповідача, зазначені паспорти на установку спірних павільйонів були надані позивачем Інспекції під час проведення перевірки, однак безпідставно та необґрунтовано не були прийняті відповідачем до уваги.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного припису та постанов Інспекції, спірні об'єкти (павільйони №№1,2) були кваліфіковані відповідачем як об'єкти капітального будівництва ІІ категорії складності, однак, ані в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження апелянтом не обґрунтовані і не доведені зазначені обставини.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що в даному випадку, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, діючи всупереч ч.2 ст.71 КАС України, не довів наявність в діях (бездіяльності) позивача складів правопорушень, що стали підставою для складання оскаржуваного припису та застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій шляхом прийняття спірних постанов.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо помилкового тлумачення судом першої інстанції норм Порядку №553 як таких, що застосовуються виключно при перевірці об'єктів будівництва IV-V категорій складності, оскільки дослідження змісту п.1 цього Порядку надає підстави стверджувати, що зазначеним підзаконним нормативно-правовим актом регламентований загальний порядок проведення органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України дотримання суб'єктами містобудівної діяльності вимог законодавства в галузі містобудування незалежно від категорії складності об'єкта будівництва.

Водночас, зазначене порушення судом першої інстанції норм матеріального права не вплинуло на правильність оскаржуваного судового рішення по суті позовних вимог та не є достатньою і необхідною правовою підставою для його скасування.

Жодних інших доводів або належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції відповідачем у доводах його апеляційної скарги зазначено не було та суду не надано.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.