Постанова № 41581633, 05.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа№ 910/16982/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання - Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Сердійчук О.Л. за довіреністю №05-2/63 від 04.06.2014;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2014

у справі №910/16982/13 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Антстрой"

до Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК"

про стягнення 28713,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Антстрой" (далі - позивач, ТОВ "СК "Антстрой") до Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" (далі - відповідач, ПАТ "БМ БАНК") про стягнення 28713,44 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що між сторонами було підписано Протокол про наміри, на підставі якого позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 24930,27грн. Вказані грошові кошти за умовами зазначеного протоколу про наміри повинні були бути повернуті відповідачем позивачу після придбання позивачем майна, переданого відповідачу в заставу, на публічних торгах та перерахуванням Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Антстрой» грошових коштів за зазначене майно. Проте, за твердженням позивача, Публічне акціонерне товариство «БМ Банк» зазначені грошові кошти не повернуло, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 у справі №910/16982/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Антстрой» 23979грн. 00коп. - гарантійного платежу, 713грн. 46коп. - 3% річних, 1460грн. 82коп. збитків від інфляції, 1652грн. 52коп. - витрат по сплаті судового збору та судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4588грн. 00коп. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ "БМ БАНК" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 05.11.2014.

В судове засідання з'явились представники відповідача.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтями 22ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.12.2011 між відповідачем (далі - Банк) та позивачем (далі - Покупець) було підписано Протокол про наміри (далі - Протокол).

Відповідно до п. 1 Протоколу, між Банком та ТОВ «Трансбуд-Сервіс» (далі - Позичальник) 13.04.2007 укладено Договір №2007-36/ОС-1 (далі - Кредитний договір). В забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором Позичальник передав Банку в заставу рухоме майно, а саме:

- екскаватор колісний, марка (модель) JСВ 3СХ SІТЕМАSТЕR, 2006 року випуску, заводській № 0974462, двигун № U1573306, реєстраційний номер 02132АС;

- екскаватор гусеничний, марка (модель) JСВ JS220LС, 2007 року випуску, заводській № JCBJS22CV71203924, двигун № 6ВG1ТТRВ05224050, реєстраційний номер 02231АС;

- віброток комбінований VM132D, 2007 року випуску, номер шасі (кузову JCBVМ132Р71801209, реєстраційний номер 04456АС;

- асфальтоукладач (на гусеничному ходу) модель ВF691С, виробник ВОМАG Italia s.r.l. серійний номер № 821837380296, двигун № 10556858, Тип двигуна Deutz TCD 2013 L06 (дизельний), 2008 року випуску, реєстраційний номер 07386АС (далі - Заставлене майно) .

Пунктом 2 Протоколу визначено, що відповідно до виконавчих написів нотаріуса Банком, як заставодержателем, розпочато процедуру звернення стягнення на Заставлене майно та ініційована процедура виконавчого провадження в органах Державної виконавчої служби.

З метою забезпечення реалізації Заставленого майна на прилюдних торгах, сторони дійшли згоди, що Банк, як заставодержатель та стягувач у виконавчому провадженні, зобов'язується надати всю необхідну інформацію щодо реалізації заставленого майна та забезпечити участь Покупця у прилюдних торгах, а Покупець зобов'язується придбати Заставлене майно на прилюдних торгах, який буде проведений Державною виконавчою службою у процедурі виконавчого провадження, дата проведення якого буде встановлена пізніше, за ціною не нижчою за стартовою ціною лотів, а саме:

- екскаватор колісний, марка (модель) JСВ 3СХ SІТЕМАSТЕR, 2006 року випуску, заводській № 0974462, двигун № U1573306, реєстраційний номер 02132АС - за ціною не нижче 300523,00 грн.;

- екскаватор гусеничний, марка (модель) JСВ JS220LС, 2007 року випуску, заводській № JCBJS22CV71203924, двигун № 6ВG1ТТRВ05224050, реєстраційний номер 02231АС за ціною не нижче 540 000,00 грн.;

- віброкаток комбінований VM132D, 2007 року випуску, номер шасі (кузову JCBVМ132Р71801209, реєстраційний номер 04456АС за ціною не нижче 348759,00 грн.;

- асфальтоукладач (на гусеничному ходу) модель ВF691С, виробник ВОМАG Italia s.r.l. серійний номер № 821837380296, двигун № 10556858, Тип двигуна Deutz TCD 2013 L06 (дизельний), 2008 року випуску, реєстраційний номер 07386АС за ціною не нижче 1260544,60 грн.

Вартість Заставленого майна визначається державним виконавцем згідно ЗУ «Про виконавче провадження» (п. 4 Протоколу).

В п. 5 Протоколу сторони погодили, що як гарантію виконання Покупцем своїх зобов'язань з придбання Заставленого майна, Покупець в день підписання Протоколу передав уповноваженому працівнику Банку грошові кошти в розмірі 3000,00 доларів США. Після придбання Покупцем Заставленого майна з прилюдних торгів, уповноважений представник банку повертає Покупцю грошові кошти, отримані на підставі Протоколу, в день перерахування Покупцем коштів за придбане майно на депозитний рахунок Державної виконавчої служби.

На підставі Протоколу позивачем було передано відповідачу 3000,00доларів США. Вказане не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Спір у справі виник в зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу гарантійного платежу.

В результаті проведення аукціонів з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс», позивача було визнано переможцем та укладено наступні Договори купівлі-продажу майна:

- Договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута від 30.05.2013, укладений на виконання протоколу №1/М-ТБС проведення прилюдних торгів від 30.05.2013, згідно якого набуто у власність екскаватор-навантажувач марка (модель) JСВ 3СХ SІТЕМАSТЕR, 2006 року випуску, заводській №0974462. Ціна продажу 315479,00 грн. з ПДВ.

Грошові кошти в повному обсязі перераховано позивачем за реквізитами, передбаченими протоколом №1/М-ТБС проведення прилюдних торгів від 30.05.2013, що підтверджується платіжними дорученнями №375 від 21.05.2013; №420 від 30.05.2013; №431 від 03.06.2013; № 449 від 06.06.2013.

- Договір №2 купівлі - продажу майна підприємства - банкрута від 28.08.2012, укладений на виконання протоколу проведення прилюдних біржових торгів №1/М-ТБС від 28.08.2012, згідно якого набуто у власність екскаватор гусеничний марка (модель) JСВ JS220LС, 2007 року випуску, заводській №JCBJS22CV71203924, двигун №6ВG1ТТRВ05224050, реєстраційний номер 02231АС. Ціна продажу 416990,00 грн. з ПДВ.

Грошові кошти в повному обсязі перераховано позивачем за реквізитами, передбаченими протоколом №1/М-ТБС проведення прилюдних біржових торгів від 28.08.2012, що підтверджується платіжними дорученнями №281 від 23.08.2012; №290 від 29.08.2012.

- Договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута від 08.08.12., укладений на виконання протоколу №1/М-ТБС проведення прилюдних біржових торгів від 03.08.2012, згідно якого набуто у власність віброкаток комбінований VM132D, 2007 року випуску, заводський номер JCBVМ132Р71801209, реєстраційний номер 04456АС. Ціна продажу 258230,00грн. з ПДВ.

Грошові кошти в повному обсязі перераховано позивачем за реквізитами, передбаченими протоколом №1/М-ТБС проведення прилюдних біржових торгів від 03.08.2012, що підтверджується платіжними дорученнями №231 від 02.08.2012; № 239 від 07.08.2012.

- Договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута від 29.03.2013, укладений на виконання Протоколу №1/М-ТБС проведення аукціону від 29.03.2013, згідно якого набуто у власність асфальтоукладач, моделі (на гусеничному ходу) модель ВF691С, виробник ВОМАG Italia s.r.l. серійний номер №821837380296, двигун № 10556858, Тип двигуна Deutz TCD 2013 L06 (дизельний), 2008 року випуску, реєстраційний номер 07386АС. Початкова ціна продажу 622500,00грн. без ПДВ. Ціна продажу 625612,50грн., в т.ч. ПДВ.

Грошові кошти в повному обсязі перераховано позивачем за реквізитами, передбаченими протоколом № 1/М-ТБС проведення аукціону від 29.03.2013, що підтверджується платіжними дорученнями №163 від 20.03.2013; № 185 від 03.04.2013.

Таким чином, позивачем було повністю виконано умови зазначених договорів купівлі-продажу та в повному обсязі оплачено грошові кошти за придбану техніку.

При цьому, Протоколом (п. 4) було чітко визначено, що вартість Заставленого майна визначається державним виконавцем згідно ЗУ «Про виконавче провадження».

Днем розрахунку за останню одиницю Заставного майна є 06.06.13. (день останнього здійсненого позивачем платежу по оплаті придбаного Заставного майна).

