ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2014 р. Справа № 922/3609/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.
при секретарі Пляс Л.Ф.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Корнієнко О.В. (дов. б/н від 05.09.2014 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№3391Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2014 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авлен", м. Харків
до Дергачівської районної державної адміністрації в особі відділу освіти, м. Дергачі, Харківська область
про стягнення 145012,87 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ "Авлен", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути заборгованість за договором підряду №Д-22 від 14.09.2012 р. в розмірі 145012,87 грн., з яких 100000,00 грн. - основного боргу, 26912,33 грн. - пені, 12700,00 грн. - інфляційних, 5400,54 грн. - 3% річних; судові витрати просив покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2014 р. у справі №922/3609/14 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено частково. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволено частково. Зменшено розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на 50%. Стягнуто з Дергачівської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Авлен" 100000,00 грн. основного боргу, 852,06 грн. пені, 1200,00 грн. інфляційних втрат, 230,16 грн. 3% річних; 2062,69 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.
ТОВ "Авлен" з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації на користь ТОВ "Авлен" 132579,98 грн., з яких 100000,00 грн. - основного боргу, 7479,44 грн. - пені, 12700,00 грн. - інфляційних, 7000,00 грн. - пеня 7% згідно ст. 231 ГК України, 5400,54 грн. - 3% річних; судові витрати просить покласти на відповідача.
Відповідач у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає про незаконність апеляційної вимоги про стягнення пені на підставі ст. 231 ГК України. Просить відхилити апеляційну скаргу та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2014 р.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника ТОВ "Авлен" не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2012 р. між Відділом освіти Дергачівської РДА (замовник) та ТОВ "Авлен" (підрядник) був укладений договір підряду №Д-22, згідно п. п. 1.1, 1.2 якого підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі та внутрішніх приміщень спортивної зали Токарівського НВК (с. Гоптівка, вул. Шкільна, 11), відповідно до затвердженої кошторисної документації та умов цього договору, а замовник зобов'язався прийняти зазначені роботи і оплатити їх на умовах, передбачених договором (а. с. 9-10).
Загальна ціна договору, згідно п. 4.1. договору, становить 224446,00 грн.
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата робіт, виконаних за цим договором, здійснюється замовником в межах фактичних надходжень коштів у наступному порядку: 30% кошторисної вартості на придбання матеріалів; кінцевий розрахунок по договору здійснюється замовником у відповідності з планом фінансування після повного закінчення робіт і надання замовнику повного комплекту документів: акти виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 з відповідними розрахунками.
Підрядник на виконання умов договору ремонтні роботи здійснив. В жовтні 2012 року сторонами складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 11-13). Замовником підписано акт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт 12.10.2012 р. (а. с. 21). Претензії підряднику щодо якості виконаних робіт замовником не направлялись.
За виконані роботи замовник сплатив 124446,00 грн., в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за договором підряду №Д-22 в розмірі 100000,00 грн.
Підрядник 25.06.2014 р. звернувся з вимогою №1 до замовника, в якій просив погасити борг за виконані ремонтні роботи в сумі 100000,00 грн. (а. с. 23).
Замовник вимогу проігнорував, грошові кошти в сумі 100000,00 грн. не сплатив.
Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Авлен" до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Дергачівської районної державної адміністрації в особі відділу освіти суми боргу в розмірі 100000,00 грн., 26912,33 грн. - пені, 12700,00 грн. - інфляційних та 5400,54 грн. - 3% річних.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу господарський суд виходив з того, що існування боргу підтверджено належними доказами та не заперечується сторонами. Розрахунки пені, інфляційних та 3% річних суд визнав такими, що здійснені за невірно зазначений період, та, застосувавши положення ст. 530 Цивільного кодексу України, перерахував штрафні санкції за період з 04.07.2014 р. по 31.07.2014 р., та визнав обґрунтованими та законними нарахування пені в розмірі 1704,11 грн.; інфляційних втрат у розмірі 1200,00 грн. та 3% річних у розмірі 230,16 грн. При цьому господарський суд зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню на 50%, стягнувши з відповідача 852,06 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення 100000,00 грн. основного боргу, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Виходячи з вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними (а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав) тільки після складання акту виконаних робіт. Тільки складений акт породжує правові наслідки.
Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем робіт, передача виконаних робіт замовнику та їх отримання останнім, наявність грошових коштів для оплати, які повернуто платіжним доручення № 470 від 28.12.2012 р. ФУ Дергачівської РДА. Проте, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження своєчасної та повної оплати замовником виконаних робіт. Факт нездійснення повної оплати за виконані підрядні роботи при наявності коштів на оплату не заперечується відповідачем.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, та задовольнив позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 100000,00 грн. основного боргу.
Стосовно задоволення позову в частині стягнення 852,06 грн. пені колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 624 Цивільного кодексу України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно п. 8.2. договору підряду №Д-22, у разі порушення замовником термінів оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Вирішуючи питання щодо розміру пені в сумі 26912,33 грн., заявленої до стягнення, господарський суд зазначив, що позивачем невірно був визначений період нарахування штрафних санкцій, зокрема і пені.
Посилаючись на відсутність обумовлення сторонами в договорі строку, протягом якого з дня підписання акту виконаних робіт замовник повинен здійснити оплату виконаних робіт, господарський суд застосував до даних правовідносин приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, та дійшов висновку, що оскільки до 26.06.2014 р. на адресу відповідача вимоги про сплату боргу від позивача не надходили, моментом пред'явлення вимоги слід вважати направлення позивачем претензії № 1 від 25.06.2014 р., яка була отримана відповідачем 26.06.2014 р., а останнім днем строку, протягом якого відповідач повинен був сплатити 100000,00 грн. - 03.07.2014 р. В зв'язку з цим, штрафні санкції повинні були нараховуватись за період з 04.07.2014 р. по 31.07.2014 р.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на наступне.
Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось вище, згідно приписів ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Загальні положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин підряду, чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, тобто після підписання акту виконаних робіт.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував, що наявність у відповідача обов'язку щодо проведення платежів за виконані роботи випливає безпосередньо зі змісту ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Факт виконання підрядних робіт, який не заперечується сторонами, та підписання ними акту виконаних робіт 12.10.2012 р., є підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити оплату за виконані роботи.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд невірно визначив період нарахування штрафних санкцій, які мають нараховуватись за період з 13.10.2012 р. по 09.06.2013 р.
Розмір пені, що підлягає стягненню за вказаний період згідно розрахунку позивача становить 7479,44 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який взявши до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з бюджету, та врахувавши, що заборгованість виникла у зв'язку з браком коштів у бюджеті, та те, що відповідачем ужито всіх необхідних заходів щодо погашення заборгованості за договором, визнав за можливе на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, на 50%.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 3739,72 грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення 3% річних в сумі 230,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 1200,00 грн. господарський суд визнав нарахування штрафних санкцій правомірним та обґрунтованим, а відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, господарський суд, зокрема, зазначив про невірність їх розрахунку через неправильне визначення періоду нарахування.
Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось вище, при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом першої інстанції було помилково визначено період, за який повинні нараховуватись штрафні санкції.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 13.10.2012 р. по 09.06.2013 р., колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 12700,00 грн. інфляційних втрат та 5400,54 грн. 3% річних.
Стосовно апеляційних вимог ТОВ "Авлен" щодо стягнення з відповідача 7000,00 грн. пені 7% згідно ст. 231 ГК України, колегія суддів зазначає про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки вказані вимоги позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялись та не були предметом розгляду у справі №922/3609/14.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 07.10.2014 р. у справі №922/3609/14 господарський суд Харківської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.
Керуючись статтями 22, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2014 р. у справі №922/3609/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та судового збору скасувати та прийняти нове, яким стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації в особі відділу освіти (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 6; код ЄДРПОУ: 02146436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авлен" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, оф. 13-4; код ЄДРПОУ: 37875055) 3739,72 грн. пені, 5400,54 грн. 3% річних, 12700,00 грн. інфляційних та 1883,69 грн. судового збору.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Господарському суду Харківської області на виконання постанови видати наказ.
Повна постанова складена 27.11.2014 р.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Камишева Л.М.
Судове рішення № 41582099, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 27.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/3609/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: