Рішення № 41581230, 04.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18763/14 04.11.14

За позовом Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод" м. Черкаси

до Приватного підприємства "Артбудінвест" м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 124953,54 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Федоренко О.І.,

від відповідача Цікало М.М.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2014 року Дочірнє підприємство "Золотоніський комбікормовий завод" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним та відповідачем договорів оренди майна №№ 01/03-О-НМА, 01/03-О-ОЗ від 1 березня 2011 р. останній не сплатив орендну плату за користування протягом березня 2011-червня 2013 років майном, обумовленим договором № 01/03-О-НМА, заборгувавши 19607,28 грн., а також протягом липня 2011-січня 2012 років майном, обумовленим, договором № 01/03-О-ОЗ, заборгувавши 87139,50 грн., а всього 106746,78 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 106746,78 грн. боргу з орендної плати, 18206,76 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, вибуття з власності позивача переданого в оренду майна, недоведеність розміру належної за користування майном орендної плати, заявив про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 березня 2011 р. між сторонами по справі укладено два договори оренди майна №№ 01/03-О-НМА та 01/03-О-ОЗ, згідно з умовами яких позивач (орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (орендарю) в тимчасове платне користування майно, стан (якість) якого на момент передання в оренду зазначається в додатках, які є невід'ємними частинами цих договорів, а відповідач - прийняти та сплачувати за користування цим майном орендну плату.

Термін оренди відповідно до умов п.п. 2.1 договорів становить 2 роки 11 місяців.

Строк дії договорів відповідно до умов розділів 7 договору встановлений з моменту їх підписання сторонами і передачі майна у користування за актом прийому-передачі, і діє до 28 лютого 2013 р.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах копіями вищезгаданих договорів.

Поясненнями сторін, наявними у справі актами прийому-передачі до договорів оренди майна №№ 01/03-О-НМА, 01/03-О-ОЗ від 1 березня 2011 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу погодженого договорами оренди майна та використання цього майна відповідачем до червня 2013 року.

Доказів повернення відповідачем орендованого майна позивачу суду не надано.

Доводи відповідача про вибуття з оренди частини одержаного за договорами майна, у т.ч. у зв'язку з прийняттям його на зберігання на підставі договору № 13/4 від 13 квітня 2011 р. є безпідставними, оскільки доказів виконання сторонами такого договору також не надано.

Доводи щодо належності спірного майна позивачу заперечуються зібраними у справі доказами, зокрема, рішенням господарського суду Черкаської області від 31 липня 2014 р. у справі № 925/1084/14, яке набрало законної сили, актом державного виконавця від 30 жовтня 2014 р.

Умовами спірних договорів розмір орендної плати за користування майном встановлений не був.

Зокрема, умовами п.п. 2.2 цих договорів передбачено, що вартість орендної плати визначається сторонами щомісячно та зазначається в щомісячних актах наданих послуг оренди, котрі є невід'ємною частиною даних договорів, які підписуються сторонами не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

За умовами п.п. 2.3 договорів орендна плата сплачується на підставі рахунку орендаря, який виставляється не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточних рахунок орендаря, та/або готівковими коштами в касу орендаря до 8 числа місяця наступного за звітним.

З наявних у матеріалах справи копій актів здачі-прийняття наданих послуг за березень 2011-червень 2013 років вбачається, що передбачені умовами договорів акти наданих послуг оренди сторонами погоджені не були.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з указаних вимог закону позивач вправі вимагати від відповідача плату з урахуванням споживчої якості переданих у користування речей та інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд вважає безпідставним визначення розміру орендної плати виходячи з розміру щомісячних амортизаційних відрахувань (20% від вартості орендованого майна/рік), з чого виходив позивач під час визначення заявленої до стягнення суми боргу, оскільки таке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що передані у користування речі є рухомим майном, на час передачі перебували у нормальному технічному стані, який дозволяв відповідачу у повній мірі використовувати їх споживчі властивості.

Заперечення відповідача з цього приводу належними доказами не підтверджуються, суперечать зібраним у справі доказам, тому є необґрунтованими.

Суд вважає, що при визначенні розміру орендної плати слід виходити зі звичайного розміру, тобто такого, за якого інші власники погодилися б передати подібне майно в орендне користування.

Доказів, які б свідчили про звичайний розмір орендної плати за подібне майно у сфері господарювання суб'єктів недержавної форми власності, суду не надано.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" врегульовані відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна, ч. 5 ст. 1 якого передбачає можливість регулювання положеннями цього Закону також оренди майна інших форм власності, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Враховуючи, що між сторонами не погоджено інше, суд вважає можливим при визначенні розміру плати за спірними договорами виходити з розміру плати, яку належало б сплатити за оренду аналогічного державного або комунального майна.

Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р., розмір річної орендної плати у разі оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки.

Методикою розрахунку і порядком використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою розпорядженням Київського міського голови № 484-МГ від 4 серпня 2000 р., передбачено, що розмір орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого) встановлюється за згодою сторін, але не менше як 5 відсотків вартості орендованого майна, визначеної експертним шляхом.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розмір орендної плати за спірними договорами повинен становити 10 відсотків вартості орендованого майна.

Вартість майна за договором № 01/03-О-НМА погоджена сторонами в акті прийому-передачі від 1 березня 2011 р. у розмірі 35013,65 грн.

Актом приймання-передачі майна за договором № 01/03-О-ОЗ від 1 березня 2011 р. сторонами була погоджена балансова вартість майна 622424,97 грн.

Доказів невідповідності балансової вартості орендованого майна його дійсній вартості не надано. Тому при визначенні розміру орендної плати слід виходити з указаної вартості майна, погодженої сторонами.

Доказів сплати відповідачем позивачу належної за спірними договорами оренди плати суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню за договором № 01/03-О-НМА 8169,86 грн. боргу за період користування майном з березня 2011 до червня 2013 років (10% / 12 міс. х 28 міс.), за договором № 01/03-О-ОЗ 36308,13 грн. за період користування з липня 2011 до січня 2012 років (10% / 12 міс. х 7 міс.), а загалом 44477,99 грн. (8169,86+36308,13).

Вимоги про стягнення передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки за час прострочення повернення майна позивачу за договором № 01/03-О-НМА підлягають частковому задоволенню на суму 7586,30 грн. з урахуванням дійсного розміру орендної плати за договорами.

Доводи відповідача про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом є безпідставними, оскільки п. 2.3 договорів передбачена сплата орендної плати на підставі виставлених позивачем рахунків, які згідно наявних матеріалів справи були виставлені відповідачу після 31 травня 2013 р. і строк позовної давності з цього часу не сплив

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод" м. Черкаси задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Артбудінвест" (03049, м. Київ, вул. Богданівська, 2, код 35489425) на користь Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод" (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-Б, код 35002242) 44477,99 грн. боргу, 7586,30 грн. неустойки, 1041,29 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар