Постанова № 41581529, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 року Справа № 904/6530/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривіцький Д.В. представник, довіреність №65 від 18.09.14 (був пристунім в судовому засіданні 04 листопада 2014 року);

від відповідача: Алексєєв О.Є. представник, довіреність б/н від 08.10.14.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Рой", с. Луб'янка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року у справі № 904/6530/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач", с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область

до Селянського (фермерського) господарства "Рой", с. Луб'янка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 68 755,34 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року (суддя Рудовська І.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач", с. Плахтянка, Макарівський район, Київська область до Селянського (фермерського) господарства "Рой", с. Луб'янка, Синельниківський район, Дніпропетровська область про стягнення 68 755,34 грн. задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 43 030,00 грн. - основного боргу, 9780,98 грн. - пені, 9303,00 грн. - штрафу, 5628,75 грн.- інфляційного збільшення, 1012,61 грн. - 3 % річних, 1827,00 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №99 від 31 грудня 2011 року в частині оплати комбікорму та ветеринарних препаратів.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Скаржник посилається на те, що основний борг ним оплачено повністю, платіжними дорученнями №2869 від 22 квітня 2014 року перераховано 10 000 грн., платіжним дорученням №328 від 08 вересня 2014 року перераховано 22 920 грн., платіжним дорученням №301 від 27 серпня 2014 року перераховано 20 000 грн. 08 жовтня 2014 року між сторонами підписано акт звірки, відповідно до якого за відповідачем не рахується заборгованість за договором поставки №99 від 31 грудня 2011 року.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року, відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні 04 листопада 2014 року було оголошено перерву до 11 листопада 2014 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 31 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством "Укрзооветпромпостач" (постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Рой" (покупець) укладено договір поставки №99 за умовами п.1.1. (в редакції Додаткової угоди №1 від 30 грудня 2012 року до договору поставки №99 від 31 грудня 2011 року) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця комбікорма, кормові добавки, БМВД, замінники незбираного молока (ЗНМ), префікси та ветеринарні препарати (в подальшому - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором.

На підставі п.8.2. договору, сторони продовжили дію договору поставки №99 від 31 грудня 2011 року до 31 грудня 2013 року.

Згідно п.2.1. договору поставку товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється сукупність товарів, що поставляється постачальником покупцю по відповідній видатковій накладні.

Відповідно до п.2.3. договору поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 5 робочих днів від дати подання замовлення покупцем.

Згідно умов п.3.3. договору оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 14 календарних днів від дати поставки за п.2.2. цього договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 93 030,00 грн. підтверджується наявною видатковою накладною № у-00002872 від 06 листопада 2013 року, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.15).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати товару на суму 43030,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

Позивач стверджує, що відповідач сплатив йому 20 000 грн. 09 січня 2014 року, в обґрунтування чого надає банківські виписки (а.с.19-22).

Представник відповідача в судових засіданнях господарського суду участі не приймав, відзив на позов не надав. До апеляційної скарги відповідачем додано оригінал платіжних доручень, які свідчать про те, що решта боргу в сумі 42 920 грн. відповідачем перераховано позивачу платіжним дорученням №301 від 27 серпня 2014 року 20 000 грн. та платіжним дорученням №328 від 08 вересня 2014 року 22 920 грн.

В судовому засіданні 04 листопада 2014 року відповідач на вимогу апеляційної інстанції надав банківські виписки на підтвердження сплати 42 920 грн., які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача підтвердив отримання від відповідача вказаної суми боргу.

Таким чином, залишок боргу становить 110 грн.

Матеріали справи свідчать, що з позовом до господарського суду позивач звернувся 21 серпня 2014 року, а заборгованість в сумі 20 000 грн. сплачена 27 серпня 2014 року, заборгованість в сумі 22 920 грн. сплачена 08 вересня 2014 року, тобто в період вирішення спору в суді першої інстанції.

В частині стягнення 42 920 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (відсутній предмет спору).

Оскільки сторонами не надано доказів сплати 110 грн. основного боргу, то вказана сума основного боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

При цьому судова колегія вважає неправомірним посилання відповідача на погашення боргу повністю, що підтверджується актом звірки розрахунків від 08 жовтня 2014 року.

Акт звірки є бухгалтерським документом, який складається на підставі первинних документів, а первинні бухгалтерські документи свідчать про те, що із поставленого товару на суму 93 030 грн. відповідачем сплачено 92 920 грн., решту 110 грн. відповідач не оплатив.

Пунктом 5.2 договору поставки встановлена відповідальність покупця за порушення строків оплати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а також штрафу в розмірі 10% від вартості поставленої партії товару.

За прострочку сплати основного боргу позивачем нарахована пеня за період з 21 листопада 2013 року по 21 серпня 2014 року в сумі 9 780 грн. 98 коп.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ст.549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня в даному випадку повинна розраховуватися за період з 21 серпня 2013 року по 21 травня 2014 року.

Виходячи з приписів ст.232 Господарського кодексу України, період часткової оплати основного боргу, апеляційна інстанція здійснила перерахунок розміру пені, що підлягає стягненню і встановила, що пеня за період прострочки з 21 серпня 2013 року по 21 травня 2014 року становить 4 330 грн. 45 коп. (перерахунок додається до матеріалів справи).

Розмір штрафу 10% від вартості неоплаченої вартості товару позивачем розраховано правильно і становить 9 303 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 21 листопада 2013 року по 21 серпня 2014 року в сумі 5 628, 75 грн. та 3% річних за період з 21 листопада 2013 року по 21 серпня 2014 року в сумі 1 012, 61 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевірила розрахунок інфляційних втрат і встановила, що з врахуванням часткових оплат розмір інфляційних втрат за період визначений позивачем, становить 5 503, 99 грн., 3% річних правильно визначений позивачем й становить 1 012 грн. 61 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, слід стягнути 110 грн. основного боргу, 4 330, 45 грн. пені, 9 303 грн. 00 коп. штрафу, 5 503 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 012 грн. 61 коп. 3% річних.

Висновок господарського суду щодо задоволення повністю позову не відповідає обставинам справи, а відтак рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року слід змінити на підставі ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 80 ч.1 п.11, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2014 року у справі №904/6530/14 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Рой" (52560, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Луб'янка, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 30299854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач" (08030, Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, буд. 4, код ЄДРПОУ 37051349) 110 грн. основного боргу, 4 330 грн. 45 коп. пені, 9 303 грн. 00 коп. штрафу, 5 503 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 1 012 грн. 61 коп. 3% річних, 1 678 грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення 42 920 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрзооветпромпостач" (08030, Київська область, Макарівський район, с. Плахтянка, вул. Кавказька, буд. 4, код ЄДРПОУ 37051349) на користь Селянського (фермерського) господарства "Рой" (52560, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Луб'янка, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 30299854) 74 грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази."

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 17.11.14 р.)