Рішення № 41581986, 21.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14254/13 21.11.14Суддя Отрош І.М. розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ"доАграрного фондуза участю прокурора в інтересах держави в особі Аграрного фондутретя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА"третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Аграрна біржапростягнення боргу 922722 грн 45 коп.Представники сторін:

від прокуратури: Лисенков М.О. - представник на підставі посвідчення № 006594 від 27.09.2012;

від позивача: Жарикова О.В. - представник за довіреністю № 01/07-14 від 24.07.2014;

Максименко Л.О. - представник за довіреністю № 02/10-14 від 13.10.2014;

від відповідача: Авраменко В.Д. - представник за довіреністю № 416 від 03.09.2014;

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.07.2013 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" з вимогами до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в розмірі 957530 грн. 37 коп., з яких 922722 грн 45 коп. попередньої оплати за товар та 34807 грн 45 коп. реєстраційного збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та відповідачем Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, не поставив узгоджений між сторонами товар, внаслідок чого у нього виник обов'язок повернути попередню оплату за товар в розмірі 922722 грн. 92 коп. Зважаючи на те, що 14.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та позивачем укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), у останнього виникло право вимагати від відповідача повернення грошових коштів в розмірі 922722 грн. 92 коп., що є сумою попередньої оплати за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 (суддя Зеленіна Н.І.) порушено провадження у справі № 910/14254/13, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрну біржу.

06.08.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 922722 грн. 45 коп. попередньої оплати за товар, яка була прийнята судом, з огляду на що розгляд справи здійснюється за новою ціною позову - 922722 грн. 45 коп.

13.11.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" свого зобов'язання з перерахування попередньої оплати в повному розмірі перешкоджає відповідачу здійснити свій обов'язок з поставки товару, оскільки умовами укладеного між сторонами Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 не передбачено обов'язку відповідача поставити товар чи його частину при частковій попередній оплаті за товар позивачем.

25.11.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Оболонського району м. Києва надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу 3 910/14254/13 у зв'язку з тим, що даний спір зачіпає інтереси держави.

05.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла позовна заява (зі змінами), яку суд долучив до матеріалів справи.

Як вбачається із позовної заяви (зі змінами), наданої позивачем, позивач доповнив позовну заяву новими підставами (обставинами), зокрема посиланням на ст.ст. 706, 1212 Цивільного кодексу України, при цьому зберігши всі первісні підстави (обставини) позовних вимог, у зв'язку з чим подана позивачем позовна заява (зі змінами) розцінюється судом як заява про доповнення підстав позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014, позов задоволено повністю, з Аграрного фонду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" стягнуто 922722 грн 45 коп. попередньої оплати та 18454 грн 45 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 у справі № 910/14254/13 та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2014 у справі № 910/14254/13 скасовано та справу № 910/14254/13 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу, справу № 910/14254/13 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 справу № 910/14254/13 прийнято до провадження та розгляд призначено на 29.09.2014.

29.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.10.2014.

У судовому засіданні 13.10.2014 представник відповідача подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, та зазначив, що Аграрний фонд готовий виконати свої зобов'язання за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 щодо поставки товару за умови отримання 100% грошової суми, що є ціною товару, визначеної в укладеному між сторонами договору. Крім того, відповідач повідомив, що, відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, Аграрний фонд зупинив виконання свого зобов'язання до моменту виконання покупцем свого зобов'язання з оплати 100% вартості товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.10.2014

31.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові правові обґрунтування по суті спору, які суд долучив до матеріалів справи.

31.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою вирішення спору шляхом укладення між сторонами мирової угоди.

У судовому засіданні 31.10.2014 представник позивача подав клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд зобов'язати відповідача надати оригінал Договору оренди складу із ДП «Харківцукорзбут», Волинська обл., де знаходиться цукор-пісок ОДРЦ, згідно ДСТУ 4623:2006 урожаю 2010 у кількості 2236,876 тон; зобов'язати відповідача надати всю інформацію (документи, відео, фото, тощо) щодо наявності на складі ДП «Харківцукорзбут», Волинська обл., саме цукру-піску ОДРЦ, згідно ДСТУ 4623:2006 урожаю 2010 у кількості 2236,876 тон, а у разі відсутності цього товару, документи, які підтверджують підстави його відсутності та дату, з якої цей товар відсутній.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

За змістом ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Вказане клопотання позивача не містить обґрунтування необхідності витребовуваних ним доказів, зокрема, позивачем не доведено суду, яким чином докази, які він просить витребувати у відповідача, можуть вплинути на вирішення даної справи про стягнення частини попередньої оплати за товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.11.2014.

17.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.11.2014.

21.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2012 є нікчемним, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2014 надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судовому засіданні 21.11.2014 представники відповідача та прокуратури надали усні пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" у судове засідання 21.11.2014 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 19.11.2014, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" повідомлялось про призначення розгляду справи № 910/14254/13 на 21.11.2014 за телефонами, вказаними в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19662802 (0412-22-9-05).

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Аграрна біржа у судове засідання 21.11.2014 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 19.11.2014, з якої вбачається, що Аграрна біржа повідомлялась про призначення розгляду справи № 910/14254/13 на 21.11.2014 за телефонами, вказаними в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19662803 (044-468-68-12).

У судовому засіданні 21.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (покупець) та Аграрним фондом (продавець) укладено Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 (Контракт).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 1.7 розділу 1 Контракту, продавець продав, а покупець купив товар - цукор-пісок у кількості 2236,876 тонн; вартість товару разом з ПДВ - 17403722 грн. 92 коп.; сума оплати за Контрактом (вартість товару) - 17403722 грн. 92 коп.

Пунктом 2.1 Контракту сторони визначили, що продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ДП «Харківцукорзбут» (Горохів) (ЄДРПОУ 23764023) Волинська обл.

Згідно з п. п. 2.2, 2.3 Контракту, після здійснення покупцем оплати, передбаченої п. 4.1 Контракту, продавець протягом 3-х робочих днів надає покупцю дозвіл на переоформлення товару, довіреність на переоформлення товару; протягом 5 робочих днів після здійснення оплати, передбаченої п. 4.1 Контракту, покупець надає продавцю підписаний трьохсторонній акт приймання-передавання товару.

Відповідно до п. 3.1 Контракту, реєстрація Контракту проводиться на підставі протоколу проведених торгів у відповідності договору-доручення з брокерською конторою, акредитованою Аграрною біржою.

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що оплата коштів за Контрактом згідно п. 1.7 здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів після реєстрації Контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного Фонду.

Відповідно до п. 4.4 Контракту, затвердження Контракту проводиться при наявності, зокрема, оплати коштів за Контрактом на банківський рахунок Аграрного фонду згідно п. 1.7.

Згідно з п. 8.3 Контракту, контракт складений українською мовою у 5 (п'яти) автентичних примірниках по одному для кожної із сторін, один для Аграрної біржі, один для покупця, один для Брокера-покупця, один для продавця, один для Брокера-продавця, які мають однакову юридичну силу і набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до 31.12.2011.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 4 статті 655 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 111-12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 у справі № 910/14254/13 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову Київського апеляційного господарського суду в даній справі та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суду першої інстанції необхідно перевірити обставини реєстрації Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 на Аграрній біржі в день його укладення та набрання ним чинності; встановити закінчення терміну дії Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 та припинення зобов'язань за ним; дати належну оцінку обставинам щодо можливості стягнення з Аграрного фонду коштів на підставі Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 та перевірити вимоги позивача на предмет їх відповідності статтям 512, 514 Цивільного кодексу України врахувавши, що визначене умовами Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2012 право на повернення коштів від Аграрного фонду не передбачено Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 та не підтверджено судовим рішенням.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції чинній на дату укладання Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011), біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до п. 6.5 Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, затверджених наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 03.04.1996 № 103/44/62 (чинні на дату укладення Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011), біржова угода вступає в дію з моменту її підписання обома сторонами.

Відповідно до п. 10.1 Типових правил, угода, укладена на біржових торгах, повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт. Біржовий контракт має включати в собі положення щодо прав, обов'язків і відповідальності з митного оформлення експорту продукції, які не суперечать укладеному біржовим посередником - членом біржі - договору на брокерське обслуговування продавця цієї продукції. Зазначені положення можна викласти і окремим протоколом як додаток до контракту.

Згідно з п. 10.3 Типових правил, брокери зобов'язані підписати контракт, а біржа його зареєструвати не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. При підписанні контракту брокер зобов'язаний надати договори, на підставі яких він діяв в інтересах третіх осіб. Несвоєчасне підписання контракту визначається як відмова від оформлення угоди.

Біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються біржею. Контракт підписується брокерами, уповноваженими особами біржі та засвідчується печаткою біржі. Контракт оформляється в трьох примірниках: по одному для кожної із сторін угоди і один - для архівного зберігання на біржі. За поданням сторін біржа може видавати завірені копії контракту ( п. 10.4 Типових правил).

