Ухвала суду № 41581467, 13.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"13" листопада 2014 р. Справа № 922/2411/13

Вх. номер 2411/13

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Кріцина В.Е.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника - Кивошеєнко О.Ю.,дов.№ б/н від 13.10.2014р.

розглянувши заяву ТОВ "Приват-Бізнес", м. Харків(вх.№38737 від 04.11.2014року) про розстрочку виконання рішення за позовом: Заступника прокурора Орджонікідзевського р-ну, м. Харків Державної екологічної інспекції у Харківської області , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Бізнес", м. Харків

стягнення 130823,55грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 з ТОВ «Приват-Бізнес» на користь держави стягнуто 130823,55грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки, 2616,47грн. судового збору. У справі видано наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Харківського Апеляційного Господарського суду від 14 травня 2014 року 2013 року по справі № 922/2411/13 апеляційна скарга на рішення Господарського Суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 залишена без задоволення, рішення Господарського Суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 залишено без змін.

04 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Приват-бізнес» звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду від 19 серпня 2013 року.

Представник заявника (боржника) в судовому засіданні 13.11.2014 року підтримує заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області Господарського Суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 та просить її задовольнити в повному обсязі. У судовому засіданні до матеріалів справи надав додаткові докази в обґрунтування заяви, які згідно письмового клопотання просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час розгляду заяви.

Представник стягувача (позивача) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, ухвалою суду сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду. Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги викладені у заяві про розстрочку виконання рішення, вислухавши присутнього представника заявника, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, які набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Приват-бізнес» зареєстроване у 2004 році, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 06.12.2004 року № 14801020000004389. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та довідки ГУ статистики у Харківській області № 06/3-11/1193 основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля металами та металевими рудами, оптова торгівля відходами та брухтом. Одночасно згідно доводів заяви, пояснень представника боржника та наданих відомостей інформаційної мережі Інтернет дана галузь та сегмент економіки зазначали значний вплив Світової фінансової кризи, що не оминула і підприємство відповідача.

При цьому суд зазначає, що згідно пояснень представника заявника, що кореспондуються з наданими до матеріалів справи доказами, підприємство відповідача стабільно сплачує податки та збори, впроваджує основні види статутної діяльності, з метою можливості здійснення якої підприємство уклало низку господарських договорів, не завершених станом на сьогоднішній день належним виконанням з боку контрагентів заявника згідно актів звіряння взаєморозрахунків, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості, яку планується стягнути в 1-3 кварталах 2015 року, що дозволить розрахуватися із позивачем та зберегти підприємство та робочі місця.

Згідно доводів представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-бізнес», розстрочка виконання рішення суду дозволить підприємству зберегти робочі місця, виконувати зобов'язання зі сплати податків та зборів, тобто перед Державним бюджетом України та поступово вийти зі скрутного фінансового становища.

Вирішуючи питання стосовно надання відстрочки виконання рішення суду, з заявою про яку звернувся відповідач, суд враховує, що розстрочка рішення суду має базуватися зокрема на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів, боржників та інших суб'єктів правовідносин.

У даному випадку матеріалами справи підтверджено, що сума стягнення згідно наказу суду не становить податкове зобов'язання боржника чи зобов'язання, що виникло із господарського договору, а є збитком. До заяви про розстрочку виконання рішення суду боржником додано докази, які обґрунтовують та підтверджують не лише скрутне матеріальне становище, а і реальну можливість проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому. Так, згідно наданого до справи платіжного доручення № 11 від 12.11.2014 року, на виконання рішення Господарського суду Харківської області Господарського Суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 у безготівковому порядку на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області перераховано 12000,00 грн. Зазначене надає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення буде забезпечувати його виконання у межах строку розстрочення в майбутньому.

Окремо заявником надано докази на підтвердження його звернень до позивача (стягувача) з пропозицією добровільного виконання рішення.

Таким чином, враховуючи інтереси сторін, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви боржника Товариства з обмеженою від повільністю «Приват-бізнес» частково, шляхом надання розстрочки сплати за рішенням суду рівними частинами, з урахуванням фактично сплаченої добровільно суми в розмірі 12000,00 грн. Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення суду від 19.08.2013 року по справі № 922/2411/13, суд враховує наступне:

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В свою чергу суд відзначає, що діюче господарське процесуальне законодавство не надає однозначного визначення виняткового випадку, а тому це поняття є оціночним. Аналогічна позиція висвітлена у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження" N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року. Згідно цього рішення, Конституційний Суд України наголосив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 7 підпункту 7.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» N 9 від 17.10.2012 року (з наступними змінами та доповненнями) Вищій Господарський Суд України роз'яснив, що на підставі статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі (п. 7.1.2.), що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У пункті 7.2. Вищій господарський Суд України зазначив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як то встановлено матеріалами справи, не зважаючи на вплив Світової фінансової кризи, що зачепила галузь економіки, яка є основним видом господарської діяльності заявника, ТОВ «Приват-бізнес» не перебуває у процедурі банкрутства, продовження діяльності дозволяє виконувати зобов'язання перед Державою з перерахування податків та зборів на користь Державного Бюджету України, не звільняти працівників та зберегти робочі місця. Здійснення заходів примусового виконання рішення суду несе ризик повної паралізації господарської діяльності ТОВ «Приват-бізнес», що може призвести останнього до банкрутства, а відтак і невиконання зокрема рішення суду у даній справі.

Суд вважає, що у ситуації, що склалася, є доцільним надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Приват-бізнес» розстрочки виконання рішення суду по справі № 922/2411/1313, але лише на один рік, до 13.11.2015 року, що, з рештою, відповідатиме інтересам кожної із сторін та такою, що не суперечить чинному законодавству і кореспондується з інтересами Держави.

Вирішуючи питання про надання розстрочення виконання рішення суду, суд враховує, що позивачем (Стягувачем у справі) не надано жодних доказів, які би підтверджували, що задоволення заяви відповідача (боржника) може призвести до вкрай негативних наслідків. Також позивачем не доведено, що розстрочення виконання рішення може призвести до неможливості виконання рішення, внаслідок несумлінних дій ТОВ «Приват-бізнес» шляхом відчуження майнових активів.

Боржник, вперше звертається до господарського суду із заявою про надання розстрочки виконання рішення, обумовлюючи зокрема тим, що у випадку виконання рішення суду сьогодні створена реальна загроза повного припинення діяльності підприємства, його банкрутства, звільнення працівників, неможливості подальшого існування. Боржник зауважує, що на сьогодні присутня фактична можливість зберегти підприємство, існує реальна можливість його розвитку, що надасть реальну можливість, як погасити заборгованість перед стягувачем, так і зберегти робочі місця, виконувати зобов'язання перед Державним Бюджетом України.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-бізнес» про розстрочку виконання рішення суду від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 про стягнення 130823,55 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки, 2616,47 грн. судового збору, суд з огляду на обґрунтовані об'єктивні обставини, що унеможливлюють негайне виконання рішення, вважає за можливе частково задовольнити заяву ТОВ «Приват-бізнес» (боржника/заявника) та надати розстрочку виконання рішення суду строком на один рік до 11 листопада 2015 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-бізнес» про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 19 серпня 2013 року по справі № 922/2411/13 до 11 листопада 2015 року по 10120,01 грн. щомісячно.

Суддя Присяжнюк О.О.