Постанова № 41582186, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9922/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (надалі за текстом - «Комунальне підприємство») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0033150226 від 30 грудня 2013 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 984 337 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 496 084 грн. 25 коп. Позивач просив також зобов'язати державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі») провести поворот виконання спірного податкового повідомлення-рішення шляхом повернення по особовому рахунку сум податку на додану вартість та списаних штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.11.2013 р. по 06.12.2013 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування Комунальним підприємством сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2012 р., січень, травень 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 116/26-59-15-02-27 від 13.12.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок завищення у листопаді 2012 р. суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду на 694 108 грн. та завищення у січні 2013 р. суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1 290 229 грн.

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Згідно поданої Комунальним підприємством декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. та Додатку 2 до неї залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду становить 694 108 грн.

Разом з тим, у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р. у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначено «-», тоді як позитивне значення складає 1 006 164 грн.

Також, у рядку « 23.2» поданої декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. Комунальне підприємство відобразило 1 290 229 грн. у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, однак додаток 3 до цієї декларації не подало.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про завищення позивачем у листопаді 2012 р. суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість попереднього звітного (податкового) періоду на 694 108 грн. та завищення у січні 2013 р. суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1 290 229 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0033150226 від 30 грудня 2013 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 984 337 грн., у тому числі за листопад 2012 р. на 694 108 грн. та за січень 2013 р. на 1 290 229 грн., та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 496 084 грн. 25 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, окружний адміністративний суд погодився із наведеною позицією відповідача.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 названої статті ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно пункту 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1342) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228 (надалі за текстом - «Порядок»), що був чинним у період виникнення спірних правовідносин, додатками до декларації, зокрема, є: довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3).

Відповідно до пункту 4.6 Порядку платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає бюджетне відшкодування, як відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.11.2012 р. Комунальним підприємством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 р.

За даними цієї декларації: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 1 006 164 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - «-»; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 2 906 761 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - 1 900 597 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 1 900 597 грн.

У поданій 19.12.2012 р. податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. позивач відобразив: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1 206 486 грн.; від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - «-»; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 1 900 597 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - 694 108 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів - 694 108 грн.

Тобто, математично Комунальне підприємство вірно розрахувало суму відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість.

Той факт, що Комунальним підприємством при подачі декларації за листопад 2012 р. невірно визначено звітний (податковий) період, у якому утворилося від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Водночас, у даній справі актом перевірки № 116/26-59-15-02-27 від 13.12.2013 р. зафіксовано, що перевіркою показників, задекларованих у Розділі І «Податкові зобов'язання», Розділі ІІ «Податковий кредит» податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2012 р., січень, квітень та травень 2013 р. порушень не встановлено.

При цьому, правильність математичного розрахунку сум відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість не заперечувалась і самим відповідачем та була підтверджена у судовому засіданні представником ДПІ у Шевченківському районі.

Так само і неподання позивачем Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 р. не може бути підставою для позбавлення його права на бюджетне відшкодування.

За приписом пункту 46.1 статті 46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Тобто, у разі неподання платником податків додатку до декларації, останній повинен нести відповідальність відповідно до ст. 120 ПК України за неподання податкових декларацій (розрахунків), а не за завищення суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується вимоги про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі провести поворот виконання спірного податкового повідомлення-рішення, то у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили. Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

Отже, у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання в картці особового рахунка платника податків не обліковується.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0033150226 від 30 грудня 2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 25 листопада 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.