Відповідно до п. 10.6 Типових правил, за реєстрацію укладеної угоди біржа може встановлювати реєстраційний збір, що не може перевищувати 0,5 відсотків суми угоди з обох сторін, з урахуванням всіх податків, які встановлені на території України. Біржа самостійно визначає сторону або сторони, що оплачують державне мито за реєстрацію угоди згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Відповідно до пояснень сторін, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутній спір з приводу факту реєстрації Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 на Аграрній біржі. Судом встановлено, що Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 містить відмітку про реєстрацію Аграрною біржою 08 червня 2011 р., відтиск печатки та підпис уповноваженої особи Аграрної біржі.

Крім того, матеріалами справи, зокрема банківською випискою за 30.06.2011 по особовому рахунку 260063011645 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА", підтверджується, що останнє сплатило відповідачу на виконання умов п.п. 1.4, 4.2 Контракту реєстраційний збір у розмірі 34807 грн. 45 коп.

При цьому суд зазначає, що відповідно до наданого Аграрною біржою витягу з журналу реєстрації біржових контрактів, який знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 внесений до журналу реєстрації біржових контрактів, а отже, є зареєстрованим відповідно до п. 3.1 Контракту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 був укладений у встановленому законодавством порядку та формі - підписаний сторонами та зареєстрований на Аграрній біржі 08.06.2011.

Щодо умов, встановлених в п. 4.4 Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, суд зазначає, що умова про затвердження контракту (за наявності перелічених підстав) не встановлює момент укладання Контракту та, відповідно, момент виникнення зобов'язання, а отже жодним чином не впливає на права та обов'язки сторін, які виникли з моменту підписання та реєстрації контракту.

У зв'язку з реєстрацією Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" виникло зобов'язання здійснити оплату у розмірі 17403722 грн. 92 коп. (відповідно до п. 1.7 Контракту) протягом 5 (п'яти) банківських днів на рахунок Аграрного фонду (п. 4.1 Контракту) після відповідної реєстрації (08.06.2011).

Як встановлено судом, 30.06.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" сплатило на користь Аграрного фонду грошові кошти у розмірі 922722 грн. 92 коп. за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 30.06.2011 по особовому рахунку 260063011645 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА".

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" сплатило лише частину попередньої оплати у розмірі 922722 грн. 92 коп., що є порушенням умов п. 4.1 та 1.7 Контракту. При цьому, решта вартості товару у розмірі 164810000 грн. 00 коп. у встановлені Контрактом строки та порядку покупцем сплачена не була, що також не заперечується позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА".

При цьому суд зазначає, що як слідує з умов п. 2.3 Контракту та підтверджується поясненнями відповідача, обов'язок останнього за Контрактом щодо поставки товару виникає лише після сплати покупцем вартості товару у повному обсязі.

Суд наголошує на тому, що укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрним фондом Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 не передбачено обов'язку продавця поставити частину товару у зв'язку з частковою оплатою покупцем.

Згідно ч. 1. ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" не виконало свій обов'язок з попередньої оплати вартості товару за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, визначений пунктами 1.7, 4.1 Контракту в повному розмірі - 17403722 грн. 92 коп. та була сплачена належним чином лише частина попередньої оплати у розмірі 922722 грн. 92 коп.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 529 Цивільного кодексу України, кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Отже, в силу наведених вище норм невиконання умов контракту щодо попередньої оплати в повному розмірі є порушенням зобов'язання, що є підставою для відмови відповідача від виконання свого зобов'язання з поставки товару.

Втім, як встановлено судом та підтверджується письмовими поясненнями відповідача, Аграрний фонд не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 538, 615 Цивільного кодексу України та п. 6.3 Контракту, не відмовився від виконання зобов'язання з поставки товару та не розірвав Біржовий контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 в односторонньому порядку, що також не було спростовано позивачем, а зупинив виконання свого обов'язку з поставки товару, у відповідності до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, до здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" попередньої оплати в повному розмірі.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань передбачені Главою 50 Цивільного кодексу України (ст.ст. 599 - 609).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Серед інших підстав припинення зобов'язання законом передбачені: припинення зобов'язання за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного; зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; за домовленістю сторін, в тому числі, шляхом новації; внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Зважаючи на вище встановлені факти суд приходить до висновку, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" та Аграрного фонду за укладеним Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 не припинились, оскільки є такими, що не виконані належним чином та відсутні підстави, з якими законодавством пов'язується припинення зобов'язань.