Як зазначалось судом, в п. 5 Протоколу сторони погодили, що як гарантію виконання Покупцем своїх зобов'язань з придбання Заставленого майна, Покупець в день підписання Протоколу передав уповноваженому працівнику Банку грошові кошти в розмірі 3000,00 доларів США. Після придбання Покупцем Заставленого майна з прилюдних торгів, уповноважений представник банку повертає Покупцю грошові кошти, отримані на підставі Протоколу, в день перерахування Покупцем коштів за придбане майно на депозитний рахунок Державної виконавчої служби.

Гарантійний платіж, за своєю природою є мірою забезпечення виконання Покупцем своїх зобов'язань за Протоколом перед Банком в частині придбання Заставленого майна.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В зв'язку з виконанням позивачем своїх зобов'язань за Протоколом, а саме купівлі Заставленого майна на аукціоні та оплати вказаного майна, необхідність використання гарантійного платежу за своїм цільовим призначенням перестало бути необхідним, а тому гарантійний платіж в розмірі 3000,00 доларів США (гривневий еквівалент становить 23979,00грн. за офіційним курсом НБУ 1 долар США=7,9930грн. станом на день виконання зобов'язання) підлягає поверненню відповідачем позивачу.

Листом №28 від 01.07.2013 позивач звертався до відповідача з проханням повернути гарантійний платіж. Проте, Банк відмовив позивачу в повернення гарантійного платежу листом №1149-05/2 від червня 2013 року.

Посилання відповідача на те, що позивач свої зобов'язання за Протоколом про наміри не виконав, оскільки придбав Заставлене майно не за ціною, визначеною Протоколом, а за ціною, що була виставлена на аукціоні, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Як зазначалось судом, позивач став переможцем прилюдних торів з продажу Заставленого майна та сплатив ціну за вказане майно згідно результатів зазначених прилюдних торгів.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 635 ЦК України, договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно з ч. 6 статті 182 ГК України, угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Протокол про наміри від 23.12.2011, підписаний між позивачем і відповідачем, не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору.

При застосуванні зазначених норм слід виходити з того, що документ, який відповідає вимогам частини першої статті 635 ЦК України, частин першої та другої статті 182 ГК України, є попереднім договором, незалежно від його назви, навіть якщо сторони визначили його як договір про наміри, протокол про наміри тощо. Такий попередній договір створює для сторін юридичні наслідки. Якщо ж документ, названий сторонами попереднім договором, не відповідає вимогам частини першої статті 635 ЦК України, частин першої та другої статті 182 ГК України, то він не є попереднім договором, хоча б він і містив наміри сторін до співробітництва, до розробки проектів договорів та їх укладення в майбутньому тощо (п.35 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/2011).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов вірного висновку, що позов в частині стягнення гарантійного платежу нормативно та документально доведений та підлягає задоволенню в розмірі 23979,00грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 1608,89грн. - пені, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим, в Протоколі про наміри сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1608,89 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 713,46 грн. - 3% річних та 1460,82 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

За перерахунком суду, з урахуванням викладеного вище, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 713,46 грн., розмір збитків від інфляції складає 1460,82 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 4588,00 грн. за правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

В п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» наголошено на тому, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

11.11.2013 між позивачем (далі - Клієнт) та адвокатом Сапегіним Валерієм Володимировичем було укладено Договір ЮО №2013/11/01 про надання правової допомоги, щодо надання Клієнту, зокрема, необхідної правової допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про вмотивованість стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, які входять до складу судових витрат.

Далі, відповідно до залученого позивачем акту прийому-передачі робіт вартість послуг адвоката складає 4588,00грн. з розрахунку 458,80грн. за годину роботи. При цьому, на надання консультації, ознайомлення з матеріалами справи № 910/16982/13, уточнення правової позиції щодо позовних вимог і складання по ній заяви про уточнення позовних вимог та клопотання по справі адвокатом було виділено дев'ять годин і годину на участь в судовому засіданні 12.12.2013.

Оплату позивачем витрат на правову допомогу у сумі 4588,00 грн. підтверджує й залучене до справи платіжне доручення №2228 від 03.06.2014.

Так, в силу ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та затверджених установчим з'їздом адвокатів України 17.11.12., порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Враховуючи викладене, заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 4588,00грн.

З огляду на зазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 у справі №910/16982/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 у справі №910/16982/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16982/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

Л.В. Кропивна