Рішення № 41579939, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21986/14

24.11.14

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс»

про

стягнення 55 989,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: - не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» про стягнення 44 578,54 грн. – основного боргу, 4 613,88 – пені, 5 026,62 грн. – інфляційних втрат, 796,96 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про переведення боргу №СЕ 57/14 від 17.04.2014 року у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 44 578,54 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.10.2014 року.

У судовому засіданні 31.10.2014 року представник позивача подав письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, клопотання про долучення доказів до матеріал справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 31.10.2014 року розгляд справи відкладено на 24.11.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 24.11.2014 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» (далі – постачальник, позивач) та Публічним акціонерними товариством «Світ Електроніки» (далі – покупець) був укладений договір поставки товару № 38/13 (далі – договір поставки, основний договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов’язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов’язується приймати товар і сплачувати за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.9 договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних.

Згідно п. 7.5 договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом дії договору та вказаних у накладних.

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем один раз на місяць після його реалізації споживачам, але не пізніше ніж через 150 календарних днів з моменту поставки товару покупцю. При цьому покупець зобов’язаний кожного 15-го числа поточного місяця надавати представнику постачальника звіт про кількість реалізованого товару в попередньому місяця. Звіт направляється на електронну адресу.

Пунктом 13.9 договору сторони погодили, що будь-яка із сторін має право передавати свої права та обов’язки за договором третій стороні на підставах норм, викладених у Цивільному кодексі України.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року. Сторони домовились, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із сторін не заявить про намір розірвання договору, то договір автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на кожен наступний календарний рік (п.11.1).

На виконання умов договору позивач поставив, а покупець - Публічне акціонерне товариство «Світ Електроніки» прийняв товар на суму 49 248,60 грн., що засвідчується, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб, видатковими накладними: № 32184 від 10.09.2013 року на суму 28 890,00 грн., №39777 від 12.11.2013 року на суму 20 358,60 грн.

В свою чергу, покупець - Публічне акціонерне товариство «Світ Електроніки» не виконав грошові зобов’язання за договором поставки, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 44 578,54 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків №3444 від 30.04.2014 року, підписаного між позивачем та Публічним акціонерне товариство «Світ Електроніки», станом на 30.04.2014 року заборгованість останнього перед позивачем становить 44 578,54 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

17.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Світ Електроніки», як первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс», як новим боржником (далі – новий боржник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ», як кредитором, укладено договір №СЕ 57/14 про переведення боргу (далі – договір про переведення боргу).

Відповідно до п.1.1 договору переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на момент укладення цього договору у сумі 44 578,54 грн. та обов’язки у цілому за договором №38/13 від 01.03.2013 року, укладеного між первісним боржником та кредитором, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов’язаннях, що виникають із зазначеного договору (основного договору), і приймає на себе обов’язки первісного боржника за основним договором, у тому числі на майбутнє.

Згідно п. 3.1 договору переведення боргу новий боржник зобов’язується виконати обов’язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору переведення боргу, у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинними законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.4.1.1).

З огляду на викладене, до відповідача, як нового боржника, перейшли всі зобов’язання Публічного акціонерного товариства «Світ Електроніки» перед позивачем, як боржника за договором поставки №38/13 від 01.03.2013 року, зокрема і зобов’язання щодо сплати позивачу заборгованості в сумі 44 578,54 грн., яка існувала на момент укладення договору переведення боргу.

23.09.2014 року позивач надіслав відповідачеві вимогу вих. №220914 від 22.09.2014 року про сплату боргу у сумі 44 578,54 грн. у семиденний строк, з моменту пред’явлення вимоги, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 23.09.2014 року та описом вкладення у цінний лист від 23.09.2014 року.

Однак, як зазначав позивач, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на момент розгляду справи в суді, відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 44 578,54 грн. не надав, обставини, викладені позивачем не спростував.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 44 578,54 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про переведення боргу, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 613,88 грн.

Однак, враховуюче те, що приписами ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 613,88 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача за прострочення зобов’язання щодо сплати заборгованості 3% річних в розмірі 769,96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 026,62 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов’язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, а саме, 3% річних в розмірі 769,96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 5 026,62 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, корп. 2, код ЄДРПОУ 38118791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНП.КОМ» (місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37212110) 44 578 (сорок чотири тисячі п’ятсот сімдесят вісім) грн. 54 коп. - основного боргу, 5 026 (п’ять тисяч двадцять шість) грн. 62 коп. – інфляційних втрат, 769 (сімсот шістдесят дев’ять) грн. 96 коп. – 3% річних, 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) грн. 81 коп. – судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

26.11.2014 року