А зважаючи на те, що своє зобов'язання з поставки товару відповідач має право здійснити у передбаченому законодавством порядку після отримання на свій рахунок попередньої оплати в повному обсязі за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, то, з урахуванням положень статті 538 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач, Аграрний фонд правомірно зупинив поставку узгодженого між сторонами товару і в нього відсутній обов'язок з повернення частини попередньої оплати в розмірі 922722 грн. 92 коп., перерахованої Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" за Біржовим контракт аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011.

Суд також наголошує на тому, що строк дії договору, встановлений в п. 8.3 Біржового контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, відповідно до якого Контракт діє до 31.12.2011 не є підставою для припинення зобов'язань, які вже виникли, а може стосуватися лише тих зобов'язань які можуть виникати на майбутнє. Однак, з огляду на те, що біржовим контрактом передбачено виникнення одиничного зобов'язання (одна поставка), а не періодичні або необмежена кількість зобов'язань, строк дії договору у даному випадку жодним чином не впливає на права та обов'язки сторін, які виникли в період дії договору. Чинність договору не припиняється доти, доки зобов'язання не буде виконане сторонами або одна із сторін не відмовиться від договору у порядку, передбаченому законом.

Суд також критично оцінює посилання позивача на положення статті 706 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо договором встановлено попередню оплату товару, прострочення покупцем оплати товару є відмовою покупця від договору, якщо інше не встановлено договором.

Суд приходить до висновку, що вказана стаття Цивільного кодексу України, зважаючи на її розміщення в параграфі 2 глави 54 ЦК України «Роздрібна купівля-продаж», не може застосовуватись до правовідносин, які виникли між сторонами, зважаючи на те, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його (ст. 698 Цивільного кодексу України).

Беручи до уваги обсяги, ціну та інші характеристики товару (цукру-піску), які визначені в Біржовому контракту аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011, суд приходить до висновку, що купівля узгодженого між сторонами товару здійснювалась саме для підприємницької діяльності.

Також суд зазначає, що за наявності між сторонами зобов'язальних (договірних) правовідносин з передачі товару, в зв'язку з його оплатою за контрактом, відсутні підстави для застосування норм статті 1212 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України врегульовано випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, в тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За вказаних обставин, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків.

Відтак, чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), а тому суд приходить до висновку, що відповідач набув частину грошових коштів, як предмет контракту, за існування достатніх правових підстав та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Судом встановлено, що 14.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" (цесіонарій) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) (Договір), відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває права вимог, належне цедентові, за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 між цедентом і Аграрним фондом.

Відповідно до п. 2 Договору, цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: право вимоги повернення грошових коштів, наданих цедентом боржнику в рахунок виконання своїх зобов'язань за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011; сплати штрафних та інших санкцій за невиконання або прострочення виконання зобов'язань Аграрним Фондом за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011; виконання Аграрним Фондом інших зобов'язань відповідно до Біржового контракту Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 на умовах і в обсязі, які встановлені вказаним контрактом між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" та Аграрним Фондом.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення даного Договору. Моментом переходу права вимоги цедента за Договором, визначеним у п. 2 цього Договору, до цесіонарія є набрання чинності даним Договором.

Відповідно до п. 7 Договору, цесіонарій зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" звернулось до Аграрного фонду з листом № 1-7 від 15.07.2013, у якому повідомило про відступлення права вимоги за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011 та вимагав повернення сплачених за Контрактом коштів.

Згідно з частинию 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу.

Статтею 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначений в статті 516 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, укладаючи 14.12.2012 Договір про відступлення права вимоги (цесії) у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" повинно було існувати реальне майнове право на повернення грошових коштів, перерахованих на виконання зобов'язань за Біржовим контрактом аграрної біржі № 283 АБ/95 від 08.06.2011.

Однак, як встановлено судом, право вимоги повернення грошових коштів у розмірі 922722 грн. 92 коп. Аграрним Фондом за Біржовим контрактом Аграрної біржі № 283АБ/95 від 08.06.2011 у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЬГА" не виникало та станом на дату укладення з позивачем Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2012 не існувало.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ІНВЕСТ" до Аграрного фонду про стягнення грошових коштів в розмірі 922722 грн. 92 коп. є необгрунтвоними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 26.11.2014

Суддя І.М. Отрош